Віртуальність проти Порошенка: Навіщо Зеленському НСК "Олімпійський"

Спостерігаючи за намаганнями Петра Порошенка вклинитися в шоу Володимира Зеленського і перемогти коміка в його шоу, виникає думка, що президент б'ється з тінню. Тільки розрахунок цієї "тіні" цілком зрозумілий - лишитися у віртуалі, маючи перевагу за соціологією 71% проти майже 29%.

Віртуальна кампанія Зеленського вже вражає західний світ. Американське видання The Hill називає протистояння Порошенка і Зеленського битвою між старим та новим, а самого Зеленського - "Табула раса", тобто чистим листом. В США помічають новий тренд в глобальній політиці. І тренд цей тривожний, бо економічний застій, міграція та відхід від однополярного світу, навіть дещо видозмінена демократія породжують огиду до традиційної політики та бажання нових облич. Україна на даному етапі виступає своєрідним першопрохідцем. Не секрет, що західні оглядачі українських реалій, такі як Андреас Умланд, Олександр Мотиль, Тарас Кузьо не завжди розуміють, що тут відбувається. Тональність їхніх публікацій, обговорення театральності виборів - це найглибше, що вони здатні побачити у виборчій кампанії. Проблема в тому, що навіть ми в Україні не завжди досконало розуміємо, як "голограма" може перемагати реальну людину.   

Кампанія Зеленського є сюрпризом. Петро Порошенко намагається витягнути коміка з віртуальності, говорить, що той ховається за голограмою. Закликає Зеленського вийти до людей, апелює до необхідності сильного президента, навіть кинувся шукати свого суперника в створене ним шоу у віртуальності. Битва роликів, аналізи, дебати - Порошенко ніяк не може знайти Зеленського навіть там, де він мав би бути - на сцені. 

Президент відчайдушно ходить на ефіри, куди кличе Зеленського. Але єдиним успіхом останніх тижнів стала коротка телефонна розмова під час ефіру "1+1", в якій Зеленський після хамської розмови кинув слухавку. Журналісти також ловлять коміка в Парижі, він дає їм інтерв'ю, звертається до них "парні". Але це така сама віртуальність. Зеленський - президент Голобородько -  живе у серіалі "Слуга народу". І будь-які апеляції Порошенка до того, що реальна політика - це не серіал, електоратом не сприймаються. Високий антирейтинг президента плюс відсутність порівняння Зеленського реального із віртуальним грають свою роль. Можливо, Порошенку варто було б створити власну віртуальність. Наприкінці 90-х початку 2000-х були популярними політичні мультфільми, наприклад аніманція "Великі перегони" з Кучмою, Ющенком, Тимошенко та іншими в ролі. Щось схоже робив "Квартал" - "Сказочная Русь".

Власний продукт міг перекрити бодай трошки Голобородька. А до цього можна було додавати "велике зло", яким мав бути  Зеленський для всіх - від бізнесу до держави. Натомість ми побачили президента в образі рокера на плакатах у стилі Кучми з 90-х, трошки відеороликів, Телеграм-канал і спроби стати "драйвовим" на сцені...А свого конкурента він швидше захищав від звинувачень у наркоманії та "роботі" на Путіна.

Під час вчорашніх дебатів Зеленський навіть стежив за трансляцією Порошенка у "Фейсбуці". І очна зустріч можлива 19-го квітня, але так само під питанням: Порошенко буде о 20:00 на Суспільному, а Зеленський о 19:00 на НСК "Олімпійський"... 

І тут в Зеленського готують для Порошенка удар. Штабу коміка було б дуже вигідно, щоб у Порошенка, де зараз ведуть переговори із Зеленським про дебати 19-го, не змогли на них прийти. Бо Петро Олексійович не раз говорив - 19-го в пріоритеті офіційні дебати на Суспільному о 20-й. Все, що відбуватиметься о 19-й на НСК "Олімпійський" - це менш важлива подія. Навіть попри відкрите бажання президента зустрітися "очі-в-очі" з коміком і переговорити його. Але чи можливий переможець дебатів як такий? Навряд чи. 

Станом на сьогодні незрозуміло, яким чином публіка зможе потрапити на стадіон. Реалізацією перепусток мали б займатися штаби. Та переговори досі тривають. Зрозуміло, що у Зеленського зацікавлені в шоу. А ще більше - в позитивній картинці за два дні до виборів. Поразка в дискусії цілком може компенсуватися повним стадіоном своїх прихильників. У Порошенка 14-го квітня заповнити НСК "Олімпійський" повністю не змогли. Безперечно, в штабі говорять про 20 тисяч людей. Але поліція нарахувала до 5 тисяч чоловік. Враховуючи зйомку з повітря і кадр із заповненим шматочком 70-тисячного "Олімпійського" людьми, які прийшли на селфі точна можна сказати, що з кількістю вийшло не дуже вдало у штабу президента.

Зеленському ж зібрати прихильників буде простіше - там точно розраховують на публіку, яка прийде дивитися шоу. Окрім самих дебатів, розважальну програму також можна підготувати. Різного роду жартики "Кварталу 95" із Кошовим, який постійно поруч - це ж так весело. Тому повний "Олімпійський" наразі - це задача номер один для його команди. Така картинка точно дозволить Зеленському вийти на коні навіть із умовно безуспішних дебатів з Порошенком, якщо вони навіть відбудуться. 

Окрім цього, в Зеленського не збиралися зустрічатися з Порошенком раніше, ніж 19-го, бо за два дні до виборів публіка точно не встигне зрозуміти і їй не донесуть в голови штабісти Порошенка можливу некомпетентність Володимира Олександровича в окремих питаннях, яку так хоче продемонструвати людям президент.

Та для всіх - як технологів Зеленського і його самого, так і для нас - існує одна невеличка загроза. Ми побачили, що перемогти віртуального кандидата намаганням витягти його з реальності, постійним переслідуванням і закликами до логіки, важко, якщо взагалі можливо. Але голограма і віртуальність зникне після 21-го квітня. але нікуди не подінуться очікування людей від Голобородька. Коли маски будуть зняті, а електорат не отримає того, у що вірив - ми ризикуємо повторити досвід 5-річної давнини. В 2012-му році Януковича ненавиділи навіть на Донбасі. У купі з нелогічними діями президента ми отримали Революцію, яка переросла у війну. Сьогодні ж суспільство ще більш радикальне, тому неконтрольовані процеси в ньому мають змогу відбуватися швидше. І Зеленський має всі шанси завершити ще гірше та швидше за Януковича. Для Європи і Заходу перемога віртуальності в Україні буде чудовим експериментом, бо така кампанія виявила слабкі сторони демократії. От тільки ніхто не знає, як завершиться цей експеримент.