Звільнення Коболєва: Нащо Оржелю двовладдя у "Нафтогазі" перед підписанням контракту з Росією

Атака команди Зеленського на Коболєва під прикриттям "битви за транзит російського газу" – це невигадлива кабінетна інтрига. Яка, тим не менше, може погано скінчитись для України

Звільнення Коболєва: Нащо Оржелю двовлад…
Фото: УНІАН

Всі ті, хто критикував уряд Олексія Гончарука за нерішучість і повну відсутність власної ініціативи, тепер можуть бути присоромлені. Оскільки на сьогоднішній прес-конференції міністр енергетики Олексій Оржель просто-таки фонтанував ініціативами.

Він не тільки пообіцяв провести повну зміну керівників стратегічних підприємств, з "Нафтогазом" і "Укренерго" включно, і достойно поговорити з росіянами про транзит вже 5 грудня. Він ще й вказав всім без винятку лідерам "нормандської" четвірки на той факт, що "вирішувати економічні питання на нормандській зустрічі є не зовсім правильно". А й правда – чому вони втручаються? От компетентний посадовець, що вісім років пропрацював "на різних посадах в Національному регуляторі у сфері енергетики", візьме – і домовиться з "Газпромом". Хвилюватися нічого – ні Зеленському, ні Меркель, ні навіть Путіну.

А якщо серйозно, то для всіх спостерігачів, загалом, зрозуміло, що переговори представників "Нафтогазу" і Міненерго з російською стороною – це своєрідна дипломатична декорація. Оскільки рішення про умови транзиту однозначно прийматимуться не в кабінетах українського Міненерго.

Справжньою ціллю міністра Оржеля, на даний момент, здається, є таки зміна керівництва стратегічних підприємств, а не прорив у переговорах з "Газпромом".

І попри наявність монолітної команди, підтримки як на Грушевського, так і на Банковій, у Оржеля можуть виникнути певні проблеми.

Для початку – "Нафтогаз України" перебуває в підпорядкування не в Міненерго – а напряму Кабміну. Можна, звичайно, припустити, що Оржель формулює загальну волю уряду. Але "Нафтогаз" пройшов корпоратизацію. І не те що всілякий міністр – а навіть прем’єр не має права звільняти й призначати керівника компанії без згоди зі її спостережною радою. Де позиції Коболєва достатньо міцні.

Звичайно, можна анонсувати його відставку перед журналістами. Можна не включити його в склад делегації для поїздки до Парижу. Але взяти й одним розчерком пера замінити Коболєва у Оржеля не вийде.

І, здавалось би, керівника "Нафтогазу" з його "більш ніж сімома цифрами до коми" у зарплатній відомості, чисто по-людськи не хочеться захищати нікому.

Але з точки зору банальної логіки, момент для атаки на нього "молоді реформатори" приваблені блиском його "хлібного місця" і можливостями поставити туди когось морально ближчого теперішній владі, вибрали вкрай паскудний.

Оскільки відставка Коболєва навіть в разі його повної згоди ускладнить бюрократичні формальності між "Нафтогазом" і недоствореним поки що на практиці оператором української ГТС. А якщо Коболєв піде в глуху судову оборону – а він, дуже ймовірно, саме це і зробить, не піддавшись тиску людей Зеленського, то напередодні переговорів з Путіним, і ймовірного підписання газового контракту, Україна ризикує отримати двох керівників "Нафтогазу". Один з яких вже буде ніби як відставлений, але через розгляд справ у судах різних інстанцій, – відставлений не до кінця. Натомість інший, поставлений "слугами" керівник, відповідно, теж не матиме повної легітимності.

Чим, можна не сумніватися, обов’язково скористається російська сторона. Заявивши, що Україна може скільки завгодно вимагати контракту за нормами енергетичної директиви ЄС, але до моменту чіткого визначення, хто саме керує "Нафтогазом", підписання такого документу є банально неможливим.

Тому попри все завзяття молодого міністра, йому, ймовірно, варто звернути увагу на долю свого американського колеги, Ріка Перрі. Який свого часу також, схоже, хотів "зняти Коболєва". І, в результаті, сам опинився у відставці.

Тим паче, що і самому Коболєву залишилось всього декілька місяців, впродовж яких і закінчиться його контракт. Тоді-то можна буде й поцікавитися законністю його "космічних" зарплат.

А поки що молодій команді бажано було б трохи пригальмувати реалізацію своїх мрій. Як би не хотілося Оржелю "домовитись з "Газпромом" і виторгувати для свого патрона знижку за прямі поставки газу з Росії. Хай і ціною судових перемог, здобутих не ним і не для нього.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"