Випробування Рябошапкою і Вакарчук: Чи відмовляться депутати від своєї недоторканності

Сьогодні ВР має розглянути механізм притягнення нардепів до кримінальної відповідальності. Монобільшість розраховує на підтримку свого законопроекту фракцією Вакарчука, в якої, втім, є альтернативна версія закону

Випробування Рябошапкою і Вакарчук: Чи в…

Законопроект №2237 про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до закону "Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України" і альтернативний йому документ під №2237-1 внесені до порядку денного засідання парламенту на 3 грудня. Авторами першого є 52 нардепи від фракції "Слуга народу", серед яких керівник "слуг" у Раді Давид Арахамія, його перший заступник і очільник однойменної парії Олександр Корнієнко, а титульним автором вказана Галина Янченко, заступниця голови цієї фракції. Вона й доповідатиме документ з трибуни Ради. Такий авторський склад покликаний підкреслити важливість цієї ініціативи для нинішньої владної команди. Законопроєкт визначено президентом як невідкладний. Альтернативний проєкт подали 10 депутатів із фракції "Голос" - Олександра Устінова та її колеги.

Потреба у таких ініціативах виникла після того, як Верховна Рада 3 вересня цього року 373 голосами підтримала в цілому законопроект №7203, який був поданий ще 2017 року президентом Петром Порошенком, і змінила статтю 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів. Із 1 січня 2020 року у цій статті не буде положення, яке гарантує депутатську недоторканність і неможливість нардепу бути притягнутим до кримінальної відповідальності, затриманим чи заарештованим без згоди ВР. Залишиться лише норма про те, що нардепи не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за зневагу або наклеп.

Обидва внесені законопроекти мають забезпечити реалізацію механізму скасування депутатської недоторканності. Зокрема, встановити порядок досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених народними депутатами.

Про що законопроекти

Ініціативи, що мають номери 2237 і 2237-1, передбачають внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, закону про статус народного депутата та інших. Далі починаються розбіжності.

На думку "слуг", яку вони виклали в законопроекті №2237, лише Генеральний прокурор чи виконувач його обов’язків має бути наділений правом вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення нардепом кримінального правопорушення. Повідомлення про підозру депутатам Ради вручатимуть Генпрокурор, його заступник чи керівник обласної прокуратури. Тільки очільник ГПУ погоджує клопотання про дозвіл на затримання, тримання під вартою чи домашній арешт, обшук, люстрацію листування, прослуховування телефонних розмов та інші заходи, у тому числі негласні слідчі дії щодо нардепа. Тобто роль Генерального прокурора в житті нардепа значно зростає.

З Регламенту ВР виключаються статті 218-221, які описують механізм внесення і розгляду Радою подань про надання згоди на притягнення нардепів до кримінальної відповідальності, їх затримання чи арешт.

Відповідно до законопроекту від "слуг", народні депутати не нестимуть юридичної відповідальності за результати свого голосування або висловлювання у парламенті та його органах – відповідатимуть тільки за образу чи наклеп. Зазначимо, це положення лише дублює норму, передбачену ч.2 ст.80 Конституції України.

Таке є зауваження стосується й проєкту закону №2237-1. Ще одна аналогія з ініціативою "слуг": у своєму проєкті депутати від "Голосу" пропонують визначити, що особливості притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, затримання тощо визначаються нормами КПК, тоді як з Регламенту ВР виключаються відповідні статті 218-221.

Головна відмінність між цими законопроектами полягає у тому, що варіант від фракції Святослава Вакарчука (чи Сергія Рахманіна як голови цієї фракції) не передбачає суттєвого посилення ролі Генерального прокурора в питанні притягнення нардепів до кримінальної відповідальності та проведення щодо них слідчих дій. Законопроект "Голосу" передбачає, що досудове розслідування кримінального правопорушення щодо народного депутата мають вести винятково Національне антикорупційне бюро України чи Державне бюро розслідувань згідно з підслідністю.

Експерти Ради проти посилення Генпрокурора

Головне науково-експерте управління Ради висловило до обох ініціатив численні зауваження обсягом по шість сторінок і рекомендує направити законопроєкти на доопрацювання. Щодо проєкту від "слуг" зазначено, що на заміну скасованому імунітету від кримінального переслідування депутата без згоди ВР фактично запроваджується його видозмінена форма. Зокрема, експерти вказують на надмірну роль Генпрокурора у досудовому розслідуванні кримінальних злочинів, вчинених народним депутатом. "Фактично від волі однієї особи (Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора) буде залежати, чи розпочнеться досудове розслідування певного кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом", - зазначають фахівці із законодавства. Крім того, Генеральний прокурор впливатиме на хід досудового розслідування.

Оцінюючи альтернативний законопроєкт №2237-1, експерти парламенту зазначають, що ведення справ відносно нардепів НАБУ і ДБР уже передбачено Кримінальним процесуальним кодексом.

***

Це щодо змістової частини внесених законопроєктів. Якщо ж аналізувати шанси якогось із них бути ухваленим щонайменше 226 голосами народних депутатів, то варто врахувати думку аналітиків, які кажуть про відсутність у сесійній залі достатньої підтримки обох ініціатив. "Голосу" бракує голосів, а у "Слузі народу" чимала група нардепів є опонентами чинного Генерального прокурора Руслана Рябошапки, тому за розширення його можливостей впливу, тим більше на депутатський корпус, не голосуватимуть. Майже напевне можна припустити, що умовна "група Ігоря Коломойського" в монобільшості, фронтмен якої Олександр Дубінський багато і нерідко критикує главу Генпрокуратури, не віддасть голоси за напрацювання своїх колег.

Індикатором вірогідних проблем з підтримкою законопроекту в сесійній залі є складне його проходження через керований "слугами" парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності, який лише з другого разу рекомендував ухвалити обидві ініціативи за основу.

Натомість фракція "Голос" за певних обставин може дати голоси, яких не вистачатиме за законопроект №2237. Хоча б для того, аби показати: вплив дніпровського олігарха на нинішню конфігурацію влади має межі.

Та політичні інтереси не повинні домінувати над фактичним боком справи. А він полягає в двох висновках. По-перше, кроки до реального, а не декларативного зняття депутатського імунітету справді необхідно зробити. В іншому разі, навіть після вступу в силу змін у ст.80 Конституції, розслідувати кримінал, який скоюватимуть депутат, буде майже неможливо. При цьому надмірне збільшення можливостей впливу людини в кріслі Генпрокурора на народних депутатів та створення потенційного важеля тиску на депкорпус, у тому числі через політичні мотиви, на думку багатьох експертів-правників, справді суперечить практиці розвинутих держав світу.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"