Відбір суддів у Антикорупційний суд залежний від інших гілок влади - соцопитування по судовій реформі

Про це свідчать результати опитування професійного юридичного середовища, проведеного Центром "Соціальний моніторинг" і Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка, передає Depo.ua із посиланням на "Українські новини".

Тема дослідження - "Результати впровадження судової реформи в Україні станом на кінець 2018".

Такої думки дотримуються 72% опитаних професійних юристів.

Опитані експерти вважають систему відбору в Антикорупційний суд: залежною від інших гілок влади - 72% респондентів; упередженою - 58,8%; повільною - 57,8%; непрозорою - 53,5%; корумпованою - 42,3%.

Оцінюючи ефективність запроваджених в українському суспільстві антикорупційних заходів, 75,8% експертів вважають вжиті заходи не ефективними і не дієвими.

Крім того, експерти сумніваються в професіоналізмі власне системи відбору суддів в Антикорупційний суд.

Оцінюючи систему відбору за цим критерієм, відсоток тих, хто вважає систему професійною, становить 35% - а тих, хто вважає непрофесійною, становить 32,5%. Відсоток тих, хто не відносить себе до жодної групи, становить 32,5%.

60,1% експертів не довіряють системі відбору суддів в Антикорупційний суд, яка була введена ВККС. Зокрема, 92,6% респондентів вважають, що члени ВККС обов'язково повинні самі проходити процедуру антикорупційної перевірки і перевірку відповідності критеріям доброчесності.

На думку професійного середовища, члени Ради міжнародних експертів не матимуть вирішального впливу на відбір суддів у Антикорупційний суд.

Так вважають 59,6% опитаних. 65,8% професійних юристів вважають, що ВККС може проігнорувати висновки міжнародних експертів щодо призначення окремих суддів до Антикорсуду.

На питання, чи доцільно створення Антикорупційного суду, професійне юридичне співтовариство розділилося на два полюси. 46,8% опитаних вважають, що потрібно. 50,6% вважають, що не доцільно.

Також згідно з опитуванням, кваліфікаційне оцінювання суддів є упередженим, повільним, непрозорим і залежним від інших гілок влади.

72,5% експертів вважають кваліфікаційне оцінювання суддів, введене Вищою кваліфікаційною комісією суддів, залежним від інших гілок влади.

Експерти переконані, що кваліфікаційне оцінювання є: упередженим - 61,8%, повільним - 63,3%, непрозорим - 57,8%, корумпованим- 44,

Опитування проводилося 28 листопада - 6 грудня методом телефонного інтерв'ю.

У дослідженні взяли участь 400 респондентів, серед яких адвокати, правоохоронці, судді, науковці, правозахисники та інші представники професійного юридичного співтовариства, які безпосередньо стикаються з роботою українських судів.

Судова реформа в Україні почалася в 2014 році на вимогу Революції гідності. Розробкою проекту одночасно займалися, за підтримки міжнародних організацій, громадська організація "Реанімаційний пакет реформ" і Рада судової реформи при Адміністрації президента. Але з часом виняткова функція розробки проекту реформи перейшла до Ради судової реформи, яку очолював заступник голови АП Олексій Філатов. У 2016 році Верховна Рада затвердила законопроект "Про судоустрій і статус суддів", розроблений нею.

З 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) почала кваліфікаційну оцінку всіх суддів України на відповідність критеріям професіоналізму та доброчесності. Були ліквідовані суди першої та другої інстанції, а замість них утворені нові. Замість вищих спеціалізованих судів і Верховного суду України створено новий Верховний суд з відповідними касаційними палатами.

Процедура кваліфікаційної оцінки, створення Верховного суду і багато інших пунктів згодом отримали численну критику з боку професійної спільноти.