Знов не призначили Вітренка: Чи зробить його Зеленський міністром без "слуг"

Юрія Вітренка парламент прокотив удруге. Цього разу претендент отримав 204 голоси з 226 необхідних. Лише 177 дала пропрезидентська фракція, а 18 "за" від групи "Довіра" і 9-ти від позафракційних кандидатові у віце-прем’єри й міністри енергетики не вистачило. У грудні його підтримали 186 депутатів, із них 153 "слуги". Так що прогрес є, однак монокоаліція вперто не хоче віддати Вітренку хоча б 200 голосів.

Чому не проголосували за Вітренка і чи зробить з цього висновки влада? І головне – які?

 Почнемо з того, що фігура Вітренка є контроверсійною. У депутатів не мало б виникати питань до його фаховості у сфері енергетики. Тому мотиви не голосування за нього – політичні. Вітренко, з одного боку, асоціюється з попередньою владою, він працював у "Нафтогазі", керівництво якого знеславилося на всю країну через шалені зарплати і преміальні, з іншого – значною є заслуга керівного складу "Нафтогазу", і Вітренка зокрема, у перемозі над "Газпромом" у Стокгольмському арбітражі. Тобто, кандидат був мішенню і для тих політсил, які розбурхують класову ненависть до багатіїв (а т.в.о. міністра енергетики Вітренко - доларовий мільйонер), і для агентів впливу РФ, які ніколи не підтримають в міністри особу, причетну до програшу "Газпрому".

Однак це не всі проблеми Вітренка. Раніше у ЗМІ його відносили до орбіти олігарха Ігоря Коломойського. На що може натякати і перше голосування, коли за нього голосували депутати з групи впливу цього олігарха у фракції "слуг" та 18 нардепів з фракції "За майбутнє". За місяць картина змінилася: група "За майбутнє" вже Вітренка не підтримала, натомість голоси за нього віддали депутати, яких відносять до групи впливу іншого олігарха, Рината Ахметова. Depo.ua раніше писав, що кандидат в міністри енергетики начебто зійшовся з цією групою. Та як показало сьогоднішнє голосування, від зміни лояльних груп впливу нічого не змінюється. Знову провал.

Наступна проблема, яка заважає затвердженню Вітренка на посаді – певні політичні сили та їхні акціонери підозрюють, що активне просування цієї фігури до складу Кабміну може у короткостроковій перспективі призвести до зміни глави уряду. Простіше кажучи, що Вітренко може в кріслі віце-прем’єра підсидіти прем’єра. Щось подібне влада провернула з Кабміном Олексія Гончарука. На тлі скандалу з так званими "плівками Гончарука" 4 лютого минулого року Дениса Шмигаля з голови Івано-Франківщини підняли до рівня віце-прем’єра – міністра розвитку громад і територій. А через місяць він став прем’єром. Якщо у Банкової і були плани повторити такий само кадровий фінт, то вони з кожним голосуванням за Вітренка вони ставатимуть більш примарними.

Та чи буде спроба №3? Володимир Зеленський і перед першим, і перед другим голосуванням особисто просив у депутатів своєї фракції підтримати Вітренка, але "слуги" обидва рази відмовили президентові. Це означає, що втретє їх не проситимуть, а спробують піти іншим шляхом. Вітренко поки у статусі т.в.о. і має цей статус або змінити на офіційний - міністерський (із цим, як бачимо, велика проблема), або Кабмін заплющить очі і знову з мотивів політичної доцільності призначить його т.в.о., що копіюватиме історію з Уляною Супрун, котра так і не набула статусу міністра. Або Вітренко не витримає лихої і долі і більше не претендуватиме на цю посаду, або під нього змінять закон.

Про останній сценарій як досить реальний кажуть серед монобільшовиків. Згідно із законом про Кабмін, той призначає перших заступників і заступників міністра за поданням прем’єра, а йому подання вносить міністр. На момент призначення Вітренка в.о. заступника міністра міністр Ольга Буславець вже написала заяву на звільнення. Не виключено, що тепер планують трохи змінити принцип призначення заступників та виконувачів обов’язки міністрів, зробивши винятки. У такий спосіб спробують вирішити не лише "казус Вітренка", а й запобігти повторенню подібних історій, коли міністри йтимуть, або їх звільнятимуть, а для призначення нових у парламенті голосів не буде.