Вибори під час карантину: Чи зможуть українці восени обирати мерів по пошті

Комітет виборців України вже аналізує польський досвід на предмет того, як його можна запровадити в Україні. Про перші висновки Depo.ua розповів голова Комітету Олексій Кошель.

Але спочатку про польський законопроект, текст якого редакції надали в Комітеті виборців. Одразу зазначимо, що ці зміни ще не набрали чинності і можуть бути заблоковані Сенатом, наприклад, під тиском Ради Європи, якій перспектива заочного волевиявлення не дуже сподобалася.

Читайте також - Скасувати карантин чи місцеві вибори: Що робитиме влада у випадку осінньої хвилі коронавірусу

Як проходитиме голосування поштою в Польщі

Вибори президента Польщі, призначені у 2020 році, будуть проводитися шляхом голосування поштою. Виборець не подає жодної заяви щодо надання йому можливості заочно проголосувати шляхом голосування поштою. При цьому внесення до списку виборців робиться на вимогу виборця, що надсилається до уряду гміни (в нас це називається ОТГ, - ред.).

Голосування проходить без перерви, з 6.00 години до 20.00. Визначений законом поштовий оператор (на цей час він звільняється від зобов'язання надавати інші поштові послуги) забезпечує протягом 7 днів до дня голосування доставку виборчого пакету безпосередньо на поштову скриньку виборця або на його адресу, зазначену у списку виборців. Виборчі пакети, які не було доставлено у зазначеному порядку, передаються до гмінної виборчої комісії до кінця голосування, а в разі неможливості - відповідному директору представництва Національного виборчого Бюро.

Виборчий пакет включає, зокрема:

1) зворотний конверт;

2) виборчий бюлетень;

3) конверт для виборчого бюлетеня;

4) інструкцію щодо заочного поштового голосування;

5) декларацію виборця, що засвідчує його особисте та таємне голосування на виборчому бюлетені.

На виборчому бюлетені має бути захисне ознакування, що забезпечує його автентичність і справжність. На конверті для виборчого пакету та на зворотному конверті має бути позначення "виборче поштове відправлення". На конверті для бюлетеню для голосування має бути позначення "Конверт для бюлетеню для голосування". При цьому на зворотному конверті та конверті для бюлетеню для голосування не може бути розміщено інших позначок чи маркувань окрім зазначених у Виборчому кодексі.

Виборець підписує декларацію, що засвідчує його особисте та таємне голосування на виборчому бюлетені, (це пункт 5 у виборчому пакеті, викладеному вище, - ред.), та вписує своє ім'я, прізвище та номер загальної системи електронного обліку. Потім заповнений бюлетень треба покласти у відповідний конверт, заклеїти, покласти заклеєний конверт в зворотній конверт разом із підписаною декларацією і вкинути його не раніше 6.00 і не пізніше 20.00 в день голосування, у спеціально підготовлену для цього поштову скриньку поштового оператора в гміні, в якій він знаходиться у виборчому списку.

Якщо вимоги заповнення і упаковки бюлетеня не було дотримано, він вважається не дійсним.

Виборцям, які підлягають примусовому карантину, ізоляції чи самоізоляції в день голосування, перебувають у медичному закладі, будинку соціального захисту, пенітенціарному закладі та ізоляторі також буде організовано доставку пакетів для голосування.

Виборцям, які перебувають за кордоном, необхідно буде повідомити про намір голосувати заочно компетентному консулу за 14 днів до дня голосування усно, письмово, факсом або в електронній формі. Виборець, який голосує за кордоном, після заповнення бюлетеню для голосування вкладає його в конверт для бюлетеню для голосування, який він заклеює, а потім поміщає цей заклеєний конверт у зворотній конверт  разом із підписаною декларацією і за власний рахунок надсилає відповідному консулу. Консул, протягом часу голосування, надсилає відповідній виборчій комісії зворотні конверти, які він отримав до кінця голосування.

Виборча комісія створюється у кожній гміні, а у столиці муніципальна виборча виборча комісія створюється окремо для кожної дільниці. Гмінна виборча виборча комісія складається з:

1) у гмінах до 50 000 жителів - не менше 3 та не більше 9 осіб;

2) у гмінах, де проживає понад 50 000 жителів - 9 осіб та 9 осіб на кожних додаткових 50 000 жителів, але не більше 45 осіб.

Також в склад гмінної виборчої комісії входить представник уряду. Передбачене законом і те, що місце роботи гмінної виборчої комісії має бути обладнане засобами індивідуального захисту, пов'язаними з боротьбою з епідемією COVID-19, у кількості, достатній для всіх членів комісії. Умови, яким повинні відповідати приміщення, призначені комісії, та перелік засобів індивідуального захисту визначає міністр охорони здоров’я.

Зворотні конверти надсилаються поштовим оператором, призначеним до гмінної виборчої комісії в день виборів постійно від початку голосування до 23.00. Ця комісія перевіряє доставлені зворотні конверти, після визначення результатів виборів складає протокол про результати голосування в гміні та подає його до окружної виборчої комісії.

Відповідальність за викрадання бюлетеня або декларації карається позбавленням волі на строк до 3 років. Така сама кара накладається на кожного, хто помістить у поштову скриньку для голосування перероблений або підроблений бюлетень для голосування або декларацію виборця.

Кожен, хто незаконно відкриває виборчий пакет або запечатаний зворотний конверт підлягає штрафу. Це ж покарання застосовується до тих, хто незаконно знищить виборчий пакет або заклеєний зворотній конверт.

Як польський досвід голосування поштою можна використати в Україні

- Олексію, на вашу думку, чи підходить вище викладений варіант проведення виборів під українські реалії? Особливо за умови повтороного сплаху епідемії коронавірусу під час місцевих виборів восени.

- Питання навіть не в тому, повернеться чи не повернеться коронавірус. Ми вже зараз можемо говорити про те, що пандемія буде мати вплив на виборчу кампанію. Я хочу згадати вибори на 179 окрузі, де однією з причин низької явки була навіть не пандемія, а штучно розігнана паніка. В нас є інформація, що навіть на ринках на території округу поширювали повідомлення, що не треба іти на виборчі дільниці, бо є небезпека заразитися хворобою. І тому в будь-якому разі страх або інші чинники, навіть якщо вдасться на 100% вирішити проблему пандемії, будуть грати роль на місцевих виборах.

Але для нас польський досвід буде цікавий в іншому плані. В нас є категорія фактично втрачених виборців - це 2 млн громадян України, які проживають за кордоном і в силу багатьох перешкод не можуть взяти участь в голосуванні. Наприклад, це серйозні матеріальні перешкоди – щоб з маленького німецького містечка поїхати в Берлін, доведеться витратити не тільки багато часу, а й немалі кошти. А в Австралії, щоб дістатися дільниці в Мельбурні, потрібно купувати квиток на літак. Через це велика кількість українських виборців за кордоном не може взяти участь в голосуванні. І тут ми могли би задіяти польський досвід і запроваджувати голосування поштою для громадян України, які проживають за кордоном.

Це ефективно використовується у світі. Свого часу Франція відмовилася від електронного голосування для громадян, які проживають за кордоном, через низку ризиків і запровадила голосування звичайною поштою. Нам потрібно вивчати цей досвід, вводити його в законодавство, розробляти механізми, щоб мільйони українських громадян мали змогу проголосувати.

В Україні, якщо буде друга хвиля пандемії восени, також могли би проголосувати звичайною поштою принаймні виборці з групи ризику. Польщу і Україну цілком коректно порівнювати за кількістю населення, я думаю, що якщо Польща всерйоз розраховує провести загальнонаціональну кампанію із 100% голосуванням поштою, то для України запровадити таке голосування для громадян старшого віку – не проблема. Єдине що – в українських реаліях голосування поштою може мати ризик того, що частина політиків використовуватиме це як тему для політичних спекуляцій. Вони будуть говорити, що може використовуватися адміністративний ресурс, можуть фальсифікуватися голоси, тощо. Але я хочу нагадати, що кожна українська загальнонаціональна виборча кампанія завжди супроводжувалася спекуляціями. Наприклад, на останніх президентських виборах політики заявляли про можливість сфальсифікувати 2-3 млн голосів заробітчан, насамперед - в регіонах Західної України. Ще я пам’ятаю заяву партії "Свобода" після парламентських виборів, буцімто в них є копії протоколів з мокрими печатками, що засвідчують подолання партією п’ятивідсоткового бар’єру. Але доказів так і не було оприлюднено.

Спекуляції будуть завжди і ризик того, що політики використають тему голосування поштою як привід для них є, але це навряд матиме серйозні наслідки.

- І ви зараз вивчаєте польський досвід щоб потім запропонувати владі, чи профільному комітету свій проект змін?

- Ми вивчаємо різні досвіди з різних країн щодо реформування виборчого законодавства. Питання про голосування українців за кордоном ми вже підіймаємо багато років і поки що бачимо, що один з найбезпечніших механізмів - це голосування звичайною поштою.

Очевидно, що виборчий кодекс – це дуже сирий документ, який має низку прогалин і потребує доопрацювання. І навіть "Слуги народу", які представляють профільний комітет, публічно заявляли про це. До прикладу, через виборчий бюлетень в його нинішньому вигляді ми можемо отримати дуже конфліктний і тривалий процес підрахунку голосів. Їх можуть рахувати добу і навіть більше. Плюс, через складну форму бюлетеня є ризик, що десятки відсотків виборців можуть припуститися помилок під час голосування. Кодекс потребує доопрацювання по дуже серйозним статтям, стосовно виборчих коштів, обмежень щодо політичної реклами, що прямо пов’язано зі зменшенням впливу коштів на політичні виборчі процеси. Тобто зміни потрібні серйозні. І одна з них має бути пов’язана із голосуванням українців за кордоном. Якщо ми побачимо успішний польський досвід, це може стати вагомим аргументом для українських політиків, що схожі нововведення варто запровадити в Україні.

- Ви маєте на увазі саме голосування поштою, не електронне?

- Так, я противник голосування через Інтернет, тому що тут виникає не стільки питання технічного захисту систем голосування, скільки питання недовіри виборців до такої системи. Згадаємо історії про транзитний сервер, парламентські вибори 2014, коли медіа повідомили про перемогу Яроша, заяву ЦВК про кібератаки з боку Росії і спроби втручання в систему "Рада", тощо. До того часу, поки політики, з одного  боку, будуть підігрівати питання недовіри до виборів, а з іншого боку, залишатимуться подібні технічні ризики, недовіра до електронного голосування нікуди не подінеться. Тому Україні зараз не варто робити різких кроків з переходу до електронного голосування. А от голосування поштою має значно менше ризиків, це проста і всім зрозуміла форма – бюлетень вкладається в конверт, запечатується і відправляється. Далі прозоро збираються ці конверти, в присутності спостерігачів, можливо, буде онлайн-трансляція. Це  простий і зрозумілий вихід.

- А як за такої системи захистити таємницю голосування? Зараз це забезпечується наявністю окремої кабінки. І друге питання – в нас в країні не всі довіряють "Укрпошті", звинувачуючи її в загублених посилках, листах і переплутаних адресах. Де гарантія, що ця система відпрацює без збоїв і громадяни довірятимуть "Укрпошті" більше, ніж електронній пошті?

- Я не виключаю, що хтось з громадян може заповнювати конверти за присутності своїх родичів, але не вбачаю в цьому великої проблеми. Хтось з родини може побачити голосування, але в родинах і так між собою обговорюють майбутній вибір, навряд чи це є серйозною загрозою.

З поштою відсоток похибки теж можливий, і кореспонденція може бути загублена, але я не думаю, що це найбільша проблема. Якщо говорити про традиційне голосування у виборчих кабінках, варто згадати, що в Україні, впродовж всього періоду незалежності, не приділялася увага належному технічному забезпеченню процесу голосування. Він відбувається як і в 70-80 роках – кабінки зі шторками. Я зустрічав інформацію, що на останніх виборах якусь кабінку змонтували з ДВП із портретом Леніна.

При цьому, багато інших країн світу належним чином ставляться до оснащення дільниць, в тому числі, використовуються кабінки для голосування у вигляді конструкції, що закриває тільки частину над столом, щоб ніхто не побачив процес голосування. Такі конструкції було б простіше зберігати і в умовах загрози другої хвилі коронавірусу вони були би більш безпечними. Адже частина виборців може побоюватися, що саме в традиційній кабінці через брак циркуляції повітря можна буде скоріше підхопити коронавірус.

Читайте також: Сьогодні вирішиться, чи будуть позачергові парламентські вибори в жовтні