Вибори чи імпічмент: Що буде, якщо КС поставить під сумнів указ Зеленського

В оточенні Володимира Зеленського, схоже, готуються до визнання неконституційним його указу про дострокове припинення повноважень ВР. При цьому на Банковій продовжують наполягаючи на законності своїх дій

Вибори чи імпічмент: Що буде, якщо КС по…

Найближчого вівторка, 11 червня, Конституційний суд почне розгляд подання 62 народних депутатів про неконституційність згаданого указу президента. Автори подання, направленого до КСУ 24 травня, вважають, що в указі Зеленського немає правового обґрунтування доцільності його ухвалення, а є лише перелік конституційних норм щодо дострокового розпуску ВР.

Конституційний суд відкрив провадження у цій справі, терміни якого обчислюються з дня постановлення ухвали про його відкриття (в цьому разі це 29 травня). При цьому суд розгляне питання за скороченою процедурою, упродовж місяця або швидше. Тобто є реальні шанси отримати той чи інший вердикт суддів-конституційників до 21 липня, до дати голосування на дочасних виборах.

Представник президента в парламенті Руслан Стефанчук вже заговорив про план дій команди Зеленського, який буде реалізовано в разі визнання указу антиконституційним. Водночас він сподівається, що представник глави держави в Конституційному суді Федір Веніславський належним чином обґрунтує законність появи указу, а суд буде дотримуватися закону і справедливості.

Залишимо без коментарів дивну апеляцію посадової особи до абстрактної "справедливості", а не винятково до закону в ситуації з оцінкою відповідності Основному Закону президентського рішення про розпуск Ради.

Подібна аргументація не нова і не раз використовувалася оточенням президента. Нічим новим не здивував і адвокат інтересів президента в КСУ Веніславський, назвавши факт відсутності коаліції у Верховній Раді "загальновідомим" і таким, що навіть не потребує доведення. Він вказав: після того, як з коаліції вийшли фракція Радикальної партії, потім "Батьківщини" і "Самопомочі" (сталося це в лютому 2016 року), "сумарний кількісний склад народних депутатів, які залишилися в "Блоці Петра Порошенка" і "Народному фронті", не перевищував мінімально необхідної кількості, що давала би підстави говорити про існування коаліції.

Але принципово важливим для розуміння аргументації президентської сторони моментом у заяві Веніславського є такі його слова. На зауваження, що до коаліції можуть входити і позафракційні депутати, він цитує ст. 83 Конституції України, де йдеться про те, що у Раді формується коаліція депутатських фракцій. "Тобто суб'єктами формування коаліції є фракції, а не окремі депутати. Є рішення Конституційного Суду від 2010 року про те, що членами коаліції можуть бути окремі народні депутати, але те рішення було винесено в інших правових реаліях, діяло інше правове регулювання, зокрема закон про регламент Верховної Ради. Сьогодні цього регулювання немає, і ми виходимо з того, що коаліція відсутня, оскільки її кількісний склад менший ніж мінімально визначений Конституцією", - наголосив він.

Тут юрист Зеленського говорить про рішення КСУ № 11-рп/2010 від 6 квітня 2010 року, винесене за поданням 68 народних депутатів щодо офіційного тлумачення положень ч. 6 ст. 83 Конституції, ч. 4 ст. 59 Регламенту ВР щодо можливості окремих народних депутатів брати безпосередню участь у формуванні коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді. Тоді КС вирішив, що "окремі народні депутати України, зокрема ті, які не перебувають у складі депутатських фракцій, що ініціювали створення коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, мають право брати участь у формуванні коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України". З окремою думкою щодо цього вердикту виступили судді-конституційники Іван Домбровський, Петро Стецюк і Віктор Шишкін.

Конституційний суд тоді уточнив, що попереднє рішення цього суду від 2008 року, яке забороняло формування коаліції окремим депутатам, було ухвалено без врахування регламенту Верховної Ради, ухваленого як закон 2010 року.

Рішення КСУ зразка 2010 року було розкритиковане політиками й експертами та назване "легалізацією коаліції тушок". Але так чи інакше, воно є чинним. І органи влади зобов’язані ним керуватися, а не вишукувати "обставини, які змінилися".

Попередник Зеленського Петро Порошенко добре це розумів, і тому, спираючись на не меншу підтримку в суспільстві, 27 серпня 2014 року розпустив Раду 7 скликання, витримавши всі передбачені законом в цій ситуації процедури. Хоча після Революції Гідності чимало політиків теж говорили про морально-етичні аргументи на користь швидкого розпуску Ради, президент Порошенко відповідно до статті 90 Конституції України дочекався, поки сплине місяць після розпаду тодішньої коаліції і лише тоді відправив країну на дострокові вибори парламенту.

Схоже, в команді нового глави держави вже зрозуміли, що підставили свого шефа з указом про розпуск ВР без належної аргументації. А заяви, які зараз звучать з цього табору, мають на меті зробити гарну міну при поганій грі та забалакати допущений промах. Адже після ухвалення в парламенті 6 червня 279 голосами законопроекту №1098 "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України", в якому передбачена процедура імпічменту президента, перспектива стати першим усунутим від влади за такою процедурою господарем кабінету на Банковій наблизилася до Зеленського (підставою може стати саме указ про розпуск Ради, якщо КС визнає його неконституційним). Про намір депутатського корпусу закласти міну під перспективи глави держави свідчить гідна подиву працездатність нардепів: важливий закон, до якого було подано 750 правок, був розглянутий менш ніж за три пленарні дні.

Однак, може бути варіант, що Конституційний суд прийме якесь половинчасте рішення. Приміром, прямо не визнає указ порушенням Конституції, а зробить висновок про неможливість тлумачення конституційності президентського указу у зв’язку з тим, що немає ні підтвердження, ні спростування факту існування коаліції на момент видання указу. Тим самим, скинувши відповідальність із себе на депутатів і президента: надайте переконливі підтвердження, або домовляйтеся між собою. Це ще більше ускладнить ситуацію, однак врятує президента від неприємностей з можливим започаткуванням процедури імпічменту. Але при цьому йому доведеться співіснувати з нинішнім складом Ради до жовтня.   

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook