Виборчий кодекс: Чому депутати лише привідкрили партійні списки

З 1 січня 2020 року Виборчий кодекс, який має на меті пропорційну систему виборів з відкритими списками і гарантує гендерний баланс, набрав чинності

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Виборчий кодекс: Чому депутати лише прив…

Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс минулого року. Щоправда, зробити це парламентарям дев’ятого скликання довелося повторно: уперше документ був прийнятий 11 липня "попередниками" з восьмого скликання, але отримав вето нового президента Зеленського

Історія тривалістю в десятиліття

Схвалення цього фундаментального законопроєкту, найбільш масштабного для парламенту минулого скликання, стало довгою мелодією, яка почала звучати понад десятиліття тому і затягнулася на весь час роботи Ради №8.

Проєкти виборчих кодексів розроблялися і 2007-го, і 2008-го, і в інші роки. Нинішній, прийнятий з правками, документ, авторами якого є тодішні нардепи Андрій Парубій, Олександр Черненко і Леонід Ємець (серед авторів також – депутати попередніх скликань Юрій Ключковський, Наталія Богашева і науковиця Л. Колісецька) з’явився в Раді ще 2 жовтня 2015-го. Його було розроблено на основі проєкту Виборчого кодексу, створеного під керівництвом Юрія Ключковського і зареєстрованого в Раді шостого скликання, у березні 2010 року. Той проєкт отримав позитивний висновок Венеційської Комісії, але 2012-го його зняли з розгляду.

У першому читанні проєкт Парубія і Ко ухвалили 7 листопада 2017 року – мінімально необхідними 226 голосами, що стало несподіванкою для самих депутатів і спостерігачів: кодекс передбачає відмову від мажоритарної складової виборів до парламенту, проти чого виступали, природньо, самі ж мажоритарники.

Лише за два роки Виборчий кодекс був ухвалений в цілому 230 голосами, причому голосів вистачило лише з 17-ої спроби. Цьому передувало тривале обговорення: понад місяць депутати розглядали 4568 поправок до кодексу. Спікер Парубій підписав документ 27 серпня, але вже 14 вересня новий президент Володимир Зеленський повернув кодекс зі своїми пропозиціями для повторного розгляду депутатам уже нового скликання.

Чим незадоволений президент

Як і кожен кодекс, цей документ систематизував і звів у систему правила і норми проведення виборів усіх рівнів. Тому його поява є позитивним явищем. Але, як завжди, диявола слід шукати в деталях. Пошукаємо.

Виборчий кодекс (ВК) початково поєднав у собі п'ять законів: про вибори президента, народних депутатів, місцеві вибори, про Центрвиборчком і про Державний реєстр виборців. Щоправда, ухвалена з пропозиціями президента версія виключила з цього переліку закони про ЦВК і Держреєстр виборців – зберегли чинність відповідні окремі закони.

Кодекс передбачає запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками на виборах народних депутатів, а також зміну виборчої системи на місцевих виборах.

У чому суть 17 пропозицій президента до ВК? Одне з основних зауважень полягало в тому, що (цитуємо за супровідними матеріалами до пропозицій Зеленського) "незважаючи на задеклароване запровадження виборчої системи з відкритими регіональними списками, кодекс містить положення, які є характерними саме для закритих списків". Зокрема, на думку гаранта, волевиявлення виборців нівелюватиме норма про те, що партія гарантовано отримує 10 мандатів, які розподіляються за черговістю в загальнодержавних списках. Це гарантує проходження кандидатів до Ради незалежно від результатів персоніфікованого голосування.

Також глава держави занепокоєний можливістю розподілу "компенсаційних" мандатів на загальнодержавному рівні без впливу голосів виборців на просування кандидатів.

Закидає президент і те, що в ухваленому кодексі не витриманий принцип гендерної рівності, не забезпечено рівний доступ всіх кандидатів і суб'єктів їх висування до представництва у виборчих комісіях, не передбачено достатнє забезпечення реалізації виборчих прав окремих категорій осіб.

Крім того, положення ветованого ВК, на думку Зеленського, ускладнюють дотримання вимог цензу осілості, обмежують право громадських організацій оскаржувати в суді рішення ЦВК щодо офіційних спостерігачів на виборах президента і народних депутатів та передбачають звернення ЦВК до Конституційного Суду стосовно офіційного тлумачення Конституції та законів України. Ще одне зауваження президента стосується доцільності економії бюджетних коштів шляхом скасування відшкодування витрат на агітацію для партій, які на виборах отримали від 2% голосів, та деяким іншим суб’єктам виборчого процесу.

Що вийшло у депутатів

"Виборчий кодекс має як прогресивні, так і неефективні положення, що стало результатом врахування різних політичних інтересів", - таку оцінку документу дала Громадська мережа ОПОРА у спеціальній заяві. Як один з головних результатів ухвалення кодексу керівниця ОПОРИ Ольга Айвазовська відзначила те, що "мажоритарка пішла в небуття з 1 січня 2020 року".

Саме з першого дня нового року, а не з грудня 2023-го, як передбачалося досі, вступить в силу ухвалений 19 грудня Виборчий кодекс – у разі його підписання президентом.

Головне: на виборах народних депутатів, депутатів обласних і міських рад (90 і більше тисяч виборців) задекларовано застосування пропорційної виборчої системи із відкритими списками. Тобто виборець голосуватиме не лише за партію, а й за її конкретного кандидата.

Чому лише задекларовано? Тому що на виході ми можемо отримати не відкриту, а "привідкриту" виборчу систему. В остаточній погодженій редакції депутати відмовилися від пропозиції президента запровадити повністю відкриті виборчі списки партій. І це зберігає ґрунт для зауважень скептиків. В ОПОРІ зауважують, що остання версія кодексу сприятиме посиленню партійного впливу на розподіл мандатів і зменшенню ролі волевиявлення виборців щодо конкретних персон у списках.

Зупинимось на цьому моменті більш детально. В ухваленому проєкті Виборчого кодексу депутати таки зберегли захищені від впливу голосів виборців 9 мандатів (на 1 менше, ніж у ветованому варіанті) і зависокий бар’єр для просування кандидатів у списках. Для просування до верхньої частини регіонального списку кандидатам треба набрати не менше 25% національної виборчої квоти (не менше 7 тисяч, якщо брати за основу результати цьогорічних виборів). Якщо виборці відмовляться від персоніфікованого голосування, кандидатам від прохідної партії буде складно подолати такий бар’єр. У такому разі мандати розподілятимуться за черговістю, визначеною партією. На практиці це означає, що система працюватиме як закрита пропорційна. Це, важають в ОПОРІ, допоможе насамперед дрібним партіям, бо непропорційно велика кількість їхніх кандидатів отримають мандати за партійною черговістю.

Незручною, складною для сприйняття виборцем вважають фахівці форму виборчого бюлетеня, яку запроваджує новий кодекс. Виборець підтримує весь список партії і за бажанням може вказати порядковий номер обраного ним кандидата від цієї партії наприкінці тексту бюлетеня. Необхідність двічі ставити відмітки і незручне розташування місця для номеру конкретного кандидата може стимулювати виборців голосувати лише за партії – оминаючи можливість підтримати її конкретного представника.

Ще один ґандж ВК: кількість депутатських мандатів у кожному регіоні залежатиме від активності виборців у ньому. Чим вища явка, тим більшим буде представництво виборчого округу в парламенті. Тоді як у розвинутих країнах кількість мандатів залежить від кількості зареєстрованих у регіонах виборців, що забезпечує пропорційне представництво всіх регіонів у парламенті, яке не залежить від явки, рівень якої може залежати навіть від погоди в день голосування.

На думку ОПОРИ, у Виборчому кодексі не вирішені питання агітації в Інтернеті та прозорості джерел її фінансування. Парламенту не вдалося зробити крок вперед щодо врахування ролі соціальних мереж та Інтернету у виборчому процесі: у цій частині кодекс залишився застарілим.

Залишилися недостатньо прописаним в законодавстві України і питання невідворотності покарання за виборчі злочини. Спірним є і виключення положень про ЦВК і Державний реєстр виборців з Виборчого кодексу і збереження чинності спеціальними законами. Аналітики мають зауваження і до процедури ухвалення кодексу. За регламентом Ради, депутати мали голосувати виключно за пропозиції президента. Але профільний комітет парламенту фактично переписав кодекс, виключивши з нього цілі розділи, майже половину тексту: статей у кодексі стало 289 замість 553 у варіанті, прийнятому Радою попереднього скликання. Так, це стало політичним консенсусом, необхідним для підтримки проекту. Але це ж створює підстави для оскарження кодексу в Конституційному суді через процедурні порушення.

Серед позитивів документу можна згадати усунення перешкод для участі у виборах великих мобільних груп громадян. Йдеться про захист виборчого права внутрішньо переміщених осіб, трудових мігрантів, інших мобільних всередині країни громадян. Тепер такі громадяни зможуть звернутися до органів ведення Реєстру виборців із вмотивованою заявою про зміну виборчої адреси для голосування на виборах усіх рівнів.

Посилені гарантії участі у виборчому процесі людей з інвалідністю. Кабінету міністрів доручено забезпечити постійний моніторинг доступності виборчих дільниць для людей з інвалідністю на підставі розроблених критеріїв, а місцева влада зобов’язана до 2025 року забезпечити стандарти доступності всіх виборчих дільниць.

Відзначили в ОПОРІ прогрес з питань виборчих даних. Зокрема, у новому кодексі врегульовано оприлюднення рішень ЦВК та всіх окружних виборчкомів у вигляді набору даних у придатному для машинного зчитування форматі. Але, на думку ОПОРИ, перелік доступних виборчих даних є незначним і парламенту доцільно розширити можливості доступу суспільства до інформації про вибори.

Вперше передбачена можливість для громадських організацій зареєструвати спостерігачів у ЦВК. Виключено низку підстав для відмови і скасування реєстрації кандидатів, необґрунтованого посилення повноважень ЦВК.

Тож, попри численні суттєві зауваження, сам по собі факт появи в Україні цілісного Виборчого кодексу аналітики вважають позитивним моментом. Але нардепам разом з фахівцями є над чим працювати в сенсі удосконалення положень кодексу. Тому важливо, щоб парламентарії, особливо із фракції "Слуга народу", виконали свою обіцянку повернутися до вдосконалення кодексу вже з початку 2020 року. Не менш важливо, щоб процес вдосконалення знов не затягнувся на десятиліття. Бо з огляду на масштабність документу, складається саме таке враження.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme