Забрати квартиру за борги: Чому президент заветував закон, що допомагає застряглим у валютній іпотеці українцям

Президент заветував закон Верховної Ради, яким для валютних позичальників ще на рік продовжувалася дія мораторію на стягнення єдиного житла, що перебуває у банківській заставі

Забрати квартиру за борги: Чому президен…

Накладення президентом вето на якийсь з законів, що ухвалила "його" Рада є доволі рідкісним явищем. Хоча, щойно вступивши на посаду навесні 2019 року він досить щедро роздавав відповідну резолюцію проектам, які були ухвалені попереднім складом парламенту, очолюваним Андрієм Парубієм. Тоді Зеленський заблокував, зокрема, і ухвалення закону "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради", в якому регламентувалася також і процедура імпічменту, нагадує Depo.ua.

Закони ж, ухвалені приведеними під купол Ради послідовниками Зе, практично ніколи не викликали невдоволення у президента. Аж поки депутати не ухвалили досить суперечливий, на думку влади, закон, що подовжував дію мораторію на стягнення іпотечного житла, за яке громадяни через стрімке падіння курсу гривні відносно іноземних валют, не мали змоги платити і постали перед ризиком втрати єдиного житла цієї осені, коли мораторій припиняв свою дію.

Автором цього законопроекту є нардеп від "Слуги народу", який, втім, досить часто не потрапляє у загальнопартійний ідеологічний струмінь, Олександр Дубінський. Тим не менш його пропозицію підтримали більше 300 нардепів з майже усіх фракцій. Відбувалося це, нагадаємо, всередині липня під акомпанемент масових протестів тих самих валютних позичальників на ганку Верховної Ради. Іпотечники, чиї кредити, номіновані у доларах, євро чи швейцарських франках, через падіння гривні збільшилися фактично вп'ятеро, волали про те, що вже наступного дня після завершення дії мораторію, вони опиняться на вулиці. 

Верховна Рада виявилася чутливою до таких закликів і конституційною більшістю ухвалила продовження дії мораторію. 

Документ, серед іншого, пропонує слова "споживчий кредит" в законі про мораторій замінити словом "кредит". Зробити це потрібно для того, щоб банкам не вдавалося оскаржувати застосування заборони на виселення, і вони не виставляли людей на вулицю через законодавчі неточності.

У проєкті закону також вказується, що заборону на виселення валютних боржників зобов'язані виконувати не тільки самі банки-кредитори, а й їх правонаступники -  факторингові, колекторські компанії, Фонд гарантування вкладів фізосіб та інші суб'єкти.

Сам мораторій, нагадаємо, є предметом окремого закону, який діє вже близько шести років. Необхідність його запровадження була викликана саме тим, що через економічну кризу і падіння рівня доходів, багато тих, хто вліз у іпотеку, просто не мав змоги виплачувати свої кредити.

Було також встановлено, що мораторій скасують тоді, коли вступить в дію новий закон, що тим чи іншим чином врегулює проблемні питання банкрутства і дозволить позичальникам якось реструктуризувати свої кредити з тим, аби зберегти житло і продовжити здійснювати виплати. Загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку. Таким законом став Кодекс законів про банкрутство, який вступив в силу минулої осені. Але сам мораторій у перехідних положеннях зберігав свою дію ще протягом року - до 21 жовтня 2020 року. 

За пропозицією Дубінського, цей термін депутати своїм липневим рішенням пролонгували до 1 січня 2022 року - тобто ще на рік з лишнім. І сторони розійшлися задоволеними.

Але в той же час у банківських та колекторських колах таке відтермінування не викликало піднесення, оскільки могло врятувати вже фактично загнану у кут здобич. Своє невдоволення висловили і у мінюсті, де підлеглі Дениса Малюські вирішили, що норми закону Дубінського спотворюють систему виконання судових рішень. Хоча, за задумом авторів, йшлося про те, аби позбавити банки і колекторів шпарин, які дозволяли переписувати іпотечне майно на себе в обхід мораторію. 

Все це невдоволення, власне, і вилилося в президентське вето. Президент Володимир Зеленський вважає, що 14 місяців, які депутати додали підвішеним іпотечникам - надто багато. І запропонував скоротити це "благоденство" більше ніж вдвічі - до березня 2021 року.  Також президент наполягає, щоб умови "недоторканості" позичальників було переглянуто у бік посилення режиму, коли протягом терміну дії мораторію єдине житло дійсно не чіпатимуть. В той же час іншого майна це обмеження не стосуватиметься. 

Таким чином, якщо депутати не зможуть чи не захочуть долати вето президента, єдине, що на виході отримають валютні іпотечники - пролонгацію на півроку дії мораторію, що навряд стане порятунком для багатьох.

В той же час, враховуючи, що під час голосування 16 липня за закон Дубінського проголосували 349 нардепів, вони можуть знову проявити характер і відхилити президентські правки більше ніж 300-ми голосами. Ситуацію для подолання вето певним чином полегшує наближення місцевих виборів, коли депутати захочуть бути щедрими зі своїм виборцем і продемонструвати турботу про співвітчизників, які опинилися у скруті. Але цей фактор, треба розуміти, працюватиме лише до 25 жовтня, дня голосування на місцевих виборах.

Після цього депутати знову стануть самими собою і іпотечникам навряд чи світитиме нова відстрочка перед зустріччю з державними виконавцями.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"