"Фейкове" зняття недоторканності: Як Верховна Рада обдурила українців

Парламент ухвалив закон про скасування недоторканності нардепів. Правда, на виході вийшло лише обмеження

"Фейкове" зняття недоторканності: Як Вер…

Верховна Рада 291 голосом підтримала в цілому законопроєкт №2237 про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до закону "Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України". Він має великий авторський колектив: це 52 нардепи від фракції "Слуга народу", серед яких – керівник фракції "Слуги народу" в Раді Давид Арахамія, його перший заступник і очільник однойменної парії Олександр Корнієнко. Титульним автором вказана Галина Янченко, заступниця голови цієї ж фракції.

Кнопки "за" під час голосування натиснули 223 члени фракції "Слуги народу", 22 - "Опозиційної платформи – За життя", 17 – депутатської групи "Довіра", 15 – групи "За майбутнє" і 14 позафракційних. "Батьківщина" і "Європейська Солідарність" від голосування утрималися, тоді як члени фракції "Голос" натиснули червоні кнопки "проти". Останні подавали альтернативний законопроєкт про зняття недоторканності, який був відхилений.

Необхідність голосування за цей проект викликана вступом в силу 1 січня 2020 року змін до Конституції, зі статті 80 якої виключено фразу: "Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані". Дозвіл Ради прибрали, однак без створення відповідного механізму нардепа не можна було притягти до відповідальності. Законопроект №2237 якраз і покликаний створити такий механізм. Та чи справились депутати з цим завданням? Що не влаштувало в проекті фракції Юлії Тимошенко, Петра Порошенка і Святослава Вакарчука?

Що не так зі скасуванням недоторканності

Замість скасування недоторканності Рада ускладнила певні етапи розслідування щодо депутатів, написав у своєму Телеграм-каналі "Шабунін депутатам" голова правління громадської організації Центр протидії корупції Віталій Шабунін. "По-перше, депутати залишили норми, за якими кримінальне провадження щодо нардепа може розпочати виключно Генеральний прокурор", - зазначив він. Це означає, що в разі підписання закону президентом лише одна посадова особа в державі зможе вносити відомості про злочин, скоєний нардепом, до Єдиного реєстру досудових розслідувань. І якщо Генпрокурор з будь-яких мотивів не виявить бажання ініціювати провадження, ніхто інший не зможе почати розслідування проти депутата Ради.

Між іншим, із самої ГПУ ніколи не виходили публічні заяви про підтримку ідеї монопольного права відкривати провадження щодо депутатів. Що не означає, що в глибині душі на вулиці Різницькій не схвалюють розширення можливостей впливу на нардепів – як "своїх", так і опозиційних.

"Якщо депутата зловлять на місці вбивства в крові та з ножем – його не зможуть затримати. Поліцейським доведеться провести огляд місця події, потім поїхати до генерального прокурора, щоб той вніс відомості про злочин в реєстр, потім провести слідчі дії, а вже потім генпрокурор вручить підозру народному обранцю, а потім потрібно з’їздити в суд і отримати дозвіл на затримання депутата", – каже член фракції "Голос" Олександра Устінова. 

Для порівняння: за чинними нормами будь-який слідчий чи прокурор може розпочати справу щодо нардепа. Схваливши розширення повноважень очільника Генпрокуратури, комітет Ради з правоохоронної діяльності, який готував законопроект №2237 до другого читання, відкинув своє ж попереднє рішення надати право ініціювати слідство щодо депутата й іншим органам.

Претензія друга: депутати додали до проекту норму, за якою більшість клопотань слідчих мають розглядатися за обов’язкової присутності нардепа. "Тобто якщо слідчий захоче отримати доступ до банківських документів нардепа, він не зможе цього зробити, допоки нардеп не з’явитися особисто до суду, - зазначає Шабунін. – Так само слідчий не зможе заарештувати, наприклад, зброю, яка є знаряддям злочину, або ж отримані внаслідок злочину кошти". За чинним законодавством такі клопотання слідчий суддя може розглядати за відсутності фігуранта справи, якщо є ризик, наприклад, знищення документів, майна або доказів через обізнаність нардепа-фігуранта з таким клопотанням.

Називає експерт і "винуватців" підміни понять у законопроєкті. За його словами, "народні депутати (в першу чергу, Галина Янченко і Денис Монастирський) вчергове хочуть обманути суспільство псевдоскасуванням депутатської недоторканості".

При розгляді документу депутати врахували єдину правку – внесену членом фракції "ОПЗЖ" Григорієм Мамкою. Згідно з нею, ч.1 ст.27 законопроекту ухвалено у такій редакції: "Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп". Тобто, депутатів не можна буде притягти до криміналу за їхні висловлювання – лише за злочини. Зауважимо, ця стаття майже повністю дублює ст. 80 Конституції України.

Як депутати йшли до обмеження свого імунітету

Стисло нагадаємо історію скасування депутатської недоторканності. Загалом ця тема є "священною" для всіх вітчизняних політиків за всі роки Незалежності. За 26 років недоторканність рішенням парламенту забрали у 21 депутата. Про необхідність скасування імунітету багато говорили, але у практичну площину питання перейшло за президента Зеленського.

Під час цьогорічних виборів одним з основних моментів його кампанії була обіцянка скасувати недоторканність депутатів і запровадити механізм імпічменту президента. У необхідності відмовитися від імунітету Зеленський особисто переконував членів своєї фракції напередодні відкриття роботи нового парламенту.

Мабуть, переконав, бо в ніч на 30 серпня цього року на першому (і єдиному) пленарному засіданні першої сесії дев’ятого скликання Верховна Рада схвалила за основу зареєстровані ще в парламенті попереднього скликання п’ятим президентом Петром Порошенком зміни до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів). Цей проект у червні-2018 отримав позитивний висновок Конституційного суду (із заувагою щодо здатності держави не заважати депутатам працювати і вберегти їх від політичного тиску). Далі 3 вересня документ був ухвалений в цілому, і президент поставив під ним свій підпис. Повторимо, ці зміни до Конституції вступають в силу в перший день нового 2020 року.

Та самих змін замало. Необхідний був механізм, за яким правоохоронці могли відкривати й розслідувати справи щодо злочинів, у яких фігурують народні депутати. Такий законопроект №2237 був внесений у середині жовтня, а 3 грудня ВР ухвалила його в першому читанні. До другого обіцяли усунути на профільному комітеті перелічені вище зауваження фахівців. Але, як бачимо, не зробили цього.

На виході країна отримала не спрощення, а ускладнення роботи слідчих органів. Тепер у законопроекту є два шляхи: або бути підписаним главою держави, або з президентським вето і зауваженнями ще раз відправитися на розгляд депутатського корпусу. Який вочевидь – попри обіцянки на виборах – не надто поспішає розставатися з таким комфортним статусом недоторканних. От і побачимо, чи має вплив громадська думка на позицію, яку займе президент Зеленський.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"