Видатки на президента збільшили, а на субсидії зменшили: Як ми будемо жити з таким Бюджетом-2021

Бюджет-2021 погрожує перетворювати Україну на невдаху-позичальника, змущеного знову і знову шукати десь гроші на проїдання

Економічний і політичний оглядач
Видатки на президента збільшили, а на су…

Проект бюджету на 2021 рік є дуже своєрідною реалізацією сценарію серіалу "Слуга народу" в тому моменті, коли вся країна напружується, аби витягти себе з боргової ями іноземних кредитів. Тільки реальність виявляється зеркальною - замість того, щоби видертися наверх країна ще більше буксує, занурюючись в ту саму боргову яму з кредитів, набраних на фінансування химерних програм типу "великого будівництва". При цьому видатки на діяльність президента чи ДУС збільшуються, а найнезабезпеченим громадянам, які отримують субсидії, доведеться ще більше затягнути пояси, адже кількість субсіантів буде зменшено.

Уряд передав проект бюджету в парламент, в п'ятницю планується розгляд, під час якого депутати, скоріш за все, додадуть туди своїх "хотєлок". Але це не позбавить кошторис майбутнього року його головної "фішечки" - він знову стає бюджетом проїдання чужих грошей, а не розвитку і поступу власної економіки.

На чому заробимо

Основні показники проекту бюджету є досить оптимістичними, адже урядовці очікують зростання економіки у наступному році на рівні 4,6%. Доходи бюджету складуть 1071 мільярд гривень, тоді як видатки - 1331 мільярд. Тобто заплановано дефіцит на рівні 270 мільярдів.

Очікувана інфляція на наступний рік – 7,3% річних. Середній валютний, за прогнозом Мінфіну, складе 29,1 грн/долар. Середня зарплата в Україні, як її бачать в уряді, сягне 13,6 тисячі гривень на місяць.

Наступний бюджет в частині доходу є більшим, порівняно з нинішнім роком, на 93 мільярди (9.5%). Зростання доходів, планують в уряді, відбудеться за рахунок збільшення податкових надходжень. Особливу ставку в кабміні роблять на зростання податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), завдяки якому бюджет має прирости на 28 мільярдів.

Треба розуміти, що Мінфін очікує, що зростання відбудеться через підвищення мінімальних зарплат та посадових окладів працівників, які внаслідок зростання своїх доходів більше відраховуватимуть до бюджету. Плануючи це "економічне диво" урядовці водночас не врахували зростання кількості безробітних. А також упустили той аспект, що напружуючи малий та середній бізнес, (а саме він має принести у державну скарбницю найбільшу частину цього зростання), держава ризикує загнати їх ще більше у сіру зону, коли збільшення податкових видатків просто змусить власників бізнесу компенсувати їх поверненням до так званих зарплат у конвертах.

Збільшення плану по збиранню податків буде супроводжуватись наступного року зменшенням доходів від державної власності та підприємницької діяльності, яка передбачає, зокрема, й прибуток від діяльності Нацбанку та дивіденти від державних команій. Загалом планується, що неподаткові надходження зменшаться на 54 мільярди.

Не заплановано кошти від плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор (4,4 млрд грн у 2020 р.) При цьому в доходах азартні забули, а статтю в проекті бюджету залишили.

"Стаття 20. Установити, що у 2021 році надходження плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор та за ліцензії на випуск та проведення лотерей зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються у порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України (що може передбачати визначення нових бюджетних програм), на підтримку спорту та культури, фінансування медицини, освіти та науки відповідно до Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор"."

З турботою про кредиторів

Загалом зростання податкового навантаження на громадян та бізнес виглядає як горезвісний сценарій президентського серіалу, згаданий вище, коли вся країна має скинутись на свою фінансову незалежність. Проблема лише в тому, що відбувається це не надто добровільно, та й мета у цієї акції є далекою від серіальної. Адже очікування збільшення податків, враховуючи досвід цьогорічного податкового провалу по надходженням, не перетворює бюджет-2021 на інструмент для створення української економічної перспективи. Спостерігачі відзначають, що нинішні умови у світовій економіці дозволяють урядам використовувати нетрадиційні інструменти стимулювання власних економік. Чим успішно користуються багато країн. Натомість український бюджет залишається аналоговим пристроєм у сучасному світі, який замість того, щоби опікуватись потребами власного розвитку, всі зусилля кладе на турботу про кредиторів.

Економіст Олексій Кущ у своєму аналізі проекту бюджету для "Ділової столиці" називає даний бюджет "кредитоцентричним" - спрямованим у першу чергу на виплату боргів, коли всі інші статті витрат формуються за залишковим принципом. Адже обслуговування державного боргу є ключовим моментом бюджету. На додаток до цього країна вдається до ще шаленішого збільшення боргів, залучаючи нові кредити для того, аби повернути старі. І до цього ж профінансувати бюджетний дефіцит та проекти, які влада вважає своїми "фішками".

Але розберемось поки що з дефіцитом, який складає, нагадаємо, 270 мільярдів гривень. Для того, аби його покрити, уряд планує залучити 263 мільярди у борг (як зовнішній, так і внутрішній). Дещицю, у вигляді 6 мільярдів, очікують отримати від приватизації. І ще трішки – за рахунок повернення коштів з депозитів та надходження від продажу чи пред’явлення цінних паперів.

Не варто також забувати, що на 2021 рік припадає колосальний обсяг повернення та обслуговування набутих раніше боргів. Для цього десь потрібно знайти 439 мільярдів гривень (проти 346 млрд у поточному році). Аби заткнути цю діру уряд пропонує... ще позичити грошей. Тож загальний обсяг кредитів, які нам потрібно десь відшукати, складе шалені 702 млрд гривень. 

Звісно, держава не стане покладатись у питанні створення нових боргів лише на МВФ та інших міжнародних кредиторів - від них очікують еквівалент 4 мільярдів євро. Більшу ж частину коштів шукатимуть на ринку внутрішніх запозичень. А це - ризик створення нових пірамід зі знайомих нам, наприклад, облігацій внутрішньої державної позики, які, немов пилососом, висмоктуватимуть потенційно зароблені гроші на обслуговування послуг кредиторів.

При цьому держава, з огляду на рівень запланованого валютного курсу, не збирається активно використовувати інструмент емісії грошей. І це можна також сприйняти як фактор кредитоцентричності, який забезпечує комфорт для кредиторів через відмову від створення ресурсу для внутрішнього розвитку. 

"Дєнєг нєт, но ви дєржитєсь" від української влади

Не варто розслаблятись українським громадянам, які розраховували на допомогу держави. Кабінет міністрів заклав у проекті скорочення, порівняно з нинішнім роком, витрат на субсидії: замість 39,3 млрд на ці цілі спрямують 36,6 млрд грн. А враховуючи зростання цінників на основні ресурси в комунальній сфері, конкуренція за кошти компенсацій суттєво посилиться. 

Фонд боротьби з Covid-19 у 2021 році фінансуватися не буде. Про це 14 вересня на брифінгу щодо проекту держбюджету на 2021 рік розповів міністр фінансів Сергій Марченко. Кошти з такого фонду, як з боротьби з Covid-19, будуть спрямовані до прямих головних розпорядників –МОЗ та Міносвіти.

Дорогий товарищ Зеленський

Натомість приємно зростуть видатки на діяльність президента та Державне управління справами. Замість цьогорічних 912 млн грн тепер планується виділити 1 млрд 269 млн грн. Фінансування ДУС виросте на майже 800 млн грн, з 2,08 млрд грн до 2,8 млрд грн.

Більше собі дозволити зможуть і правоохоронці. Наприклад, Державне бюро розслідувань "погладшає" майже удвічі (з 1,4 млрд до 2,5 млрд). А Офіс генпрокурора - з 7,6 млрд до 9,5 млрд.

В чому ховається зрада збільшення обсягу коштів на ремонт доріг

Очікувано особливої уваги заслужить ремонт та будівництво доріг, на що передбачено витратити  рекордні 150 млрд гривень. Звісно, цей складають не лише бюджетні кошти, а й запозичення під державні гарантії. 

Але з цих 150 млрд менше половини - це державний Дорожній Фонд, в якому на 2021 рік скорочено фінансування за усіма напрямками, у порівнянні з 2020 роком.

Інша половина - це кошти, залучені під державні гарантії, фактично - кредити в комерційних банках. Те саме робив Янукович, коли набрав кредитів на Євро-2012 під будівництво доріг, в результаті обсяг боргів став більшим за надходження і галузь вмерла.Те саме повторюються при Зеленському -  цього року планують взяти кредити для будівництва доріг на 20 млрд грн. Якщо у 2020 році з Дорожнього Фонду на обслуговування боргів було витрачено 5,6 млрд грн (адже планомірно скорочували частку зовнішніх запозичень, розраховуючи на захищене фінансування з держбюджету), то в 2021 році обслуговування боргів вже більш ніж подвоюється і виростає до 13,5 млрд. І це найбільше боргове навантаження на дороги за останні 5 років. Тож якщо буде взято 70 млрд у вигляді запозичень під держгарантії - з 2022 року Дорожній Фонд можна буде ліквідовувати, бо всі його надходження підуть на виплату боргів

До речі, на летовища та порти, які є предметом обіцянок передвиборчого туру Зеленського по містах України, наступного року, схоже витрачатися не збираються.

Вперше в проекті бюджеті закладено близько 4 млрд грн для Укрзалізниці (100 вагонів і електрифікація двох ділянок). У 2020 вперше оновлення пасажирського рухомого складу взагалі не було.

Житлова програма уряду

Насмішкою здається і житлова програма уряду, яка передбачає витрати на пільгові кредити молодим сімʼям у розмірі 25 млн грн, а для покупки квартир тимчасово переміщеним особам — 15 млн грн.

Загалом Бюджет 2021 року, як і бюджет 2020 року, планується з суттєвим дефіцитом – 6% ВВП (в 2020-му заплановано 7,5% ВВП). При цьому видатки заплановано найбільші (без трансфертів) -  26,6% ВВП (найвище після 2020 р. значення за останні 5 років); а доходи - найменші (без трансфертів): 23,5% ВВП (найнижче значення за останні 5 років). 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme