Вбивство Шеремета стане другою справою Гонгадзе

Сьогодні вранці в Києві загинув відомий український журналіст білоруського походження Павло Шеремет. Всі обставини загибелі ще достеменно невідомі, проте в тому, що це вбивство немає сумнівів ані у громадськості, ані у правоохоронців.

Шеремет їхав на авто, що належить головному редактору видання "Українська правда" Альоні Притулі. Самої Притули в автівці не було. О 7:45 ранку на розі вулиці Богдана Хмельницького та Івана Франка машина вибухнула. Судячи з фото з місця трагедії, шансів вижити у журналіста не було – автівка згоріла майже вщент.

Звісно, від цієї новини в шоці уся українська журналістська спільнота, і ми висловлюємо щирі співчуття усім близьким та друзям загиблого. Але, попри шок, мусимо спробувати проаналізувати, які наслідки матиме його вбивство для України, адже між вбивством Шеремета навіть прямо зараз можна провести прямі аналогії з найрезонанснішим вбивством журналіста за всі роки української незалежності – справою Георгія Гонгадзе. Такі аналогії виникають перш за все через роботу Шеремета в одному з найвідоміших українських політичних інтернет-видань "Українською правдою" та прямої участі провідних журналістів цього ресурсу в політичному житті, в тому числі і Шеремета.

Перше, що спадає на думку після вбивства – ціллю вибухового пристрою, що був закладений в автівку був не Шеремета, а шеф-редактор "Української правди" Альона Притула, якої в момент вибуху в машині не було. Те, що в автівці Притули їхав Шеремет, не має когось особливо дивувати, журналістській спільноті добре відомо, що Притулу і Шеремета пов'язують близькі особисті стосунки. Вочевидь, версію, що вбивці хотіли позбавити життя шеф-редактора "Укрправди" розглядатимуть і правоохоронці, і журналісти, і політики з оновленої партії "Демократичний альянс", куди нещодавно увійшли і нардепи з "Української правди" Мустафа Найем, Сергій Лещенко та Світлана Заліщук.

Пробачте за те, що ці слова можуть здатися дещо цинічними, але вбивство Шеремети, який також особисто брав участь в оновленні "Демальянсу", в будь-якому разі сприятиме набору популярності цієї політсили і допоможе їй набути нового політичного обличчя.

Звісно, всім нам дуже хочеться, аби справу про вбивство Шеремета розкрили максимально швидко і посадили і виконавців і замовників, але сумний досвід убивств журналістів в Україні підказує, що розраховувати на це вкрай складно. Швидше за все справа розслідуватиметься дуже довго і в ліпшому випадку виявлять лише виконавців, як це зрештою сталося зі справою Гонгадзе. Повторюся, дуже хочеться в цьому помилятися, але підстав для оптимізму тут небагато.

Зрештою, увесь той час, поки триватиме слідство "вбивство Шеремета", буде серйозним подразником для багатьох – генпрокурори звітуватимуть про обставини розслідування, політики обіцятимуть врешті знайти і покарати усіх винних, журналісти проводитимуть незалежні розслідування…

Отже, вбивство Шеремета, вочевидь, стане для нашої політики "справою Гонгадзе" номер два. І як би нам не було від цього гидко, на крові вбитого сьогодні журналіста багато хто намагатиметься шукати собі "кар'єри і фортуни".