Дубінський під американськими санкціями: Чи справді США вирішили розібратися з Коломойським через "слугу"

Санкції Мінфіну США проти семи громадян України та чотирьох українських ЗМІ могли, на перший погляд, видатися трохи дивними. Оскільки найбільш помітна постать цього коротенького санкційного списку, Андрій Деркач, і без того перебуває під санкціями з вересня минулого року. Інший фігурант, Олександр Онищенко, наразі входить в почесну категорію "збитих льотчиків". На яких чекають і більш неприємні правові наслідки, аніж американські санкції.

А решта фігурантів недовгого санкційного списку справляє враження радше "технічних працівників", аніж самостійних політичних фігур. Навіть нардеп Олександр Дубінський – попри всі його зусилля довести протилежне.

Звичайно, дехто сприйняв санкції проти чинного депутата парламенту як "сигнал Коломойському", з яким у екс-журналіста також склалися навдивовижу тісні "робочі контакти".

Але, здається, подібне припущення є явним перебільшенням ролі Дубінського у світобудові. Американська Феміда з'ясовує свої стосунки з Ігорем Валерійовичем радше у сфері масштабних економічних розслідувань, а не шляхом "точкових ударів" по його третьорядних союзниках. Просто тому, що в разі потреби Коломойський може без особливих проблем налагодити "робочі контакти" з багатьма іншими українськими парламентарями.

Тому проблеми в Дубінського трапилися саме через його співпрацю з Деркачем та відпрацювання російських пропагандистських тез в українському медіа-просторі. Втручання у політичне життя США теж мало, вочевидь, свій ефект. Скільки б Дубінський не заперечував своєї причетності до історії з плівками Порошенка-Байдена, чи не переконував, що позаминулорічні контакти з Руді Джуліані стосувалися виключно "боротьби з корупцією в Україні".

Особливо зворушливо, що ці санкції були прийняті проти Дубінського іще до інавгурації Байдена – себто, фактично, посадовцями уряду Трампа. Якому Дубінський, вельми вірогідно, допомагав у пошуках "компромату на Байдена". За таких умов навіть про "політичну помсту з Вашингтона" говорити якось не виходить. Тому й доводиться перед телекамерами розповідати про "підступи соросят". Які, виходить, переграли цілого українського парламентаря і "майстра зовнішньополітичної інтриги".

Але якщо говорити серйозно, то історія з Дубінським – це чітке й голосне попередження з Вашингтона. Попередження всій "зе-фракції" про те, що неможливо однією рукою отримувати допомогу від США, та користуватись благами західного світу, а іншою – використовувати лозунги російської пропаганди чи "розслідувати Бурізму". Навіть для досягнення зовсім локальних політичних цілей, яких наші заокеанські партнери мали би "не помітити".

Більше того, у випадку нормалізації стосунків між США та ЄС – яка зараз виглядає практично неуникною – статус "російського агента впливу" та наявність прізвища особи в санкційних списках США рано чи пізно приведе і до аналогічного статусу на теренах ЄС. Що автоматично закриє цих людей на території України. Ну, і дасть можливість їздити на шопінг та відпочинок кудись за східний чи північний кордони нашої держави.