Вакарчук вирішив піти: Як "Голос" рятується від політичної смерті

У вчорашньому ролику Вакарчук наголосив, що таке рішення прийняте партією, але він продовжить бути лідером і готувати молодь. Рудик обрали з огляду на її управлінський досвід. Вона стала вже третьою керівницею. Першою була Юлія Клименко, згодом її замінив Святослав Вакарчук. 

Кіра Рудик - перша заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації. Закінчила Києво-Могилянську академію за спеціальністю "Інформаційні технології".

Працювала тестувальницею програмного забезпечення з 2005 року в Software MacKiev, а з 2007 року – в TAIN Ukraine.

Рудик керувала київським R&D-офісом, який займається розробкою усього софту для Ring, зі штатом 500 осіб.

Компанію Ring Ukraine разом із головним офісом у США купив Amazon за 1 мільярд доларів. Ring спеціалізується на випуску "розумних" дверних дзвінків, які дозволяють відстежувати територію та відвідувачів на відстані в режимі реального часу.

В чому справжні причини змін

Якщо на виборах 21 липня 2019 року "Голос" набрав 5,83% голосів, то за останніми соціологічними дослідженнями партія ледь дотягує до 3%. І у випадку дострокових виборів до парламенту не потрапить. 

Влітку "Голос" був такою собі проукраїнською альтернативою "ЄС" Порошенка, особливо для молоді, і виїхав здебільшого на особистому рейтингу Вакарчука. Але у Верховній Раді партія не змогла знайти свою нішу. Вакарчук не зміг стати справжнім сильним лідером. Останнім часом ми бачили, як біля трибуни його змінив Сергій Рахманін, що очолив фракцію. І саме він здебільшого виголошував ідеї вийти з Мінських перемовин. Та цю ідею "Голос" якось відстоював не до самого кінця і не дуже жорстко. План "холодної деокупації" Донбасу, нещодавно представлений Вакарчуком і Рахманіним, дуже нагадує те, про що завжди говорив Порошенко, але зі своїми додатками:

- Припинення вогню на всій "лінії фронту" (розмежування) – не менше 6 місяців, бажано року;

- Демілітаризована зона та міжнародна поліцейська місія;

- Початок роззброєння;

- Створення умов для деокупації;

- Початок деокупації та тимчасова міжнародна адміністрація;

- Завершення деокупації та початок реінтеграції Донбасу;

- Перші вибори на звільнених територіях;

- Повернення Криму. 

Вихід з Мінська став своєрідною фішкою, а критика нового уряду "з котами в мішку" бодай якось нагадала, що партія в опозиції. Те як "Голос" у багатьох випадках міг підтримувати "Слугу народу", зокрема і в питанні ринку землі, кинуло тінь на партійну опозиційність. Сама роль політсили в Раді стала розмитою. А клеймо "соросята", яке навісили на партійців-грантоїдів медійні кілери Коломойського, слід Пінчука, а також атаки Портнова та компанії персонально на Вакарчука через концерти на Росії та буцімто приховування доходів у декларації, не пройшли безболісно для рейтингу.

Головна проблема в тому, що друге пришестя Вакарчука у ВР також завершилося пшиком. Він не знайшов себе, лідером не став, партію не організував. І якось надто пізно в "Голосі" вирішили щось міняти. Це при тому, що чутки про невдоволення Пінчука Вакарчуком ходили давно. А саме цього олігарха в кулуарах називають бенефіціаром політсили. Змінити бодай щось вирішили, коли рейтинг обвалився і постало питання політичного виживання. Та перспективи у проєкту туманні.

Перед Кірою Рудик стоятиме завдання знайти ту саму нішу опозиційності, яка дасть поштовх і віру електорату в "Голос". Бо падіння рейтингів на фоні їх росту в "ЄС" яскраво продемонструвало, що виборці в "Голосі" розчаровані. На місцевих виборах буде важко, хоча основна ставка на них не робиться. На дострокових парламентських, які ніби й можуть відбутися весною 2021-го, треба виживати. Потрібно пам'ятати, що "Голос" певною мірою нагадує "Батьківщину" тим, що він будувався як лідерський проєкт, фундаментом якого є особисто Вакарчук. Розмитість і відсутність лідерських якостей в якого і призводить сьогодні до катастрофи.

Вакарчук з часом взагалі може скласти депутатський мандат. І продовжити співати. Та не одразу - має пройти певний час перед цим, щоб його відхід не виглядав як повне особисте та партійне фіаско. До цього "Голос" має знайти щось, на чому будувати своє подальше існування.

І цим щось може стати критика уряду і влади на фоні економічної кризи. От тільки в Уряді в.о. Міністра  економіки є Павло Кухта, який йшов до Ради під 25 номером "Голосу" і є класичним "соросям".