В очікуванні халяви: Чому Зеленський може стати останнім президентом України

Результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) свідчать, що Україна може стати першою у світі країною, де на виборах президента переміг телевізор

Політичний оглядач
В очікуванні халяви: Чому Зеленський мож…

На запитання, що повинен зробити наступний президент у свої перші 100 днів роботи, три найпоширеніші відповіді респондентів були такими: знизити тарифи на комунальні послуги – 39,1%, подати до парламенту законопроекти про зняття недоторканості з депутатів, суддів, президента  – 35,5%, розпочати / пришвидшити розслідування найбільш резонансних корупційних злочинів – 32,4%. Про інші відповіді трохи згодом, спочатку про ключову трійку вимог.

Можна скільки завгодно говорити, що високі тарифи на газ – це ціна незалежності, а суттєве зниження цін на блакитне паливо можливе лише у випадку повернення до корупційних схем з постачання російського газу, і що у цих корупційних схемах завжди були задіяні найвищі високопосадовці й України, і Росії. Саме ці схеми створили у нас прошарок олігархів, яких ненавидять навіть не 30% громадян, а значно більше. Українці не готові платити за енергетичну незалежність своєї країни, звідси й оприлюднені цифри. А ще – результат багаторічної антитарифної інформаційної кампанії, яка велася ледь не всіма політичними силами. Їжте, не обляпайтесь...

Чи зможе Зеленський в разі своєї перемоги зменшити вартість газу? Експерти вважають, що певне зниження можливе за трьох умов: перша – повернення до різниці у цінах для населення і промисловості, що є шляхом для газових махінацій минулого, друга умова – відмова від субсидій, третя - газ власного видобутку. Це ми вже проходили, коли свій газ продавався за собівартістю, що призвело до зменшення видобутку через нерентабельність і, автоматично, до збільшення імпорту російського газу. Не слід також забувати про позицію МВФ, який дуже чутливий до відступів країни-боржниці від взятих на себе зобов’язань. Україна цього року має виплатити майже 6 млрд доларів боргів, у наступному трохи більше шести мільярдів. Так, ці борги накопичувалися не при Зеленському, але так просто взяти і відмовитися від них неможна. Це прямий шлях до дефолту, який, звісно, можна пережити, проте із соціальним вибухом і катастрофічним падінням рейтингу президента і всієї влади. До того ж, тарифи - це повноваження Кабміну. 

Наступне – питання недоторканності. Оці 35,5% - жертви телевізора, звідки роками звучить одне і те ж: нікого не можуть посади, бо у них недоторканність. 17 жовтня 2017 року Петро Порошенко вніс до Ради як невідкладний проект закону про внесення змін до статті 80 Конституції України, яка скасовує недоторканність народних депутатів України. Тоді і пізніше він закликав депутатський корпус підтримати законопроект, але нинішні слуги народу на ці заклики не відреагували. Головна їхня "відмазка" звучала так: хай і з себе зніме недоторканність, а з нас неможна, бо буде політичний тиск.

Ще до першого туру виборів Зеленський обіцяв, що в разі перемоги внесе до ВР законопроект про зняття недоторканності з усіх. Слід враховувати, що скасування імунітету потребує змін до Конституції і для цього потрібно три результативні голосування, у тому числі й конституційної більшості. Слухняної більшості в Раді у Зеленського нема і, скоріше за все, за результати осінніх виборів, не буде. Ті ж результати КМІС свідчать, що за "Слугу народу" готові проголосувати майже 26% опитаних (це зараз, а до осені 100 днів промине), що не дозволяє одноосібно сформувати більшість. З інших, хто має на сьогодні шанси потрапити до парламенту, представники «Опоплатформи» точно не підтримають зняття недоторканності, "БПП" лише в разі, якщо Зеленський і компанія не вдадуться до політичних переслідувань своїх сьогоднішніх опонентів, а це сумнівно (про це далі), "Батьківщини" - також питання. Все залежатиме від планів Тимошенко на майбутній парламент і на свій статус у ньому. Простіше кажучи, від результатів політичного торгу. Тобто, скасування недоторканності з усіх виглядає радше утопією.

Третя ключова вимога – розслідування корупційних справ. Саме тема корупції близького оточення Порошенка найефективніше зіграла проти нього під час передвиборчої кампанії. Серед тих, хто найбільше педалював цю тему були ЗМІ, лояльні до Зеленського. В разі його обрання президентом доведеться давати роз’ятреному народу видовища, тому цілком імовірно, що всі гучні справи вестимуться під супровід гучного піару НАБУ. Проте, по-перше, далеко не факт, що у всіх справах, які нині вішають на Порошенка є хоч щось, що можна передати до суду, по-друге, ці справи будуть виключно політично мотивованими. Якщо побачимо спробу посадити самого Петра Олексійовича - це, очікувано, спровокує конфлікти в Україні і викличе негативну реакцію у наших західних партнерів, у першу чергу США. У Росії, правда, аплодуватимуть.

Можна прогнозувати: тема посадок вичерпається відразу після парламентських виборів. Зеленському, якщо він хоче досидіти свій термін, доведеться домовлятися з усіма, а не лише з проросійськими силами. Які також дуже хочуть побачити Порошенка на лаві підсудних. То ж у підсумку матимемо ще одне не виконане бажання українців.   

Далі у переліку проблем, які, на думку українців, повинен вирішити новий президент – переговори з Росією. Таких "українців" виявилося 23,3%. Не критично, проте вони є. Тут можна відповісти коротко: переговорів з РФ не буде, Зеленський та люди, які ведуть його до влади, на самогубців не схожі. Щодо Росії політика Зе нагадуватиме політику Порошенка. Ну, хіба, додасться якоїсь театральності. У протилежному випадку, повторимося, свій президентський термін він не досидить.

Наступні бажання українців: знизити зарплату топ-чиновникам  (18,4%) – це особиста заслуга пана Коболєва і правління "Нафтогазу", розпочати переговори з ЄС та США щодо Донбасу і Криму (16,4%) – виборці, які не в курсі, що такі переговори тривають 5 років, пришвидшити розслідування злочинів проти Майдану (9,4%) – з цього приводу Порошенко вже висловлювався, додати нічого, ініціювати зміну системи парламентських виборів – скасування мажоритарних виборів і перехід до пропорційної системи з відкритими списками (8%) – це частково може бути реалізоване, але наступну Верховну Раду обиратимуть або за старим законом, або за закритими партійними списками, виставити на продаж приміщення, автівки та інші активи Державного управління справами, яке займається забезпеченням президента (5,5%) – це також можливо, проте нічого, окрім піару, який швидко забудеться, не дасть, ініціювати перезапуск антикорупційних органів (НАБУ, САП) (5,2%) – чіпати Ситника Зеленському не дозволять Штати, щодо САП, то кадрові зміни там стануть можливими лише після приходу на Різницьку нового Генпрокурора, що навряд чи станеться за 100 днів.

У самому кінці списку стоять "розпочати переговори про вступ до ЄС" (3,3%) і "розпочати переговори про вступ до НАТО" (2,8%). Тут рука сама проситься написати "failed state". Але все ж залишається сподівання, що нинішні вибори – це все ж не кінець України

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme