Урядовий стриптиз на тлі Кадирова: Чому Шмигалю варто заборонити доступ до соцмереж

Коли непублічні дипломатичні питання вирішується за допомогою соцмереж, – це катастрофа. Адже може виявитися, що очільник уряду країни не має уявлення про практичну сторону ведення міжнародної політики – і публічно демонструє власне невігластво

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Урядовий стриптиз на тлі Кадирова: Чому…

Химерний конфлікт між прем'єр-міністром Денисом Шмигалем та віце-прем'єр-міністром з питань стратегічних галузей промисловості Олегом Уруським, який спалахнув через фотографію останнього в момент його дефіле пліч-о-пліч з головою Чечні Рамзаном Кадировим на відкритті виставки IDEX-2021, ніби як закінчився.

Принаймні, так Уруський стверджує, що вже обговорив ситуацію з прем'єром Шмигалем і "вирішив питання". Хотілось би вірити, що саме так воно і сталося.

Але вся ця історія наводить на певні сумні роздуми. Перший, і найбільш очевидний з яких – це, звичайно, незадовільна робота протокольної служби українського МЗС. Відомство Дмитра Кулеби допустило очевидний прокол, не попередивши протокольну службу МЗС ОАЕ про наявність на відкритті виставки гостей, ходити поряд з якими українським посадовцям не варто. І за це хтось би мав понести відповідне покарання.

Але подібна історія не є катастрофою – оскільки проколи трапляються в усіх протокольних службах усіх дипвідомств світу без винятку. Плутають прізвища гостей, герби і прапори (останні часом вішають навіть ті, що слід – але догори ногами). Канцлерку Меркель президент Сенегалу зустрічав, наприклад, німецькомовною пісенькою "Люба дівчинко, чи є в тебе час для мене?". Замість гімну. Під час зустрічі G-20 учасникам забули відключити мікрофони, і виступ тодішнього прем'єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху переривався світською бесідою Ніколя Саркозі та Барака Обами. Перший скаржився, що "не може слухати цього брехуна", а другий заспокоював колегу словами "він до тебе хоча б з візитами не приїжджає".  Буває, що й лютих ворогів садять поряд на дипломатичних вечерях. Власне, схожий конфуз трапився і з МЗС України та ОАЕ. Він є прикрим, але не смертельним.

Натомість справжньою катастрофою є той факт, що прем'єр-міністр, маючи всі можливості урядового зв'язку для розмови з віце-прем'єром, від "Телеграму", електронної пошти і спецтелефону – і до фельд'єгерської служби включно, вирішив влаштувати своєму підлеглому виволочку в соцмережах.

Тепер закордонні дипломати, ведучи переговори з представниками українського уряду, не можуть бути певними, що слова, сказані не для публіки, чи, тим паче, непублічні домовленості якийсь умовний – чи реальний – Шмигаль не почне обговорювати в тих самих соцмережах. Що навряд чи спростить роботу українських дипломатів та урядовців.

Тому дуже би хотілося, щоби прозорість держапарату була продемонстрована під час підбору кадрів, прийняття господарських рішень, та в інші відповідні для цього моменти. А не тоді, коли екс-директор Бурштинської ТЕС вирішив спіймати хайп, наїхавши на підлеглого в публічний спосіб. А до моменту, поки чинний прем'єр зрозуміє, коли прозорість влади є доречною, а коли – не дуже, було б добре, щоб його екаунт у FB адміністрував би хтось інший. Хай вже і Юлія Мендель...

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"