Ультиматум Полякова: Що Зеленському робити з "антиколомойським" законом

Поляков став народним депутатом завдяки збігу трьох обставин. Перша, і головна, він балотувався під брендом "Слуга народу", тобто за підтримки президента Зеленського. Друга – його основним конкурентом був колишній нардеп і скандально відомий забудовник Максим Микитась, дуже зручна мішень для критики. І, третя обставина: Поляков за всіма критеріями відповідав тренду "нові обличчя" - дрібний підприємець, без вищої освіти, без досвіду політичної діяльності, тобто саме такий, якого минулого року хотіло населення. У кулуарні моменти, чому саме ця особа стала висуванцем "слуг", заглиблюватися не будемо, виборців такі дрібниці переважно не хвилювали.

Пройшло небагато часу, і Антон Поляков став опозиціонером у складі пропрезидентської фракції, звідки зрештою його виключили. Справедливо, не справедливо, але таким було рішення колег нардепа. І після того, коли це трапилося, ніхто з керівних осіб фракції та партії "Слуга народу" не звернувся до виборців Чернігова з поясненнями, чому так сталося. Офіційну позицію озвучив заступник голови фракції і партійний бос Олександр Корнієнко: Поляков і Скороход не голосували за узгоджені фракцією законопроекти. Раніше вигнанець звинувачував самого Корнієнка у продажу місць на округах. Який висновок з цього могли зробити виборці? Правильно: їх обдурили, бо одні варті інших.

Та повернемося до ультиматуму Полякова. Його причини він пояснює так: керівництво країни висуває ультиматуми від імені МВФ і використовує неконституційні методи, щоб догодити західним кредиторам, а він висуває вимоги від імені народу. Тобто, такий собі борець зі світовим капіталом. І попереджає владу: з ним домовитися не вийде. Далі перераховує свої вимоги: перегляд прийнятого закону про ринок землі, відкласти реалізацію другого етапу медичної реформи, скасувати "антіфопівські закони".

У соцмережах багато хто обурився, мовляв, Поляков своїм ультиматумом бере в заручники і владу, і народ. Проте не все так просто, адже через рік після обрання Зеленського президентом і через вісім місяців після неймовірного успіху "слуг" на парламентських виборах в липні 2019-го нинішня влада починає пожинати плоди оманливих обіцянок, даних народу. Можна прожити без грошей МВФ. Хіба не про це йшлося у серіалі про Голобородька? Медична реформа Уляни Супрун – зло. Хіба не про це розповідала виборцям Зе-команда? Малому і середньому бізнесу дадуть максимальні послаблення. І про це також казали. Реальність виявилася іншою: без кредитів Україна опиниться в стані дефолту, медична реформа Супрун себе виправдала і тому продовжується, підприємці також не отримали вольницю, на яку сподівалися. Інакше і бути не могло, бо гнати популізм по всіх медіа – одне, а керувати державою – означає брати на себе відповідальність. Тож оцей Поляков – дзеркало, в якому Зеленський і оточення можуть побачити себе. Річної давності. І таких полякових з наближенням місцевих виборів ставатиме все більше. Бо на них "слуги" вже будуть "старими обличчями", яких "нові обличчя" допікатимуть за невиконані обіцянки.

Це як скриня Пандори: самі її відкрили, а тепер не можуть закрити. Тому ми скоро станемо свідками інформаційних атак не лише на голову ОП Андрія Єрмака, брат якого засвітився у відосиках Гео Лероса, а й на самого Зеленського. Пам’ятаєте "розслідування" на "плюсах" під час передвиборчої кампанії про те, як Порошенко "вбив" свого брата? Не виключено, що після прийняття "антиколомойського" закону будуть схожі фейкові розслідування про те, як Зеленський став президентом.

Поляков у згаданому дописі переконує: доля Коломойського йому байдужа, і що його 6 тис поправок мотивуються виключно інтересами народу. Лукавить. Але як би там не було, а Банковій зараз треба шукати спосіб, як обійти пастки з більш ніж 16 тисячами поправок до банківського закону, 6 тисяч з яких подав Поляков. Нині розглядається кілька варіантів, однак у всіх є підводні камені.

Перший – згрупувати правки відносно статей законопроекту і розглядати на комітеті десятки ідентичних як одну. Скільки часу знадобиться комітету на таку фільтрацію, сказати важко. При цьому не варто забувати, що навіть після цього автори поправок наполягатимуть на їх постановці на голосування. Інший варіант – зібрати 226 заяв депутатів про намір проголосувати за законопроект у редакції комітету. У такий спосіб вдасться ухвалити "антиколомойський" закон без розгляду поправок. Проте у фракції "слуг" такої кількості заяв не буде, доведеться звертатися не лише до сателітів з депгрупи "Довіра", але й до "Голосу" та "Євросолідарності". І це відразу ж використають опоненти Зеленського, аби звинуватити його у змові з попередниками і "соросятами".

Одним словом, до кінця цього місяця закон про неповернення банків не ухвалять. Чи зможуть це зробити у травні - а карантин, скоріше за все, продовжать до середини останнього місяця весни – сказати важко. Все залежить від результатів торгів усіх з усіма. А ще – від політичної волі Зеленського нарешті відчепити від себе не один десяток людей зі своєї команди, точніше, колись його команди, які вбивають рейтинг президента і "слуг" куди успішніше, аніж уся опозиція разом узята.