Українська авіакатастрофа в Ірані вже друга: Що спільного у трагедій з різницею у вісімнадцять років

Страшна авіакатастрофа, в якій загинуло 167 людей і, в тому числі, дев'ять українців, вже не перша трагедія в історії нашої країни, що сталася в повітряному просторі над Іраном

Українська авіакатастрофа в Ірані вже др…

Наразі причиною падіння Boeing 737-800  авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" біля іранського аеропорту Імама Хомейні вважають технічну несправність. За нинішніми даними, загорівся один з двигунів, після чого літак почав втрачати висоту і зрештою вибухнув. Також серед можливих причин називають фатальну помилку пілотів та неналежне аеродромне обслуговування.  У МАУ ж стверджують, що придбали літак на заводі концерна у 2016-му, а останнє планове обслуговування машина пройшла буквально за два дні до падіння. Жодної скарги на несправності чи хоча б огріхи в роботі не надходило.

Користувачі соцмереж і деякі журналісти активно обговорюють і версію про ракетну атаку – себто, терористичний акт. Адже за лічені години до трагедії Іран масовано обстріляв американські бази в Іраку, а США заборонили своїм невійськовим літакам здійснювати польоти над Іраном, Іраком, Перською та Оманською затокою. До того ж, авіарейс суттєво затримався з вильотом, що може вказувати на проблемну, а то й небезпечу ситуацію. Ще більше декого насторожив намір Ірану самостійно вивчати чорні скриньки з борту літака.  Мовляв, таким чином країна зможе приховати деякі факти, що наштовхують на незручні для самого Ірану версії.  Втім, насправді, країна керується прийнятою міжнародною практикою, за якою права і обов'язки розбиратися з самописцями – за державою, над якою сталася трагедія.

Наразі ж голова іранської організації цивільної авіації Алі Абідзаде стверджує, що екіпаж не заявляв про жодні негаразди і взагалі не виходив на зв'язок з базою. Можливість того, що літак атакували ззовні іранський високопосадовець не коментує. Каже, що не стане цього робити без інформації з чорних скриньок. 

Судячи з наявної інформації, "терористична" теорія погано витримує критику. Адже саме на просторі над країною сфокусувалася увага одразу кількох потужних світових гравців, включаючи сам Іран, США та Росію, тож одна зі сторін мала повідомити про злочин, якщо б той справді відбувся.  Словом, якщо б справді йшлося про злий намір, виконавець мав знаходитися безпосередньо на борту літака і, наприклад, пошкодити деякі його системи. Щодо вірогідності такого варіанту говорити, звісно ж, зарано. 

При цьому авіатрагедія над Іраном, в якій постраждали українці, вже не перша, і між двома трагічними історіями є дещо спільне. Так, у лютому 2002 року український літак Ан-140, який летів з Харкова, рухнув біля міста Ісфаган. Загинули 44 людини– 6 членів екіпажу і 38 пасажирів. На борту були українці і росіяни, співробітники авіаконструкторських бюро. Вони летіли на презентацію другого літака IrAn140 – спільного проекту з іранськими інженерами. 

Літак вилетів з аеропорту "Харків-Північний", дозаправився у Туреччині, але вже на підльоті до пункту призначення розбився. Машина налетіла на гору буквально за хвилину до заходу на посадку.  За результатами розслідування, причиною трагедії назвали помилку пілотів. Бортовий самописець не виявив відхилень у роботі механізмів. ЗМІ писали, що "головний пілот проявив недбалість, через що і не впорався з керуванням".  Або ж недбалості не було, просто в умовах високої хмарності екіпаж суттєво відхилився від курсу, не зміг мобілізувати сили і уникнути катастрофи. При цьому відзначали, що посадити літак у Ісфагані – завдання не з легких.  Адже злітно-посадкові смуги знаходяться вздовж гряди пагорбів, і будь-яка неточність може обернутися катастрофою. 

Знаково, що журналістів і чиновники різних країн і тоді висували дуже різні версії. Так, одне іранське видання стверджувало, що до авіакатастрофи можуть бути причетні… спецслужби Ізраїлю. Деякі українські політики наголошували, що зона знаходиться неподалік Іраку, де діє особливий режим, і тому літак міг впасти через атаку зловмисників. Втім, опоненти заперечували, що між, власне, Іраком і місцем трагедії – з пів тисячі кілометрів. Власне, тоді, як і зараз слідчі та чимала кількість експертів привертали увагу до факту, що за аеропортом постійно стежать. До того ж, літак не виходив із зони видимості. Тому ракету обов'язково зафіксували б. 

Прогнозовано, що офіційно оголошені результати переконали не всіх. Адже у помилку людей, тим паче, маститих професіоналів, рівно як і у раптову поламку, яку не змогли передбачити, віриться завжди складно. Тим паче, якщо йдеться про проблемні – у момент катастрофи або у минулому – точки на карті світу, а з математичною точністю відтворити ситуацію на борту малореально. Втім, складна геополітична ситуація можливості нещасного випадку не виключає. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"