Україна стала здоровою демократією, і Путіна це бісить, - ЗМІ

В ніч президентських виборів в Україні минулого тижня Володимир Путін не взяв телефон і не зателефонував переможцю, щоб привітати його

Україна стала здоровою демократією, і Пу…

Як пише The Guardian, він досі так цього і не зробив. Путін зайняв вичікувальну позицію. Можливо через те, що Україна досягла того, з чим російський президент не здатен впоратися у своїй країні, передає Depo.ua з посиланням на УНІАН.

Видання нагадує, що в Україні відбуваються вільні, чесні й плюралістичні вибори, а також мирна і демократична передача влади. В Росії таке досі неможливо. Безумовно, ніщо не вжалило Путіна більше, ніж слова переможця на виборах Володимира Зеленського: "Усі пострадянські країни, погляньте на нас. Все можливо!". Цей заклик до змін і повалення старих владних структур навіть за межами України сприйняли погано в Кремлі.

Тож тепер 41-річний український Володимир виступає проти 66-річного російського Володимира. Колишній комедійний актор і телевізійний продюсер не має жодного досвіду роботи на державній службі. Путін – колишній агент КДБ, який збирається правити своєю країною в ролі президента чи прем’єра безперервно і щонайменше 25 років. У Путіна немає очевидного плану передачі влади. Український демократичний процес водночас відбувається більш-менш м’яко. Після падіння СРСР 28 років тому в України було 6 президентів, а в Росії – лише три.

Після перемоги Зеленського на виборах активісти в Росії почали запитувати: який урок ми можемо винести з досвіду України? Чому росіяни теж не можуть порвати зі старими й віддати перевагу новим? Українські вибори принесли ще більше доказів того, наскільки сильно розійшлися сусідні країни після падіння комунізму. Війна на Донбасі, організована Кремлем, звісно ж, служить певним поясненням. Але важливо також подивитися на те, як Київ і Москва ставляться до історії. Важко применшити контраст між поглядами режиму Путіна й українського уряду на радянське минуле. Спільна тоталітарна спадщина і те, як з нею поводяться, — це причина помилковості порівняння української політики із популізмом західного типу.

Простіше кажучи, Росія під керівництвом Путіна будує радянський режим без комунізму. Для цього використовується вигадка про те, що Москва стала жертвою Заходу, реабілітується спадщина Сталіна, а історія СРСР висвітлюється як позитивний параграф російської історії. Тим часом, пострадянська Україна створила абсолютно протилежний погляд. Вона повернулася до Європи, засуджуючи масові злочини СРСР, але при цьому визнаючи радянську жертву у боротьбі проти нацизму.

"Певною мірою, Україна – це Росія, якою вона так і не стала. Така точка зору допомагає пояснити, чому Путін розв’язав війну на Донбасі після революції на Майдані, спричинивши загибель 13 тисяч людей і змусивши ще три мільйони переїхати. А також те, чому український проєвропейський, демократичний вибір, доказом якого стала перемога Зеленського, — це анафема для Путіна", - йдеться в статті.

Україна ніколи не була імперією. Пострадянська Росія насправді так і не відмовилася від імперських амбіцій як у думках, так і в діях (варто пригадати лише неоколоніальні війни в Чечні й Грузії).

"Я пам’ятаю подорожі на Схід України всередині 90-х років. Російськомовні жителі говорили, наскільки вони раді жити в країні, окремій від Росії: "Принаймні наших синів не відправляють воювати на Кавказ". Звісно, Україна – складна країна з численними проблемами. Але в цьому столітті її громадяни принаймні позбулися промивання мізків, яке для росіян досі щоденна процедура, покликана створити "нове покоління перемог» (так сказав Путін)", - пише автор.

У своїй книзі "Безсмертний полк" паризький історик Галя Аккерман писала про ментальну пастку, яку Путін створив. Він переписує історію 20-го століття і створив божевільне марення про те, що Росія бореться з "фашизмом" в Україні, як колись у 1941-1945 роках. І це був єдиний спосіб для нього згуртувати росіян навколо себе.

Після українських виборів Аккерман сказала: "Існує цивілізаційний розрив між Росією й Україною. І справа не в проєвропейському чи антиєвропейському курсі. Причина значно глибша і вказує на ту брехню, яку Путін збудував навколо радянського минулого, брехню, яку майже всі українці відкинули». Чинний президент Петро Порошенко програв на виборах не через ідеологічні причини. Він, на думку історика, програв тому, що «люди втомилися жити в бідності".

Доля України надзвичайно важлива для майбутнього Європи, як і в минулому. Вона може здатися далеким краєм, але насправді вона в центрі численних викликів, перед якими постав континент. Мир і стабільність не гарантовані, так само як і європейська єдність. Зокрема, коли йдеться про стратегічну проблему газопроводів, ставлення Німеччини до якої, на жаль, дуже сумнівне.

Звісно, Зеленський – це велика невідомість. Адже він абсолютний аутсайдер, який блискавично прийшов до влади, не висуваючи жодних політичних пропозицій. Але демократичний устрій України не викликає сумнівів, так само як і її курс на зближення з Європою. І не варто себе обманювати, саме це і лякає Путіна.

Цього тижня російський аналітик Гліб Павловський, який колись був функціонером Кремля, спрогнозував, що Кремль не буде робити "подарунків" Зеленському.

"Путін вважає його слабким президентом. А ще, як відомо, Путін цитував Сталіна: "Слабких завжди б’ють", - нагадав він.

Невдовзі після цього коментаря Кремль оголосив, що буде видавати російські паспорти жителям Донбасу. І це чітке застереження для Зеленського.

"Коли будете читати заголовки про Україну, думайте про історію", - йдеться в статті.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme