"Україна без Зеленського": Хто першим займе нішу абсолютної опозиції до президента

Після заяви новообраного глави держави про розпуск парламенту, у середині вітчизняного політичного класу почалося бродіння: хтось обома руками за дочасні вибори, а хтось метається між красивими і багатими

Політичний оглядач
"Україна без Зеленського": Хто першим за…

Наміри Зеленського викликали реакцію, яку можна об’єднати в кілька трендів, кожен із яких матиме розвиток найближчим часом. Перший: заяви і ймовірні подальші дії президента щодо парламенту неконституційні, йдеться про спробу державного заколоту і Верховна Рада не повинна йти на поводу. Але коли що, то на вибори йти готові. Таку думку проводять у "Народному фронті" (без лояльної до нової влади групи Авакова). Другий тренд: бажання Зеленського неконституційні, але давайте обговорювати варіанти. Подібна думка звучить з вуст окремих спікерів до вчорашнього дня пропрезидентської фракції.

Третій тренд: потрібно йти на дочасні вибори, ця Рада заслужила на розпуск, але, по-перше, треба прийняти новий закон про вибори (як це зробити в парламенті, який знаходитиметься у стані передвиборчої турбулентності – загадка), а, по-друге, Зеленський має показати суспільству посадовців за президентськими напрямками – голову СБУ, очільників Міноборони, Генштабу, МЗС. Ну, і Генпрокурора, хоча відставка останнього справа складна. На цьому стоять "Батьківщина" і "радикали". 

Четвертий тренд – це позиція "Опозиційної платформи – За життя", яка за дочасні вибори і чим швидше. П’ятий тренд, менш поширений, що Верховна Рада під загрозою розпуску має створити коаліцію і призначити технічний уряд, який діятиме до кінця каденції цього парламенту. Але поки жодна з політичних сил не заявила про жорстку опозицію до нового президента. Причина цього зрозуміла: кожен прораховує свої шанси на найближчих виборах, але не хоче заглянути трохи наперед.

Та ж Тимошенко, очевидно, мріє отримати після виборів золоту акцію і конвертувати її в третій прем’єрський термін. У "БПП" хочуть не розгубити кредит довіри, який від виборців отримав Петро Порошенко на президентських виборах. У партії Бойка-Медведчука, навпаки, прагнуть посилити результат Юрія Бойка за рахунок електорату півдня і сходу, який можна переманити від Зеленського назад до себе. Одним словом, вітчизняні політичні еліти грають у традиційну гру: купи-продай. А якщо не вийде, тоді підемо в опозицію. Її ступінь залежатиме від політичної кон’юнктури.

Насправді ж можна погодитися з думкою, що переможцем у підсумку виявиться той політик чи та політична сила, яка вже сьогодні чітко заявить, що вона в опозиції до Зеленського та його курсу. Скажете: так курсу ще ніякого немає, навіть голову Адміністрації президента не призначили. Ні, курс є, і почався він із бажання діяти у сумнівний спосіб, прикриваючись підтримкою у 73%.

Сьогодні триватиме спроба змусити депутатів погодитися на розпуск. Чому Зеленський вчинятиме саме так? Тому, що його радники добре вивчили психологію вітчизняного політично-торгового класу. Чи вони бува не помилилися, побачимо найближчими днями, коли стане зрозуміло, чи відвойовуватимуть народні депутати своє право працювати до осені. Так, це виглядатиме як непопулярний серед виборців крок, їх звинувачуватимуть у чіплянні за крісла і таке інше. Проте тут потрібно розуміти: якщо сьогодні вони погодяться на порушення Конституції, завтра будуть нові порушення, які прикриватимуть добрими намірами чи 73 процентами.

Інший важливий момент, на який слід звернути особливу увагу – реакція західних партнерів на дії Зеленського. Віце-президент Європейської комісії Марош Шефчович, який перебуває в Києві, пояснив, що Євросоюз готовий підтримати наміри розпуску парламенту, якщо це відповідає волі українського народу та українській Конституції. Фактично те ж заявили у представництві ЄС в Україні: там очікують, що розпуск Верховної Ради буде здійснено відповідно до закону. Це означає, що європейські політики хочуть чіткого розуміння кількох моментів. Перший: чи існують підстави для розпуску ВР і дочасних виборів. Другий: чи буде повністю легітимною наступна Верховна Рада, якщо її вибори стануть наслідком порушення Конституції і демократичних процедур. Третій: чи існує серед політичних сил в Україні повний консенсус щодо розпуску і дочасних виборів, щоб все зрештою не закінчилося черговим політичним протистоянням.

Простіше кажучи, розпуск парламенту у неконституційний спосіб, навіть, якщо під це підкладуть рішення Окружного адміністративного суду про начебто відсутність коаліції з 2016 року (судова постанова не є підставою для припинення діяльності законодавчого органу), не буде визнаний Європою. Та й США також. З усіма подальшими наслідками для нашої держави.

Тому народним депутатам потрібно видихнути після почутого учора і запропонувати Зеленському чіткий алгоритм дій, і його, і свій. Підтримати відставки посадовців, які написали заяви і рапорти, затвердити кадрів Зеленського, якщо вони у нього є, розробити календар розгляду запропонованих президентом законопроектів за відповідною процедурою, з висновками комітетів, і працювати далі. Але тримати напоготові аргументовані позов до суду та заяву для наших західних партнерів на той випадок, якщо Зеленський намагатиметься ламати парламент через коліно.  

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme