Угорського урядовця не пустили в Україну: Чому Київ помириться з Варшавою, але не з Будапештом

Як інформують ЗМІ, інцидент з Грежею був очікуваним для обох сторін. Так, напередодні запланованого візиту Будапешт повідомив про нього Київ. При цьому з неофіційних джерел в Угорщині знали, що посадовцю заборонений в'їзд до нашої країни – про це відкрито писали у ЗМІ –  і тому могли прогнозувати, що кордон посланець не перетне. 

Пізніше Іштван Грежа оприлюднив пояснення, мовляв, їхав в Україну, аби "зберегти українську кафедру в Ньїредьгазі" (кафедра української мови та культури в університеті угорського міста працює з 2017 року, – ред.). Посол Угорщини Іштван Ійдярто у коментарі "Європейській правді" пояснив, що начебто під час візиту Грежа хотів допомогти вирішити фінансові скаднощі, які викикли у цією та інших кафедр унівеситету, в тому числі, через коронавірус. 

Втім, в контексті українсько-угорських відносин прізвище Грежі згадується далеко не лише через питання "проблемного" вишу. Вже кілька років урядовець відповідає за розвиток співпраці між областю Саболч-Сатмар-Берег і Закарпаттям. Раніше його посада мала одіозну назву "уповноваженого з розвитку Закарпаття", але після обурення Києва амбіціями Будапешта розвивати регіон іншої країни, її змінили. 

Але заборону на в'їзд Іштван Грежа отримав через відкрите втручання в українські місцеві вибори. 

"Прийняте рішення не стосується сфери міждержавних відносин. Заборона в’їзду пов’язана виключно з діями конкретного громадянина, в яких містяться ознаки правопорушення", - максимально дипломатично прокоментували у МЗС недопуск угорця у країну. Так, ніби він агітував з власної волі, а не виконуючи завдання своєї держави. 

До речі, за достовірними чутками, Грежа – не єдиний у чорному списку України. Нев'їзним через незаконну агітацію став і держсекретар країни Янош Арпад Потапі. 

Та й загалом Будапешт робить подібні кроки вже багато років. Найсвіжіший приклад з минулого – особиста зустріч прем’єр-міністра Угорщини Орбана з лідерами етнічних угорців Закарпаття напередодні парламентських виборів у 2019 році. На зустрічі, що відбувалася за тиждень до виборів, був присутній лідер Товариства угорської культури Закарпаття Василь Брензович, який тоді балотувався до Верховної Ради. Втім, зустріч з Орбаном йому не допомогла – і угорська меншина залишилась без представників в українському парламенті. Хоча були часи коли угорці навіть керували парламентськими комітетами. Втім, епізоди надмірної дружби з Януковичем та популярності їм на Закарпатті не додали.

Перші ознаки, що Будапешт спробує втрутитися і в цьогорічні місцеві вибори – при тому навіть більш жорстко та масштабно, ніж раніше, з'явилися ще на початку місяця. Коли 8 жовтня держсекретар Угорщини з питань нацполітики Янош Арпад Потапі, приїхавши на Закарпаття, потроху агітував на користь "Партії угорців України". Яка між виборами виступає як "Товариство угорської культури Закарпаття", а як щойно виникає потреба – перетворюється на партію. Отака от гібридність.

Тоді у МЗС "застерегли" угорських посадовців від втручання та звернулися до правоохоронних органів з проханням "дати оцінку" таким діям. Оцінка чи то забарилася, чи то загубилася – принаймні, про якусь реакцію МВС широка публіка так і не довідалася. Напевно, не в останню чергу через це міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто зайнявся агітацією за ту саму Партію угорців вже безпосередньо у день виборів. Вийшло зовсім неагрно, і вибухнув неминучий скандал.

МЗС вже не просто "застерегло" угорців, а заявило про те, що "офіційний Будапешт нахабно підтвердив своє пряме втручання у внутрішні справи України і завдав підступного удару послідовним зусиллям України конструктивно вирішити наявні в українсько-угорських відносинах проблеми". І навіть пообіцяло "жорстко реагувати на такі кроки відповідно до усталеної міжнародної практики та законодавства України".

Щоправда, потім голова українського МЗС Дмитро Кулеба вирішив трохи пом'якшити ситуацію. "Я сподіваюся, що цей епізод залишиться в минулому, емоції вщухнуть, і ми повернемося з угорськими партнерами до предметної розмови щодо усіх питань порядку денного, яких багато між Україною та Угорщиною", — заявив міністр на прес-брифінгу. Втім, такий оптимізм вже тоді видавався сумнівним, адже після скандалу між країнами нічого не змінилося. 

Зазначимо, що і після скандалу з Грежею в Угорщині натягнули миролюбну маску. "Ми передали свій протест і сподіваємося, що одного дня Україна справді повернеться до пошуку спільних історій успіху та співпраці на основі взаємної поваги. Ми готові до цього", – сказав Сійярто на зустрічі з українською посолкою. 

Втім, в реальності до такої "готовності" вельми далеко, і жодних передумов для перезавантаження відносин між країнами немає. Хоча це саме перезавантаження стало свого роду мемом. Зокрема, про нього говорили в контексті приходу до влади Володимира Зеленського, але вочевидь, сподівання не справдилися. 

Наразі Києву вдалося якщо й не примиритися – то бодай порозумітися з Варшавою. А загострення стосунків з Будапештом явно ризикує залишитися на попередньому рівні – якщо не зрости.

Чому так? Складається враження що в Угорщині – на відміну від Польщі – хочуть не просто використовувати якісь історичні чи етнічні складнощі у стосунках з Україною для стимуляції власного патріотичного електорату. Як то періодично роблять праві популісти у Варшаві. Подібні спроби, звичайно, викликають роздратування, але спільні економічні та геополітичні потреби рано чи пізно переважають.

Натомість Угорщина прагне впливати на сьогоднішню політичну реальність в Україні, нарощувати автономістські настрої серед етнічних угорців, демонструвати якісь ознаки регіонального геополітичного лідерства. Не маючи для того ані можливостей, ані хисту. І той факт, що радикальна зміна влади в Україні нітрохи не поправила двосторонні стосунки, викликає одну досить очевидну підозру. Стосовно того, що для покращення стосунків слід дочекатися зміни влади в Будапешті, а не в Києві.