Гроші Онищенка: Яких "втікачів" Тимошенко може повернути в Україну

Мільйонні пожертвування партії "ВО" Батьківщина ", яку очолює Юлія Тимошенко, формально жертвували майстер манікюру, безробітний і студентка, а насправді кошти перераховували спонсорами політсили, серед яких - і нардеп-втікач Олександр Онищенко. Про це йдеться у черговому розслідуванні журналістів-антикорупціонерів програми "Наші гроші". Перша серія викриття фінансових схем партії Юлії Тимошенко, нагадаємо, з’явилася раніше. Тоді також йшлося про дивні пожертви "Батьківщині". Лідерка цієї партії і кандидатка в президенти парирувала звинувачення: мовляв, влада тисне на жертводавців, тому доводиться вдаватися до подібних схем. Утім, на яких саме бізнесменів тисне влада, зрозуміти так і не вдалося. Схоже, тепер ситуація проясняється.

Отже, журналісти встановили, що 1,5 млн грн. пожертв надійшли політсилі Юлії Володимирівні від касирки супермаркету Наталки Зубар. На щедру спонсорку записані дві київські фірми зі статутним фондом по 50 млн. Цих компаній фізично не існує, а самі вони пов'язані з реалізаторами так званих "газових схем" Олександра Онищенка, стверджує автор розслідування. Додамо: справу проти Онищенка розслідує НАБУ, тому цього разу спихнути все на "репресії" влади Тимошенко не вдасться.

Коротко згадаємо, що інкримінує Антикорупційне бюро панові Онищенку. У березні 2016-го його детективи провели низку обшуків у компаніях, пов’язаних з цим нардепом, також обшукали його офіс. Колишній "регіонал" відразу заявив про політичні переслідування. У червні того ж року директор НАБУ Артем Ситник повідомив про затримання у справі схем в "Укргазвидубуванні" 10 осіб, тоді ж Онищенко був названий організатором цих схем. За словами Ситника, нардепові загрожує до 12 років ув’язнення. Сам народний депутат не сидів, склавши руки, а перейшов контрнаступ на "набушників", заявивши, що справа проти нього фіктивна. Однак детективи робили свою справу, затримуючи фігурантів газового розслідування. А в липні того ж року ВР проголосувала за притягнення Онищенка до кримінальної відповідальності проголосували ("за" були 275 народних депутатів), за затримання й арешт (відповідно 265 і 263 нардепів). Узагалі не голосували фракція "Опоблоку", групи "Відродження" та "Воля народу", а "Батьківщина" голосувала вільно (11, 9, 9). До речі, Тимошенко тоді підтримала арешт Онищенка. Можливо це сталося тому, що самого підозрюваного в Україні вже не було.

Зробимо невеличку ремарку. 23 червня 2016 року Юлія Володимирівна прокоментувала порушення кримінальної справи проти нього наступним чином: "Зараз іде рейдерство бізнесу, що колись мали за Януковича, віджимають бізнес. В Онищенка зараз забирають бізнес. Онищенко на слуху, а є багато підприємців, у яких зараз забирають бізнес". Нічого не нагадує? Десь так вона коментувала і перше розслідування "Наших грошей".

Повернемося до нашого втікача. Спочатку була кількамісячна епопея з його пошуками: одні бачили опального політика в Москві, він сам повідомив, що перебуває в Австрії. Згодом географія розширилася: Британія, Німеччина, Іспанія. Потім шукали його громадянства. То російське, то грецьке. Таким чином, Онищенко не сходив з медіа-майданчиків протягом осені, а в грудні стало відомо, що у нього є якісь аудіозаписи, що компрометують Петра Порошенка. 6 грудня з’явився перший запис, на якому депутат спілкується нібито зі своїм колегою Олесем Довгим. Протягом грудня-лютого опублікували й інші переговори. У них, зокрема, йшлося про нібито оплату Онищенком інформаційної кампанії проти уряду Арсенія Яценюка. Депутат-утікач запевняв, що отримати записи йому допомогли британці, і що він передасть аудіорозмови американцям. Утім американський Мінюст повідомив, що зустрічатися з Онищенком не планує.

Активна фаза всієї цієї Санта-Барбари тривала до березня 2017-го, коли з’явився новий фігурант "газової справи", тодішній голова ДФС Роман Насіров. Увага суспільства переключилася на нього, проте затримання осіб, причетних до Онищенка, тривали. Зокрема, в Іспанії затримували його матір, однак відпустили. Час від часу нардеп сам нагадував про своє існування, він роздавав коментарі журналістам, продовжував наполягати на своїй невинуватості й атакував НАБУ і владу в цілому. А 2 жовтня в Женеві Онищенко зустрівся з іншим опальним діячом – Ігорем Коломойським. Компанію їм склала журналістка сайту "Страна" (він і публікував скандальні плівки) Світлана Крюкова. 

У грудні 2017-го повідомили, що Іспанія починає процедуру екстрадиції Онищенка, однак цього так і не сталося. У той же час депутат продовжував атакувати українську владу, оприлюднюючи свої аудіозаписи, у тому числі і начебто з голосом президента. Та попереднього ефекту вони вже не мали, хоча й доволі широко коментувалися різними діячами. Приміром, ще одним "політемігрантом", колишнім заступником глави АП часів Януковича Андрієм Портновим. Якого, нагадаємо, до переходу в табір "регіоналів" називали "головним юристом Тимошенко". Остання (до розслідування "Наших грошей") згадка про Онищенка була в контексті рішення Київського окружного адмінсуду, який стягнув з фірми "Надра Геоцентр" 23,78 млн грн податкового боргу, який утворився внаслідок її спільної діяльності з ПАТ "Укргазвидобування".

Відтепер Онищенко знову на слуху. Розкриття журналістами його причетності до фінансування "Батьківщини" може означати, що нардеп-утікач сподівається на свою реабілітацію в разі президентства Тимошенко. Інакше б грошей не давав. За межами України через різні розслідування опинився не лише він, а й згадані Коломойський (про його політичну ставку на Володимира Зеленського та Юлію Тимошенко не згадував тільки ледачий), Портнов, головред "Страни" Ігор Гужва, блогер Анатолій Шарій… Так би мовити, цілий легіон "жертв режиму". Які, цілком ймовірно, зможуть повернутися до України за умови, якщо на Банковій хазяїна змінить хазяйка.

До якої не вперше виникають питання щодо неперебірливості із політичними союзниками. Приміром, Тимошенко закидали співпрацю з екс-міністром юстиції Криму Сергієм Коровченком, якого підозрюють у зв'язках з Віктором Медведчуком. А нещодавно ДБР і Генпрокуратура зайнялися народним депутатом з "Батьківщини" Валерієм Дубілем, якому закидають організацію "пірамід підкупу" виборців за участі російських політтехнологів. Простіше кажучи, може так статися, що в разі зміни глави держави, а згодом і розкладів у парламенті, на нас очікує велика амністія всіх "репресованих" та повернення з політичного небуття осіб, які стали в пригоді Юлії Володимирівні. Нагадаємо, нардеп Максим Саврасов оприлюднив прізвища її технічних кандидатів: Олександр Соловйов, Микола Габер, Андрій Новак, Сергій Носенко, Сергій Тарута, Юрій Кармазін, Юрій Дерев’янко, Валентин Наливайченко. Схоже, кожен із них міг щось собі виторгував за послугу…