Міжвидова боротьба: Чому НАБУ, НАЗК і ГПУ влаштовують "війнушку"

НАБУ і НАЗК "порадували" новими розбірками. Тиждень тому Національне агентство з питань запобігання корупції внесло припис на Ситника щодо детектива Головного підрозділу детективів НАБУ Ігоря Семака. У відомстві Корчак звинуватили детектива у порушенні ним етичної поведінки під час розслідування справи по ДП "НАЕК "Енергоатом". "Не виключається можливість наявності приватного інтересу, зумовленого попередньою оплачуваною роботою на посаді помічника-консультанта народного депутата України Вікторії Войціцької", - було сказано у повідомленні НАЗК. При цьому в комісії наголосили на ненаданні Ситником необхідної інформації по даній справді. В результаті, директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника запросили для надання пояснень.

Замість того, щоб поїхати до НАЗК і без виненсення на публіку вирішити процедурні моменти, у Ситника сприйняли це як "наїзд". І вчора влаштували Корчак відповідь - звинуватили її саму в наявності конфлікту інтересів. Зрештою, через історію, яка насправді не варта виїденого яйця, у соцмережах розгорнулася гаряча полеміка між групами підтримки цих двох антикорупційних органів. Хоча у цьому випадку вони один одного варті.

Ще один скандал у сімействі правоохоронців збурила сенсація про зникнення $156 млн компанії Quickpace Limited, пов'язаної з нардепом-утікачем Олександром Онищенком. Ці кошти знаходилися на рахунках "Ощадбанку". Про зникнення серйозної суми заявили у НАБУ. Вже за кілька годин у Генпрокуратурі спростували цю інформацію, зазначивши, що гроші "Ощадбанк" передав Держказначейству, себто – до державного бюджету. Утім, справа вже зроблена: люди "зраду" запам'ятали.

Нащо у Ситника вирішили винести неперевірену новину на публіку? Дехто встиг звинуватити НАБУ у підіграванні Онищенку, і навіть спробі повернути йому кошти. Заради цього буцімто навіть порушили кримінальну справу щодо незаконності конфіскації грошей у бюджет. Не факт, що це відповідає дійсності, але любов до сенсаційних викриттів цілком може бумерангом вдарити по Антикорупційному бюро.

І взагалі, доводиться констатувати: органи, покликані боротися з корупціонерами й хабарниками, гають час та енергію на нікому непотрібні розбірки й низькопробний піар. Усе це, на жаль, підриває у людей залишки віри у справедливість та реальні результати протидії корупції. Здавалося б, конфлікт між НАБУ й ГПУ, який особливо загострився у серпні минулого року, але згодом стих, мав би чомусь навчити, бо тоді обличчя втратитили всі. Але ж ні. Й далі силові й правоохоронні органи продовжують діяти за принципом: "у верблюда два горба, потому что жизнь борьба". Боротьба міжвидова...