Особливий статус на рік: Зеленський обиратиме між грою Путіна та "стіною" на Донбасі

Закон про особливості самоврядування в ОРДЛО, більш відомий як "закон про особливий статус Донбасу", буде продовжено ще на рік. Верховна Рада проголосувала за це рішення 320-ма голосами "За". Однак це аж ніяк не наближає мир

Особливий статус на рік: Зеленський обир…

Хоча ВР і ухвалила рішення продовжити "закон про особливий статус Донбасу" ще на рік, стався цікавий епізод. "Слуга народу" дала всього 220 голосів при необхідних 226. Відсутніми були 24 слуги, утримався один і не голосували троє. Депутати Коломойського, група "За майбутнє" і "збірна Веревського "Довіра" здебільшого підтримали "особливий статус". Були "проти" нардепи з "Голосу", а також не дала голосів "За" партія Тимошенко "Батьківщина". В цій історії важливою є інформація, яку Depo.ua отримало від власних джерел. Коли Тимошенко підтримувала меморандум проти капітуляції з "Голосом" і "ЄС", вона нібито не була проти прямих переговорів з бойовиками. І в історії з "особливим статусом" в неї також дуже цікава позиція. 

А тепер повернемося до "нормандської зустрічі". Після паризького саміту Володимир Зеленський пояснив: простіше зараз продовжити термін дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", ніж дочекатися його закінчення, а потім голосувати за новий закон щодо Донбасу. При цьому він наголосив: закон – тимчасовий. "Мене запитали, чому не на п’ять чи 10 років. Я відповів чесно всім представникам: ми не знаємо, що буде через 5-10 років. А один рік – це нормальна пропозиція", – сказав президент.

Нагадаємо історію. Згаданий закон був прийнятий ще 16 вересня 2014 року парламентом позаминулого скликання. Він став наслідком перших Мінських угод, укладених 5 вересня 2014-го. У протоколі за результатами переговорів було 12 пунктів, третім зазначалося саме ухвалення закону про особливий статус. А першим – забезпечити негайне двостороннє припинення застосування зброї. Після того, як український парламент зі скрипом підтримав законопроект про особливості самоврядування, у Мінську представники переговорної групи домовилися про механізм припинення військового протистояння, уклали меморандум, у додатку до якого містився перелік населених пунктів, через які проходитиме лінія розмежування. Але Росія та керовані нею бойовики і не збиралися припиняти обстріли. А 2 листопада 2014-го всупереч усім домовленостям на окупованих територіях пройшли так звані "вибори", на яких перемогли нині вже покійний Олександр Захарченко в "ДНР" та поки ще живий Ігор Плотницький у "ЛНР".

Після цього бої посилилися і, зрештою, 12 лютого 2015-го року у Мінську знову зібралися Петро Порошенко, Франсуа Олланд, Ангела Меркель та Володимир Путін, які спільно народили Мінські угоди. Вони 17 лютого 2015-го були затверджені Радою безпеки ООН як офіційний документ. Для того, щоб він втратив силу, потрібні нові угоди. Однак Росія категорично проти цього. Що ж до наших західних партнерів, то вони прив’язали до цих домовленостей антиросійські санкції і, не маючи іншого рецепту вирішення конфлікту на Донбасі, за інерцією повторюють мантру про необхідність дотримання угод усіма сторонами.

У жовтні 2017-го закон про особливості самоврядування в ОРДЛО з проблемами був пролонгований ще на рік, у жовтні минулого року – до 31 грудня 2019-го. Тепер його продовжать до 31 грудня 2020-го, оскільки вийти з тупика під час останньої зустрічі в "нормандському форматі" не вдалося. По суті, пролонгація "особливого статусу" - формальність, але зараз, як і раніше, навколо цього точаться баталії, які перед цим завдавали потужних ударів по рейтингу Порошенка, зараз битимуть по рейтингу Зеленського. Який, з одного боку, став заручником домовленостей, досягнутих до нього, а з іншого – продовжує політику попередника і в деяких моментах – фактично одностороннє розведення військ, згода на імплементацію "формули Штайнмаєра" - її навіть посилює.

У законі про особливості самоврядування, змінити який наразі перспектив, на жаль, немає, виписані невигідні для України речі: недопущення кримінального переслідування та покарання учасників подій на території Донецької і Луганської областей, що в Росія тлумачать як повну амністію бойовиків, мовне самовизначення (тобто, фактично, узаконення російської мови на цих територіях), договірні стосунки з Києвом, посилення та поглиблення "добросусідських відносин між територіальними громадами, органами місцевого самоврядування окремих районів з адміністративно-територіальними одиницями Російської Федерації", створення загонів народної міліції, які координуються місцевими органами влади. Однак у прикінцевих положеннях закону визначено, коли уся ця "зрада" вступає в дію – після позачергових виборів органів місцевої влади в ОРДЛО, які мають пройти відповідно до Конституції України та українського законодавства. А от чого в законі нема, так це пункту про контроль над кордоном. Це питання Зеленський ставив під час зустрічі в Парижі, але позиція Путіна була традиційною: спочатку вибори, а потім все інше. Більш того, розмисли хазяїна Кремля вже після зустрічі в Парижі про "повторення Сребрениці" в разі передачі Україні контролю над кодоном до виборів в ОРДЛО, стали ще одним підтвердженням, що Москва взагалі виключає повернення Києву контрольованих нею територій Донецької і Луганської областей.

Що ми маємо 

Перше – продовживши дію закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", Зеленський і "Слуги" отримують рік для того, аби спробувати щось змінити у позиції Путіна по Донбасу. Бо змінити щось у вже діючих угодах без цього неможливо. Росія не приховує, чого вона хоче: прямих переговорів Києва з Донецьком і Луганськом, що зробить Москву стороннім спостерігачем, а не суб’єктом виконання Мінських угод; згоди на прямі поставки російського газу, а це завжди величезний корупційний ризик; змін до Конституції України, якими "особливий статус" має бути узаконений назавжди. Всі ці вимоги є неприйнятними для України. На Банковій цього не можуть не розуміти.

З цього випливає другий момент – попри всю безвихідність ситуації владі доведеться щось робити або хоча б імітувати роботу в напрямку реалізації мирного плану, аби не втрачати рейтингові показники. А от що саме робити – велике питання. Адже варіантів може бути лише два: і далі в односторонньому порядку йти на компроміси і тим самим підживлювати апетити Путіна, або сказати правду і собі, і виборцям, що варіант "стіни", про який заїкнувся радник президента Андрій Єрмак, далеко не найгірший. Але для його реалізації потрібна згода переважної більшості суспільства. У цьому напрямку влада поки не працює.

Ми чуємо від глави МВС Арсена Авакова раціональну пропозицію: Україна отримає контроль над кордоном "не за місяць до місцевих виборів, а, наприклад, за 2 дні". І після того, як українська поліція зайде на окуповані території, вона патрулюватиме на них спільно з "представниками територіальних громад". Але раціональною ідея Авакова виглядає для нас, згода на це Росії - фантастика. Хоча, звісно, ініціювати різні сценарії повернення контролю над кордоном варто, принаймні це створюватиме враження невідступності української влади від ключової вимоги – реінтеграція окупованих територій без переходу їх під повний контроль України і без безумовного виведення незаконних мілітарних угрупувань з ОРДЛО – неможлива. Однак тут влада впирається в проблему, до створення якої вона долучилася ще на стадії, коли не була владою: доведеться визнати, що у неможливості закінчити війну за нашими вимогами винен таки Путін, а не попередники. 

Натомість бачимо інші рухи, які точно схвально сприймають в Кремлі – порушення ДБР чергової справи проти Порошенка. Цього разу йому "шиють" державну зраду під час підписання Мінських угод. Невже це розслідування розчулить Путіна і він погодиться віддати Україні контроль над кордоном в окупованих територіях? Можна скільки завгодно кивати на попередників, що це, мовляв, вони підписали капітулянтські угоди, та це не вирішує проблему. Хіба певний час триматиме рейтинг від крутого піке.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"