Мир на Донбасі: Навіщо Пристайко заговорив про "російську версію" миротворчої місії

Масштабне інтерв’ю міністра закордонних справ України Вадима Пристайка, яке він дав ТСН, вочевидь, мало на меті оприлюднити якесь узагальнене бачення зовнішньополітичної стратегії України – у тому вигляді, в якому її бачить чинна політична команда, яка контролює як законодавчу, так і виконавчу владу в країні.

З одного боку, цієї цілі ніби й вдалося досягти. Міністр у черговий раз вербалізував позицію влади стосовно гострих питань – на кшталт відмови від заявки на ПДЧ до НАТО й перспектив нового великого обміну – чи то пак, "одночасного звільнення" полонених. Він також дав масштабний "звіт про надої та урожайність" – себто озвучив досягнення та плани української дипломатії на різних напрямках і на різних континентах нашої планети. З іншого боку, при детальнішому прочитанні сказаного, питань після інтерв’ю Пристайка виникає чи не більше, ніж до нього. Досить взяти, наприклад, пасаж про "план Б", до якого планує перейти команда Зеленського в разі, якщо "нормандська зустріч" чи то не відбудеться, чи то не дасть бажаного результату. Як всі вже, напевно, запам’ятали, в такому випадку чинний президент і ключові посадовці його адміністрації обіцяють зробити чергову спробу ініціювати введення миротворчої місії на Донбас.

І от якими словами говорить про це чинний глава МЗС: "Давайте не будемо забувати, що ще від 2015 року, а ще пізніше, 2016 року, була підтверджена російською стороною і залишається опція запрошення місії з підтримання миру на Донбасі. Якщо ми вийдемо на "нормандський формат" і зрозуміємо, що з Мінськом нам не вдається завершити війну, тоді будемо залучати і такі формати, як міжнародна допомога".

В цьому місці виникає закономірне питання – виходить, що Вадим Пристайко збирається погодитись на "російську версію" миротворчої місії, на яку погоджувалась Москва в 2015-му, і яка передбачає виключно вузеньку смужку контрольованої зони між українськими військовими та сепаратистами – за умов, що весь Донбас і українсько-російський кордон залишаються під контролем Росії? Подібний варіант "миротворчості", до речі, відкинув не тільки тодішній президент України Петро Порошенко, але й переважна більшість союзників України – із генсеком НАТО включно. Можливо, йдеться про "обмовку". Але керівник дипломатичного відомства не має права на обмовки. Можливо, йдеться про якусь нову концепцію. Але в такому разі її варто було б озвучити і роз'яснити – щоб не сіяти зайвої "зради". А може, йдеться не про те і не про інше. Просто очільник МЗС хоче показати журналістам, що в нього особисто і у його відомства є якісь плани на подальше життя. Яких насправді немає.

Схожа ситуація виникає не тільки з "миротворчістю". Наприклад, українські ЗМІ із задоволенням цитували заяву Пристайка про те, що вимога Києва розпустити збройні формування "Л-ДНР" є "абсолютно логічною". Водночас якщо взяти його пряму мову меншим шматком, виходить доволі дивна ситуація. "Очевидно, що з моменту проведення виборів (на Донбасі – ред.) жодної влади на місцях іншої, ніж та, яка була обрана, бути не може. Тому, можливо, це не дуже детально обговорювалось раніше, але це є одним із логічних кроків" – заявив Пристайко.

В той час як на останньому засіданні у Мінську щодо врегулювання ситуації на Донбасі українська сторона озвучила умови, необхідні для виконання угод: повне припинення вогню, виведення з території України іноземних збройних формувань, розведення сил уздовж усієї лінії фронту, контроль за російсько-українським кордоном, розпуск угруповань "ЛНР" та "ДНР". І в ті моменти більшості українців чомусь здавалось, що йдеться про підготовку до виборів – а не те що станеться (або не станеться) після них.

На перший погляд, різниця ніби й невелика. Але в реальності – колосальна. Бо озвучений Пристайком варіант передбачає проведення виборів за неминучого тиску з боку "чинної влади Л-ДНР". В ході тих виборів "влада" з числа сепаратистів та колаборантів отримає перемогу – після чого "розпустить Л-ДНР". І одночасно створить, наприклад, "Народну республіку Донбас". Чим і виконає всі "пристайківські" угоди.

Хотілось би вірити, що, знову-таки, йдеться про "обмовку" очільника МЗС. Але щоб якось зміцнити цю віру, йому, напевно, варто детальніше розповісти про справжні плани "зеленої влади" як стосовно миротворців, так і стосовно проведення виборів на Донбасі. "З метою уникнення зайвого резонансу", як сказав би в цій ситуації сам Вадим Володимирович.