Що ще відсвяткувати росіянам після Велікай Пабєди. ТОП-6 ювілеїв

Після завершення гіперактивних святкувань 9 травня у Росії перед Кремлем постало логічне питання: чим зайняти своє бентежне населення. До Чемпіонату світу з футболу ще залишилося понад три роки. Depo.ua вирішив запропонувати путінським технологам "червоні дати", які мала б святкувати вся Расєя протягом цього часу

Що ще відсвяткувати росіянам після Велік…

450 років кривавої опричнини

9 травня закінчилося. А Росії ще півроку жити у 2015 році. А отже щось треба святкувати. З огляду на це можна відсвяткувати круглу дату: 450-річчя створення середньовічного "НКВС". Нагадаємо, у 1565 році одна з епічних фігур російської історії цар Іван Грозний в рамках своєї політичної "реформи" створив опричнину - своєрідну НКВС середньовіччя, завданням якої було карати, залякувати та нищити усіх, хто міг би бути опозицією до "ефективного менеджера" в "шапці Мономаха". 

Символом цього кривавого періоду в історії Московії та околиць став головний опричник всєя Русі Григорій Скуратов-Бєльський, більш відомий як Малюта Скуратов. Окрім тисяч закатованих, за оцінками відомого російського історика Володимира Кобріна, спустошення зазнало до 90 % земель Московського царства - Малютов відзначився тим, що власноруч вбив голову православної церкви Московського князівства митрополита Пилипа II, задушивши його. Враховуючи любов Московської патріархії до різноманітних канонізації - зокрема, Миколи ІІ "Кривавого" - не можна виключати, що у Росії скоро канонізують і Малюту.

Цього року Гундяєв канонізує Малюту Скуратова - фото 1

650 років плагіату у московському Кремлі

Наступного року Росія може згадати і про початок будівництва Московського кремля з червоної цегли. У 1366 році на замовлення Митрополита Московського Алексія на березі річки Москви почалося будівництво захисних споруд. Цікаво, що задля цього були запрошені італійські архітектори.

Як зазначають історики, фортифікаційні споруди Кремля у Москві були зроблені за зразком Міланського замку. Попри візуальну несхожість була використана та ж система фортифікацій, що була основана на принципі прямих огороджень та ізольованих зімкнених огорож. Таким чином, можна говорити про плагіат тодішньої московської влади. Втім, це навряд чи завадить політтехнологами Кремля відсвяткувати створення копії італійської фортеці.

100 років прориву у нікуди

Наступного року Росія також може святкувати ще один ювілей. Мова йде про сто років з проведення Брусиловського прориву на Східному фронті Першої світової, який відбувався з 22 травня по 31 липня (за старим стилем) 1916 року. Під час наступальної операції Південно-Західного фронту російської армії проти австро-угорських (де воювали і галицькі українці) і німецьких військ було окуповано Галичину і Буковину. Але ця "блискавична" операція в результаті завершилася нічим: сили російської армії були на межі, і врешті решт їм довелося відступити. Ціна "перемоги" - втрати вбитими, пораненими і зниклими безвісти близько 500 000 солдатів і офіцерів.

Враховуючи любов Кремля до людських жертв - Брусилівський прорив може стати новим символом "перемоги" російських скрєп.

Цього року Гундяєв канонізує Малюту Скуратова - фото 2

350 років захоплення Києва

30 січня 1667 року  між Польщею та Московією було підписано Андрусівське перемир'я. У результаті цього Росія утримала Смоленськ з навколишньою територією, а також Лівобережну Україну. Важливо, що Київ був переданий у володіння Росії на 2 роки. Проте в угоді був ряд застережень, які давали можливість залишити Київ за Росією назавжди. У результаті, Київ залишився у володінні Москви з невеликими перервами до 1991 року. Чим не свято для Кремля?..

300 років розкуркулення шведських сіл

У 1717 році сталася ще одна "золота" сторінка у діяльності російської армії - експедиція фон Гофта на шведський острів Готланд. Російська ескадра вийшла з Ревеля (нинішній Таллінн) і відправилася до шведського острову Готланд, на який висадили десант. У результаті "блискучої" операції відбулося пограбування місцевого населення задля поповнення продовольства. На цьому власне вся військова операція й завершилася, після чого російські вояки повернулися на кораблі й попливли собі далі.

50 років з польоту на Місяць

3 лютого 1966 вперше в світі радянська автоматична станція "Луна-9" здійснила м'яку посадку на поверхні Місяця і передала на Землю панорамні зображення поверхні поблизу місця посадки. Враховуючи любов Кремля до пафосних святкувань, не можна виключати, що у Москві вирішать, що у зв'язку з цим можна повторити історію з космічним кораблем "Прогрес" та копією "животворящого" радянського прапору. Якщо цей політ не вдасться, то про нього скоро забудуть. А якщо ж ракета чудом долетить до Місяця, то можна буде розповідати про велику перемогу Путіна та Росії.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme