Ціна перемир'я: Чи змусить Путін Зеленського скасувати місцеві вибори

Вчорашня розмова між президентами Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним, з точки зору здорового глузду, вийшла трохи несподіваною.

Адже обговорювати умови "всеохопного припинення вогню" на Донбасі на найвищому рівні вже було явно запізно. А повідомляти про його порушення – іще ніби рано.

Втім, Зеленський таки зателефонував Путіну. Можливо, він озвучував кремлівському лідеру свою геніальну ідею стосовно того, що всі глави держав – учасників нормандської четвірки – повинні підписатись під рішенням про "всеохопне перемир'я". І, ймовірно, отримав цілком прогнозовану відмову. А може, на Банковій таки проконсультувалися з МЗС, і порадили президентові не робити аж надто відвертих дурниць. Тому блискучу ідею було відкладено до кращих часів. Втім, це не так вже й важливо.

В процесі розмови Путін особливо обурився прийнятій 15 липня Верховною Радою постанові про проведення місцевих виборів у 2020 році. У тому документі, якщо хто забув, третім та четвертим пунктами було встановлено, що "у зв’язку з неможливістю забезпечення представництва спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ та міст Донецької та Луганської областей, вибори депутатів Донецької та Луганської обласних рад не призначаються і не проводяться". А проведені будуть "за умов припинення тимчасової окупації та збройної агресії Російської Федерації проти України" – з виведенням усіх незаконних збройних формувань Росії, відновленням повного контролю України за держкордоном і встановленням адекватного конституційного ладу в ОРДЛО.

На думку Путіна, ця постанова "суперечить Мінським угодами" і ставить під загрозу перспективи врегулювання. Як і заяви українських посадовців про необхідність адаптації частини положень у Мінських угодах до реального стану справ.

У подібний спосіб російський президент вкотре продемонстрував, що в разі, якщо Україна не визнає фейкові "уряди" сепаратистських республік, переобрані під дулами автоматів, ні про яке перемир'я чи бодай заморозку конфлікту мова не може йти.

Навіть після багатьох років окупації і систематичного знищення не те що проукраїнських – а будь-яких непідконтрольних Кремлю політичних та суспільних сил в ОРДЛО, Москва не наважується на проведення бодай частково демократичних виборів. І відверто демонструє, що продовжить агресію аж до моменту визнання своїх маріонеток в якості "легітимної влади" на Донбасі.

Той факт, що український парламент своєю постановою переніс момент подібної легітимізації в неозначене майбутнє, викликає в Росії цілком сподіване роздратування. Адже за зволікання Верховної Ради з капітуляцією в конфлікті на Донбасі Кремль буде вимушений продовжувати платити свою ціну – і при тому немалу.

І пара обстрілів, які були здійснені впродовж години від початку "всеохопного перемир'я" – це найбільш відверта демонстрація ставлення Кремля до всієї цієї ситуації.

Як меседж Путіна сприйняли на Банковій – наразі невідомо. І єдине, на що залишається сподіватися в цій ситуації – це той факт, що у Зеленського правильно зроблять один нескладний політичний прогноз. Який полягає в тому, що відкликання постанови від 15 липня, яка визначила умови ймовірних виборів на Донбасі, може стати кінцем як "монобільшості" в парламенті, так і політичної кар'єри чинного українського президента.