Цифрове телебачення: Нацрада намагається перекласти відповідальність на Кабмін

Більшість галузевих експертів вважають, що мета такої активності Нацради - перекласти відповідальність на Кабмін за зрив міжнародних зобов'язань України за угодою "Женева - 2006" і втрату надалі значної частини телерадіоінформаційного простору країни, повідомляють "Факти і коментарі".

Цілий рік Нацрада була одноосібним куратором процесу переходу країни на цифровий формат мовлення. На свій розсуд регулятор фактично дискредитував цей процес: виносив попередження, призупиняв інформування населення, публічно закликав до фінансового бойкоту проекту, зруйнував налагоджену систему забезпечення населення цифровими приймачами.

Мабуть, Нацрада вважала, що все це має призвести до активізації ринку і збільшенню кількості телеглядачів, які перейшли на цифрове мовлення, але все передбачувано сталося навпаки. Щоб уникнути публічної та адміністративної відповідальності за помилкову стратегію, і було вирішено, на думку експертів, розробити якомога більше заходів, визначити виконавцями інші відомства і провести заходи постановою Кабміну.

Адже члени Нацради не можуть не розуміти, що запропоновані ними кроки мають виключно декларативно-формальний характер. Із анульованої Державної програми взяті ідеї семирічної давнини - підготувати фахівців, надати Кабміну пропозиції щодо підтримки національного виробництва абонентських приймачів і т.д. Але все це мало сенс сім років тому. Адже від "надати пропозиції" до виробництва щомісяця 50 тисяч приймачів мине не менше 1,5 - 2 роки. Якщо все це взагалі має тепер економічний сенс.

Дуже сумнівна і ідея повернутися до установки систем колективного ефірного прийому в житлових будинках. Так недалеко і до реанімації "Побутрадіотехніки" радянських часів з її "ненав'язливим" сервісом.

З аналізу проекту заходів від Нацради очевидно також, що регулятор не горить бажанням бути відповідальним лідером запропонованого процесу. З 29 пунктів заходів Нацрада тільки в трьох з них пропонує себе в якості головного виконавця, тим більше, що два заходи взагалі мають суто формальний характер.

В той же час, відомствам виконавчої влади Нацрада передбачає грандіозні завдання. Наприклад, Держспецзв‘язок мусить, не менше й не більше, "забезпечити покриття території країни сигналом цифрового телерадіомовлення". Як? За рахунок яких коштів? І чому саме Держспецзв'язок? Адже в законі "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" у статусі та основні завдання цієї служби немає жодного пункту про телерадіомовлення.

До речі, Держспецзв'язку не "пощастило" більше за всіх - Нацрада пропонує їй зробити і вимірювання зон покриття. Тоді як фахівці відзначають, що виконання таких вимірювань буде коштувати як мінімум 70 мільйонів гривень бюджетних коштів та 1,5 року робіт.

Пропоновані Нацрадою заходи не мають на меті прискорення переходу країни на цифрове мовлення, виникає питання - а що ж дійсно необхідно робити, щоб вирішити цю важливу проблему?

Дуже правильно відповіла на це питання Ільхам Газі, глава підрозділу Міжнародного союзу електрозв'язку, в червні поточного року. Вона сказала, що Україна зробила головне - вже працює сучасна цифрова мережа, тому запорукою подальшого успіху є дві складові - якісний контент та інформування населення.

Тобто, необхідно надати населенню хороша пропозиція і інформацію про неї. Саме на цих складових і бажано сконцентрувати конкретну роботу національного регулятора в галузі телебачення.