Трьом колишнім топ-менеджерам "ПриватБанку" повідомили про підозру: Подробиці

Про це повідомляє Depo.ua із посиланням на прес-службу НАБУ.

Зазначається, що йдеться про підозру в розтраті понад 136,89 млн грн.

У грудні 2016 року ці особи, за день до визнання "ПриватБанку" неплатоспроможним, на підставі неправдивих документів виплатили коштом банку цю суму на користь страхової компанії, пов'язаної з кінцевими бенефіціарами "ПриватБанку".

Серед підозрюваних:

• екс-голова правління ПАТ КБ "ПриватБанк";

• екс-перший заступник голови правління ПАТ КБ "ПриватБанк";

• екс-керівниця одного з підрозділів ПАТ КБ "ПриватБанк", яка одночасно обіймала посаду першої заступниці голови правління у пов'язаній страховій компанії.

Про повідомлення екс-посадовцям банку повідомила й генеральний прокурор Ірина Венедіктова.

"22 лютого 2021 року мною погоджено повідомлення про підозру трьом колишнім високопосадовцям ПАТ КБ "ПриватБанк" у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, та у службовому підробленні (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст.28 ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України)", – наголосила вона у своєму Facebook.

Венедіктова уточнила, що у грудні 2016 року троє колишніх високопосадовців банку, усвідомлюючи, що ПАТ КБ "ПриватБанк", з урахуванням позиції власників його істотної участі, у найближчий час буде визнаний неплатоспроможним та перейде під контроль держави, та розуміючи, що у зв’язку із цим з 19 грудня 2016 року вони втратять контроль над грошовими коштами банку, підготували та реалізували злочинний план розтрати грошових коштів фінустанови.

"Він полягав у протиправному нарахуванні і виплаті додаткової винагороди – індексованої комісії у зв’язку із ростом курсу гривні до долару США на користь пов’язаної з банком юридичної особи по наявним депозитним договорам з нею. При цьому виплата такої комісії  цими депозитними договорами та додатковими угодами до них не передбачалась", – додала генпрокурор.

Вона зазначила також, що нарахування і виплата винагороди були заплановані в порушення вимог статті 52 закону України "Про банки і банківську діяльність", якою встановлено, що угоди, які здійснюються з пов’язаними з банком особами, не можуть передбачати умов, що не є поточними ринковими умовами.

"Для прикриття розтрати грошових коштів "ПриватБанку" троє ексвисокопосадовців вирішили надати цим банківським операціям вигляду законних, посилаючись на начебто заздалегідь ухвалене і погоджене рішення кредитного комітету банку від 2014 року, насправді підроблене "заднім числом", та на рішення кредитного комітету банку від 16 грудня 2016 року, якими нібито ухвалено рішення про застосування нарахування і виплати індексованої комісії по депозитам на користь пов’язаної з банком юридичної особи в межах розпорядження "Про реалізацію нового депозиту з виплатою винагороди у зв’язку з ростом курсу гривні до долару США" від 2013 року. Таким чином, підозрювані спричинили збитки у сумі 136 млн гривень", – підсумувала Венедіктова.

В Офісі генерального прокурора уточнили також, що процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється САП, а досудове розслідування – детективами НАБУ.

За інформацією журналіста Олега Новікова, екс-головою правління "ПриватБанку", якому повідомили про підозру, є Олександр Дубілет.

"НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому голові правління "ПриватБанку" Олександру Дубілету, проте документ надіслало поштою (оскільки сам він перебуває закордоном, – ред.). Також підозрюваною у справі є колишня керівниця одного з підрозділів банку", – уточнив він.

Зазначимо, що Олександр Дубілет – батько Дмитра Дубілета (екс-міністра Кабінету міністрів в уряді Олексія Гончарука).

Нагадаємо, 22 лютого стало відомо, що представники НАБУ затримали одного з фігурантів кримінального провадження у справі "ПриватБанку" під час спроби вильоту з України чартерним рейсом. 

За інформацією ЗМІ, могло йтися про колишнього першого заступника глави "ПриватБанку" Володимира Яценка.

У НАБУ підтвердили зняття з літака колишнього топ-посадовця "ПриватБанку" й пояснили, що йдеться про вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Згодом Венедіктова підтвердила, що підпис під підозрами топ-менеджерам "ПриватБанку" – її.

Довідка: Наприкінці 2019 – початку 2020 року Господарський суд міста Києва відкрив провадження за позовами низки екс-топ-менеджерів та екс-акціонерів "ПриватБанку" про визнання недійсними договорів про придбання акцій, які були укладені в грудні 2016 року під час націоналізації банку.

Серед позивачів є й Володимир Яценко, який володів міноритарним пакетом акцій фінустанови розміром 0,3229%.

Відомо, що колишні топ-менеджери націоналізованого "ПриватБанку", які мешкають в Австрії та Швейцарії, постійно приїжджають в Україну.

ЗМІ повідомляють, зокрема, що Яценко періодично мандрує маршрутом Женева-Відень-Україна.

10 грудня 2020 року стало відомо, що справу про націоналізацію "ПриватБанку" було відновлено.

Тоді Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Києва про призупинення розгляду позову екс-власників "ПриватБанку" Ігоря Коломойського і Triantal Investments про повернення їм акцій.

Згодом генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявила, що останнім часом справа "ПриватБанку" почала рухатися в потрібному для слідства руслі. 

Також директор НАБУ Артем Ситник анонсував раніше, що у справі про націоналізацію"ПриватБанку" мають оголосити перші підозри.