Три питання, які мав би поставити собі Зеленський, перш ніж оголошувати всенародне опитування

"25 жовтня на виборчій дільниці я задам тобі п'ять важливих питань про те, що ми обговорюємо на вулиці, на кухні та в інтернеті, про що сперечаємося з друзями, батьками або таксистами. Про те, про що раніше нас ніколи не питали. П'ять важливих питань, щоб дізнатися твою думку", - сказав Зеленський.

Які саме це будуть питання, президент не сказав, тримає інтригу. Поки це виглядає так, що, от, мовляв, прийдіть на вибори, і тоді дізнаєтеся. І нічого дивного - раніше на вибори людей заманювали і підвищували явку пиріжками і ярмарками, а тепер  – якимись дуже важливими питаннями, які поки тримаються в секреті, а значить і обміркувати їх як слід виборець не встигне. При цьому, все це дійство дуже схоже на референдум. Але референдумом не є - про це вже повідомили в Офісі президента. Хоча, не виключено, що ці питання, а скоріше - ті з них, відповіді на які владі сподобаються, згодом не винесуть на референдум, коли Закон про народовладдя через всеукраїнський референдум буде прийнятий.

У зв'язку із цим виникає кілька питань, які президент мав би поставити собі і які ми можемо поставити президенту.

Чи усвідомлює президент, що "все буде так, як вирішиш ти" - це перекладання відповідальності?

Навіть якщо це буде не референдум, а опитування, проведене в день голосування на місцевих виборах приватною установою, вага його буде величезною. Влада питає думку народу, коли треба легітимізувати рішення, які їй дуже важко ухвалити самостійно. При тому, це можуть бути питання, що поглиблюють розкол в країні.

Часу обміркувати ці питання президент не дає – скоріш за все, ми дізнаватимемося про них за кілька днів до виборів і кожне з них буде активно обговорюватися в соцмережах і ЗМІ(можна припустити – так, щоби в людей склалася "правильна" думка).При цьому президент каже, що "твоя думка важлива, тому що буде так, як вирішиш ти". І це не просто небезпечний популізм, це перекладання відповідальності за майбутнє країни на виборця. А в нас хоч і демократія, але велику частку відповідальності несе усе ж таки влада, яка приймає рішення.

Чи усвідомлює президент, наскільки небезпечними є зараз великі скупчення людей?

В Україні – епідемія коронавірусу, візит в місця скупчення людей для кожного громадянина пов'язаний з ризиком. І чим більше громадянин знаходиться в натовпі, тим більший в нього ризик підхопити хворобу. Це опитування збільшуватиме час знаходження в громадському місці і кількість контактів з іншими людьми. Чи усвідомлює президент, що ця його чергова "фішечка" може збільшити кількість хвороб і смертей?

Як суспільство відреагує на витрачання грошей на якесь опитування, коли в країні не вистачає коштів на лікування хворих?

Якщо вірити останнім інсайдам, опитування буде проводитися не в рамках місцевих виборів, а урни для нього стоятимуть окремо від урн для голосування. Проводити опитування буде якась громадська організація. Далі проста арифметика – враховуючи кількість дільниць, на опитуванні мають бути задіяні близько 90 тисяч волонтерів. Кожен з них має отримати хоча б 500 гривень винагороди – це вже 45 мільйонів гривень, плюс близько 900 тисяч гривень на штаби і приблизно стільки ж - громадській організації за франшизу. Це майже 47 мільйонів гривень. Навіть якщо значно менше, все одно треба друкувати бюлетені, забезпечувати процес, логістику, підраховувати результати. Звідки візьмуться на це гроші і хто все це сплачуватиме?