Ігри олігархів: Як "нові обличчя" боротимуться зі "старими обличчями" Зеленського

Після того, як близький до Ігоря Коломойського Володимир Зеленський очолив країну, технологію "оновлення еліт" візьмуть на озброєння відразу кілька олігархів

Політичний оглядач
Ігри олігархів: Як "нові обличчя" бороти…

Ще до оголошення офіційних результатів президентських перегонів найбільш розбитні політики кинулися шукати собі нові місця під сонцем. Першою посипалася "Самопоміч". У цієї політсили і раніше були проблеми з фракційною дисципліною, через що її лави ріділи. А після того, як Андрій Садовий зробив дивний крок, відмовившись від балотування в президенти на користь Анатолія Гриценка, який до другого туру, прогнозовано, не потрапив, "Самопоміч" репнула по швах. Яких у неї було багато, адже перед минулими виборами до ВР її "зшивали" з кількох груп впливу – власне, людей з оточення Садового, представників партії "Воля", ангажованої телезірки 2014 року Семена Семенченка та невідомих на той час діячів, які уособлювали "нові обличчя".

Останній за часом "шов" розійшовся зовсім недавно – "Самопоміч" втратила відразу 4-х депутатів. Як пояснила одна із них, Вікторія Войціцька, "більшість депутатів, членів фракції, протягом року провели більше десятка зустрічей з керівництвом партії, в тому числі й за участю лідера, на яких піднімалися проблемні питання. Зокрема, щодо відсутності прозорих процесів та прийняття рішень в партії, щодо втрати ідеологічного базису, щодо звалювання в популізм заради утримування політичного рейтингу та відсутності чіткої стратегії для України й бажання стати дійсно загальноукраїнською партією". На жаль, зазначила вона, жодна із запропонованих пропозицій по врегулюванню викликів та впровадження стратегії розвитку політичної сили не були реалізовані, жодні з домовленостей не виконано. При цьому четвірка депутатів планує залишиться у складі фракції "Самопомочі" до кінця каденції цієї Ради.

У розвалі цієї політсили нічого дивного немає – це доля усіх партійних формацій, які потрапляли до парламенту чи до місцевих рад під брендом "нових облич". Однак минулі президентські вибори, на яких виграв Зеленський, показали, що цей бренд знову у тренді. І наступні парламентські вибори стануть боротьбою "нових облич" зі "старими обличчями" як всередині політсил-учасниць, так і "старих" партій з "новими". При цьому всі намагатимуться йти у віртуальну реальність, показуватися в кращому випадку під час відеозвернень, тобто, копіювати технологію, яка допомогла перемогти Зеленському.

Про суттєве оновлення лав та потрапляння до передвиборчого списку за результатами праймеріз кажуть у БПП. Звідки братимуть нові кадри? Приміром, серед фаворитів можуть опинитися успішні керівники ОТГ або лідери думок на місцях.

Днями відбувся третій форум руху "Люди важливі". Серед його ініціаторів Віктор Андрусів, якого вважають близьким до команди Зеленського, юрист, голова "Офісу ефективного врегулювання" Олексій Гончарук, колишній лідер столичної "Самопомочі" Сергій Гусовський, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов та інші. Свій з’їзд це суспільно-політичне утворення нібито планує провести 14 травня.

Які перспективи мають "Люди важливі" у перспективі парламентських виборів? Мабуть, радше мова йде про проект, який може стати цікавим серйозним політичним гравцям, котрі запропонують або об’єднатися, або доєднатися. Тому ж "Слузі народу", який йти на вибори в якості пропрезидентської сили.

Також днями ЗМІ повідомили, що нарешті визначився з форматом своєї участі в політиці фронтмен "Океану Ельзи" Святослав Вакарчук. Свою команду він нібито презентує 16 травня. Тобто, матимемо ще один політпроект, який йтиме на вибори під брендом "нових облич". І не виключено, що до нього якимось чином стосуватимуться представники "Самопомочі". Або земляки Вакарчука зі Львова, тобто, люди з команди Садового, або навпаки – хтось із втікачів з цієї партії. Взагалі похід Вакарчука і його партії на вибори обіцяє серйозно сплутати плани тримачів акцій "Слуги народу". Та й "старих" партій – БПП і "Батьківщини" - також. Принаймні, у виборців Західної України з’явиться альтернативний варіант.

Нові партії і нові фігури на політичному небосхилі – це, звісно, непогано. Однак неможна, щоб у нашій політиці повторилася історія, яка була у нашому футболі, коли кожен олігарх мав свій клуб, а краще два-три, щоб забезпечувати собі зверхність на іншими олігархами. Не мати свого клубу було не по-пацанячому. Зрештою, у гонитві за статусністю купляли іноземних талантів, платили гравцям шалені зарплати. Результат наче й був, але, як згодом виявилося, все це – надута бульбашка, яка луснула.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme