"Торгівля на крові"-2: Чому Росія підтримає ідею вільної економічної зони "Донбас"

Кравчук згадав, що "в цих районах" була вільна економічна зона, такий компроміс він пропонує і зараз. "Це міг би бути один із кроків, для того, щоб люди почали діяти, і розв'язувати складні питання, залучивши туди інвестиції, щоб порівняно швидко відновити життя", – зазначив глова нашої делегації в ТКГ. Згодом ініціативу вільних економічних зон (ВЕЗ) розшифрував віце-прем’єр Олексій Резніков. У його викладі Донецьку, Луганську і Херсонську області хочуть зробити територіями пріоритетного розвитку, аби туди прийшов інвестор, а після деокупації "мультиплікувати закладену систему з тією ж ментальністю" буде набагато простіше.

У варіанті Резнікова ВЕЗ виглядають як приваблива картинка для жителів ОРДЛО та анексованого Криму: хочете так і в себе - повертайтесь. В ефективність такої пропаганди можна було б повірити, якби не кілька величезних "але". Їх умовно можна поділити на внутрішні і зовнішні. Почнемо з внутрішніх.

30 липня сталася подія, яка свідчить, що ВЕЗ розуміються в коридорах влади не зовсім так, як каже Резніков. Цього дня очільник Луганщини Сергій Гайдай зустрівся із представником ОРДЛО у ТКГ, головою  "Луганського  земляцтва" у Києві Вадимом Гораном. Той розповів голові області про ідею ведення транскордонного бізнесу: організувати "у сірій зоні" локацію, де підприємці як із підконтрольної, так і з непідконтрольної території могли б реалізовувати свою продукцію. Для поглибленого опрацювання проекту розвитку вільних економічних зон на Луганщині запропоновано створити спеціальну робочу групу з науковців, міжнародних і громадських організацій та департаментів облдержадміністрації.

Новина про "транскордонний бізнес" з ОРДЛО чомусь не викликала рішучих заяв ні з боку політиків, які за президентства Порошенка піднімали свої рейтинги на протестах проти "торгівлі на крові", сидячи на залізничних рейках, ні з боку експертів, котрі зчиняли ґвалт при згадці про торгівлю з Росією і тимчасово окупованими територіями. Всіх цих діячів наче "відключили", як тих сурогатів з однойменного американського фантастичного кінофільму. Мабуть не помилимося, коли ті самі голоси зараз "включать" на підтримку ініціативи, що фактично легалізує "владу" ОРДЛО, яка видаватиме дозволи підприємцям на "транскордонний бізнес".   

Друге внутрішнє "але" - корупційність вільних економічних зон. Під цю тему, цілком імовірно, Захід навіть погодиться виділити значні суми, аби Київ пом’якшив свою риторику щодо антиросійських санкцій. Однак виникає два важливих питання: перше – кого посадять на ці золоті потоки; друге – чиї компанії зберуть вершки з ризикованих та заодно дуже вигідних інвестицій, адже інвестор матиме податкові та інші пільги.

Якщо згадати історію вільних економічних зон в Україні, то цей інструмент підвищення економічної привабливості регіонів у наших реаліях спрацював досить умовно. Донині на папері існує 11 ВЕЗ, у тому числі - дві на Донеччині – "Азов" і "Донецьк". Ще років 15 тому серед політиків та економістів склалася стала думка, що вільні економічні зони та території перспективного розвитку є анклавами корупції. Тому у 2005 році уряд скасував всі привілеї для них. Однак за цей час виникли дуже потужні місцеві еліти, які диктували свої правила центру. Найпотужніші з них - "донецькі". А з утворенням ВЕЗ на Донбасі, про що кажуть Кравчук і Резников, даватиметься карт-бланш у першу чергу представникам цих еліт. І за кілька років ми отримаємо нового Януковича.

Також варто нагадати історію вільної економічної зони "Крим". Вона почала діяти 27 вересня 2014 року. Навколо неї постійно виникали скандали – спочатку громадські активісти закликали не приймати закон про цю ВЕЗ, а у вересні 2015-го однією з головних вимог кримських татар та інших активістів, які проводили блокаду півострова, було скасування закону про ВЕЗ "Крим". Впроваджений правовий режим в рамках цього утворення сприяв масовому безмитному ввезенню товарів та подачі електроенергії на окуповану територію. На цьому збагачувалися окремі олігархи, контрабандисти і чиновники. Питання скасування закону поставало в парламенті кілька разів, у тому числі і у Верховній Раді нинішнього скликання. Однак це той випадок, коли відмінити закон значно складніше, аніж його прийняти. 

Тепер про зовнішні "але" ініціативи вільної економічної зони на Донбасі. Як не дивно, а Росії вона дуже вигідна. По-перше, Україна та Захід вбехуватимуть в реалізацію ВЕЗ колосальні кошти, значна частина яких осідатиме в кишенях вітчизняних чиновників, що буде постійним джерелом "антикорупційної" технології, яку застосовували до попередньої влади, застосують і до нинішньої. Ще більші кошти осідатимуть у кишенях проросійських бізнес-еліт, які у першу чергу стануть інвесторами у ВЕЗ. Тобто, українська влада власними руками вигодовує собі ворога.

По-друге, проти узаконення владою "торгівлі на крові" через "транскордонний бізнес" виступатимуть націонал-патріотичні сили, у той же час проросійські, вочевидь, підтримають ідею влади з ВЕЗ. І якщо Кравчук та інші спікери з цієї теми зможуть переконати певну частину суспільства, що це – шлях до миру, і на деякий час (перед місцевими виборами) рейтинг Зе і його команди зросте, то у подальшому ідеологічне протистояння між патріотичними і проросійськими силами нівелює ці рейтинги. А доб’ють їх звинувачення влади у корупції з цими економічними зонами. На виході Росія отримує свої улюблені українські "страви" - розкол, катастрофічну недовіру населення до влади і держави.

По-третє, ще наприкінці 2014-го року з проектом вільної економічної зони "Донбас" носилися у самій Росії. Восени 2016 року "КіберХунта" виклала переписку тодішнього помічника Путіна Владислава Суркова, в якій, з-проміж іншого, йшлося і про цю ВЕЗ. В листі від 10 лютого 2015 р. міститься цілий законопроект на цю тему. Згідно з ним, на території ВЕЗ (вона охоплює міста ОРДО і ОРЛО) діє спеціальний правовий режим вільної економічної діяльності, встановлюються особливості регулювання правовідносин фізичних і юридичних осіб в економічній, соціальній та гуманітарній сфері, створюються Адміністрація управління ВЕЗ, її виконком та Рада міст. Органи управління отримують право укладати угоди про транскордонне співробітництво з Росією. Впровадити це пропонувалося через законопроекти "Опоблоку". 

Однак тоді затія не пройшла і її заморозили. Схоже, зараз її причепурили, повісили на неї слоган "краще торгувати, аніж стріляти", і намагаються впарити як щось нове і проривне.