Кремль залучає США до "нормандського" формату: Чим це загрожує Зеленському

Ідея залучити Вашингтон до переговорів у "нормандському" форматі вперше виникла в Україні, здається, невдовзі після досягнення мінських домовленостей. Щоправда, після приходу до влади Дональда Трампа та появи чисельних суперечливих моментів у стосунках між Вашингтоном та Києвом, про неї на певний час "забули". Щоби знову зробити одним із зовнішньополітичних пріоритетів після того, як господарем Білого дому став Джо Байден.

Тим цікавіше, що днями в українських ЗМІ з'явилися чутки про те, що після саміту у Женеві приєднання США до "нормандського" формату лобіює і Росія. З подачі якої так звані "міністри закордонних справ "ДНР" і "ЛНР" Наталія Ніконорова і Владислава Дейнего відповідно написали до Москви листа. Який містив пропозицію негайно скликати зустріч політичних радників в "нормандському" форматі. Причому запросити на цю зустріч представників сепаратистів та Держдепартаменту США.

Звичайно, що подібний лист був написаний в Москві. І так само логічно, що у Кремлі задовольнили своє власне прохання, надіславши відповідний документ вже до Держдепу — зі "своїм баченням" участі США у мирному процесі на Донбасі.

З якоїсь точки зору, цей несподіваний крок виглядає ніби і логічно. Вчора навіть Путін на "прямій лінії" заявив, що домовлятися з Україною немає жодного сенсу — все рівно ми під "зовнішнім управлінням", і "все вирішують у Вашингтоні". От сепаратисти за відмашкою з Кремля і побігли скаржитися на Україну до "вашингтонського обкому".

Але результати подібної ініціативи, хоч-не-хоч, викликають інтерес. Тим паче, що що спектр цих результатів може бути вкрай широким. Бо за бажання всю історію можна було б розглядати як "повну перемогу" — адже масштабного залучення Вашингтона в переговорний процес стосовно Донбасу Київ хотів давно, а в Держдепі і Білому домі дружні до України політики. З практично таким самим успіхом можна знайти і "зраду" — оскільки в переговорах зі США Росія неминуче спробує пов'язати завершення конфлікту на Донбасі з якимось іншими геополітичними рахунками Москви та Вашингтону. Що відкриває немалий простір для складних і не завжди вигідних для України дипломатичних торгів.

Але якщо абстрагуватись від подібного "бінарного соцмережного мислення", то залишиться один дуже суттєвий момент. Можна не сумніватися, що перед тим, як сідати за стіл переговорів із росіянами, той самий Блінкен задасть логічне питання українській стороні. Питання про те, як, з точки зору Києва, має виглядати щасливий фінал переговорів з Росією стосовно Донбасу. Ну, себто не зовсім-зовсім щасливий, як у казках: "хочемо, щоб Донбас нічим не відрізнявся від Києва, Львова, або, ще краще, Брюсселя чи Берліна. Йтиметься про щасливий, але реалістичний фінал.

Після якого на територію ОРДЛО, скоріше за все, повернуться українські військові. Але залишиться там і сепаратисти — як з числа посадовців чи політиків, так і з числа військових. Притягувати їх до відповідальності можна буде тільки у випадку вчинення ними військових злочинів. А от за держзраду, скоріше за все, не вийде. Всі ці "діячі" підуть на місцеві демократичні вибори. І, скоріше за все, на них переможуть, отримавши посвідчення з тризубами і гарантовані Україною владні повноваження. За тим, щоб вони могли ці повноваження безперешкодно реалізувати, доведеться стежити українським правоохоронцям. Навіть тим, що воювали з сепаратистами.

За всім цим процесом спостерігатиме політична опозиція. І не мовчки спостерігатиме — а активно коментуватиме "зраду національних інтересів", "ганебний мир" і так далі.

Для того, щоби Київ міг пояснити Вашингтону, як саме має виглядати не ганебний, але реалістичний сценарій миру на Донбасі, потрібно, щоби цей сценарій десь існував. Більше того, щоби він був публічно обговорений і, в ідеалі, хоча б в загальних рисах узгоджений між ключовими політсилами країни. Зеленському під час скорого візиту до Вашингтона доведеться визнати, що такого сценарію на разі не існує. Більше того, над ним навряд чи хтось всерйоз працює.

Але без такого продуманого і узгодженого сценарію фінал конфлікту на Донбасі може бути тільки один — "заморозка" на роки чи десятиліття. І ситуацію не змінить участь в "нормандському" форматі ані США, ні Британії, ні Всегалактичного Розуму.