Тимошенко зазіхнула на вила і Ляшка

Україну чекають кілька реформ, які зустрінуть колосальний опір, наприклад антикорупційна і судова. Але найбільш масштабною буде реформа місцевого самоврядування. Вона разом з децентралізацією має відіграти ключову роль у створенні більш ефективної державної системи, пише «Деловая столица».

Встигнути за півроку

Згідно з чинним законодавством 25 жовтня 2015 року мають бути проведені чергові місцеві вибори. Це задає для реформи місцевого самоврядування, на відміну від будь-яких інших реформ, дуже жорсткі часові рамки. Ще до висунення кандидатів бажано перерозподілити повноваження та фінансові ресурси між органами державної влади та різними рівнями місцевого самоврядування, щоб люди знали сферу відповідальності їхніх обранців. І вже точно необхідно ще до початку виборчої кампанії завершити всі зміни в складі (включаючи збільшення) адміністративно-територіальних одиниць, щоб не довелося потім витрачати гроші на нові вибори відповідно до перекроєних кордонів громад та районів.

26 січня відбулося засідання Консультативної ради з питань місцевого самоврядування, де спікер парламенту Володимир Гройсман представив послідовність подальших кроків. Необхідно прийняти 22 закони, включаючи зміни до Конституції. Перший пакет законопроектів може бути проголосований вже навесні, а до осені потрібно встигнути пройти всю процедуру внесення змін до Основного Закону і прийняти закони, які залишилися, на виконання нових конституційних норм.

Однак на цьому реформа не завершиться. Після виборів наступні п'ять років (якраз до початку нової виборчої кампанії) підуть на те, щоб реформувати державну службу, регіональну політику, систему адміністративних послуг, впровадити електронне управління. Паралельно мають бути побудовані нові заклади для задоволення потреб територіальних громад. На ці цілі за п'ять років потрібно буде витратити в нинішніх цінах близько 9,4 млрд грн., тобто трохи більше $100 млн на рік. Для держави це порівняно невеликі гроші.

Поліклініки замість чиновників

Зараз в 24 областях України налічується 645 адміністративно-територіальних одиниць другого рівня - 171 місто обласного значення та 474 районів, а в складі районів - більше 11 тис. міських, селищних та сільських рад, що утворюють третій рівень. Саме цей рівень і стане основним об'єктом реформи місцевого самоврядування, хоча в результаті реформи зміняться і межі ряду районів (найменший район в Україні налічує всього 7 тис. жителів).

Головна мета реформи полягає в тому, що громади третього рівня мають бути досить компактними, щоб в них забезпечувалася 30-хвилинна доступність надання основних публічних послуг, але в той же час досить великими, щоб володіти фінансовою самодостатністю. Як показують розрахунки, для цього необхідно скоротити нинішню кількість громад третього рівня майже в десять разів - приблизно до 1200. На практиці це означає, що кожен район буде розбитий в середньому на кілька громад з населенням в 10-20 тис. осіб. При цьому нинішні дрібні (сільські та селищні) громади будуть зливатися в середньому по десять в одну нову громаду або ж приєднуватися до сусідніх міських громад.

Селяни від цього отримають вигоду в буквальному сенсі слова наочну - у вигляді нових установ для задоволення їхніх потреб: поліклінік, центрів соціального обслуговування, центрів надання адміністративних послуг, а також відділень Пенсійного фонду, казначейства, центру зайнятості, санепідстанції, міліції та пожежної частини. Зараз ці структури є тільки в райцентрах, а в результаті реформи їхня мережа зросте в 2,5 рази: до нинішніх 474 райцентрів додадуться ще понад 700 сіл і селищ у статусі центрів громад, де будуть створені такі ж корисні людям установи, як в райцентрах.

На нинішній сесії парламенту «Батьківщина» почне розгойдувати ситуацію і спробує втопити реформу децентралізації в цілому. В деяких аспектах їй будуть допомагати і Ляшко, і «Самопоміч», і представники «УДАРу».

А постраждають від реформи чиновники районного та низового рівня, яких чекає глобальне кадрове перетрушування. Вся справа в тому, що існуюча система місцевого самоврядування не передбачає ніякого стимулу для розвитку. На рівні села є кілька оплачуваних посад - голова сільради, секретар, землевпорядник і т. д. Кожен з них в обов'язковому порядку отримує гроші від держави і в дев'яти випадках з десяти стверджує, що у нього немає грошей ні на що. Збільшення території передбачає і те, що в бюджеті такої громади з'явиться ряд нових податків - земельний, 5% від акцизів, податок на нерухомість і єдиний податок. За великим рахунком при правильному адмініструванні (сьогодні найголовніша проблема - дуже незрозумілі пояснення Мінфіну з приводу того, як адмініструвати ці податки) громади стануть не утриманцями, а самодостатніми фінансовими одиницями. При цьому головний принцип, який закладається в реформу, - «сильний допомагає бідному», коли більш слабкі громади будуть об'єднані з більш сильними.

Хто реально виступає проти цієї реформи? В першу чергу це 10 тис. сільських голів, які позбудуться влади, і ціла армія депутатів сільрад, які залишаться без крісел. Всі вони разом з чиновниками, яким загрожує звільнення, здатні чинити відчайдушний опір запланованій реформі. І, власне, слоган цього опору відомий вже давно: «Гине село!»

На чолі протесту

Коли є маси, готові до протесту, знайдуться і лідери, охочі його організувати й очолити. Найкращі можливості для цього має «Батьківщина», і вона ж найбільш зацікавлена в тому, щоб на жовтневих виборах постати як виразник і захисник інтересів селян, протиставляючи їх інтересам городян. Что стосується можливостей «Батьківщини», то вона не дарма взяла шостим номером у свій парламентський список Вадима Івченка, який з 2012 р. працював заступником голови - керівником виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад (ВАССР). Як кажуть, з обов'язку служби Івченко обзавівся безліччю контактів у місцевих радах та їх виконкомах по всій Україні. А ставши депутатом парламенту, зберіг і зміцнив свій вплив.

Івченко приймає живу участь у діяльності ВАССР, яка зараз концентрується на бюджетних питаннях. Наприклад, 22 січня він був присутній на загальних зборах керівників сільських і селищних рад Івано-Франківщини, які були організовані  обласним відділенням ВАССР. Підтримку присутніх він заробив обіцянкою наполягати на внесенні змін до закону про держбюджет на поточний рік і домогтися збільшення частки місцевих бюджетів у загальнодержавному, з тим щоб забезпечити нормальне фінансування делегованих місцевим радам повноважень. Тієї ж теми він торкнувся і на засіданні Консультативної ради з питань місцевого самоврядування 26 січня, не забуваючи підкреслювати розходження в інтересах селян і жителів обласних центрів: «Зміни в Бюджетному кодексі йдуть на користь великих міст. Вони не відповідають сьогодні вимогам міст районного значення, а також сіл та селищ». Про реформу місцевого самоврядування він теж висловився і пообіцяв поправки до всіх 22 законопроектів, про які говорив Гройсман.

Інтерес «Батьківщини» зрозумілий: на останніх парламентських виборах (як, втім, і в 2012 р.) підтримка цієї партії у великих містах була значно нижчою, ніж у сільській місцевості. Щоправда, в партії Юлії Тимошенко є сильний конкурент в боротьбі за сільський електорат - Радикальна партія Олега Ляшка. Але тим важливіша для «Батьківщини» можливість залучити на свою сторону ВАССР і разом з нею провести боротьбу проти реформи місцевого самоврядування.

Ця реформа, звичайно, зручний об'єкт для критики, якщо висувати на перший план збільшення сільських громад. А місцевим чиновникам, які панічно очікують звільнення, «Батьківщина» може пообіцяти заступництво і сприяння у працевлаштуванні - зрозуміло, в тому випадку, якщо вона отримає хороший результат на виборах.

Децентралізація або федералізація

Простіше кажучи, на нинішній сесії парламенту «Батьківщина» почне розгойдувати ситуацію, і, розповідаючи про шкоду для села, Тимошенко спробує втопити реформу децентралізації в цілому. Можна не сумніватися, що в деяких аспектах їй будуть допомагати і Ляшко (в боротьбі за свій сільський електорат), і «Самопоміч» (в боротьбі за відомі тільки їй ідеали букв закону), і представники «УДАРу» (особливо в питанні виборів мерів великих міст у два тури). Але, що більш важливо, - всі ці починання обов'язково підтримає «Опозиційний блок», який йде у фарватері російської ідеї федералізації країни.