Технології зчитування думок: Коли з'являться нові закони для захисту мозку

Про роботу з технологією, яка дозволить набирати текст, просто проговорюючи його подумки, у Facebook заявили ще у 2017-му. 

Потім акцентували, їхня мета – допомогти людям з серйозними неврологічними проблемами, які не можуть розмовляти, бути почутими і почувати себе комфортніше. Новостворена технологія має аналізувати мозкову активність і транслювати думки в навколишній світ, і давати команди різноманітнм девайсам.  Для цього представники компанії об'єдналися з вченими університетів Каліфорнії та Сан-Франциско. 

Наприкінці липня дослідники вперше відзвітували про хід роботи у журналі Nature Communications. 

Групі учасників експерименту під'єднували до мозку спеціальні електроди, потім ставили питання, а система "вгадувала" відповіді.  Попри непогані результати, навчити програму зчитувати 100 слів на хвилину з величенького словника, поки не вдалося. Не задоволені вчені і тим, що операцію зі встановлення мініапаратури не назвеш простою.  Тож наразі думають над альтернативним способом, заснованому на властивостях інфрачервоних променів. 

Не так давно Ілон Маск нагадав про свій проект Neuralink, мета якого – допомогти паралізованим людям користуватися гаджетами і говорити з іншими за допомогою вбудованого в мозок датчиків. При цьому технологія не має негативного впливу на роботу мозку: сенсори – так звані нейронитки –  встановлюються, оминаючи важливі судини, пише Towards Data Science.  Наразі вже проводяться експерименти з мавпами і щурами, а початок перевірки на людях запланований на 2020-й. 

В цілому, нейротехнології – вельми актуальний тренд. Над подібними проектами працюють Kernel, Emotiv, та Neurosky. І це, не рахуючи менші, але амбітні компанії. 

У ширшому аспекті йдеться не лише про медичне ноу хау, але й фактично про можливість створювати хмарне середовище з думок конкретної людини, а потім, можливо, доповнювати його новими даними. 

Чимало нейроетиків та правозахисників вбачають в такій перспективі небезпеку і закликають ухвалити новий Мозковий кодекс, пише Сігал Семюел для Vox.com. 

Нейроетик Марчело Ленса ще у 2017-му оприлюднив "чотири специфічних правила для ери нейротехнологій". 

По-перше, Ленса хоче закріпити право на свободу пізнання.  Зокрема, заборонити примушувати людину до використання певної технології. Хоча побоювання автора може здатися паранойєю, в Китаї деякі роботодавці вже примушують персонал носити спеціальні головні прибори, що можуть зафіксувати депресію, тривожність або втому. 

За словами Ленси, про використання нейротехнологій подумують і в армії США. Зрозуміло, що без відповідного законодавства захистити свою приватність військовим буде доволі важко. 

В американський армії всерйоз взялися за  проект минулого року, коли агенція з військових досліджень DARPA оголосила збір ідей та проектів щодо неінвазивної технології, яка б дозволила солдатам напряму взаємодіяти зі штучним інтелектом, розповідає The Star.  Мовляв, боєць зможе у будь-який момент отримати потрібні дані, а свої враження, думки та спогади передати комп'ютеру. Таким чином людина і комп'ютер навчатимуться один в одного. 

Це максимально розширить простір для маневрів і допоможе зорієнтуватися у непростих ситуаціях, але створить можливість для "закладання" потрібних думок в голови бійців. 

По-друге, Ленса відстоює право на ментальну приватність, адже важко уявити, що після розвитку описаних технологій спецслужби країн встоять перед спокусою використовувати їх у своїх розслідуваннях. Тим паче, якщо їх не обмежити на рівні законодавства. 

По-третє, біоетик пропонує закріпити право на ментальну цілісність – себто, опцію, яка захистить від насильницького "вшивання" у кору пропаганди, реклами та інших "системних" тез. І по-четверте, Ленса хоче захистити "відчуття особистості". Пояснює, що історія вже знає приклади, коли нейротехнології його порушували. Так, коли жінці з епілепсією вживили у мозок комп'ютерний інтерфейс, вона поскаржилася, що програма фактично стала нею.  Коли ж прилад видалили, пацієнтка відчула, що втратила частину себе і впала в депресію.  

Крім того, критики побоюються, що для багатих такі технології можуть стати інструментом для самовдосконалення і перетворення на так званих Надлюдей. А це не лише посилить нерівність, а й стане серйозним випробуванням для людської гуманності.  

Не кажучи вже про більш реалістичний прогноз: мовляв, компанії доплачуватимуть та встановлення потрібних приладів, після чого бомбардуватимуть людський мозок слоганами, спокусами та ідеями. А ефекти від подібного втручання можуть бути жахливами. 

Тож державам і міжнародній спільноті вже зараз варто встановити контроль над небезпечними технологіями чи хоча б почати над цим замислюватися. 

Цікаво, що перші "когнітивні" законопроекти у деяких вже в розробці. Так, нейролог Рафаель Юсте разом з групою однодумців пролобіював розгляд двох таких законопроектів у Чилі – голосування за них відбудеться вже у листопаді. Зокрема, один з актів говорить про те, що "нейрологічні дані неможна продавати і купувати".