Політична Премія Дарвіна: Чому "опитування" Зеленського руйнує народовладдя

Авторитетна міжнародна інституція, Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ ОБСЄ), в оприлюдненій заяві щодо місцевих виборів в Україні окремо зазначила: "Опитування громадської думки, ініційоване президентом Володимиром Зеленським на виборчих дільницях, яке було профінансовано його партією, справило враження надання нечесної політичної переваги в день голосування та розмило розмежування держави та партії".

Розкритикували "опитування" і в Комітеті виборців України (КВУ). На прес-конференції його голова Олексій Кошель наголосив, що ініціатива глави держави спричинила низку конфліктів і окремі порушення виборчого законодавства в день голосування. З-поміж іншого, спостерігачі КВУ зафіксували факти проведення "опитування" безпосередньо у приміщенні дільниць для голосування – а це вже порушення Виборчого кодексу. Виборці сварилися з інтерв’юерами, голосували по кілька разів – ну, справжнє "свято народовладдя"...

Крім перелічених, є у КВУ і більш суттєві зауваження. "Опитування повністю змінило акцент виборчої кампанії, доволі суттєво вплинуло на якість виборів і на змістовний бік в останній тиждень кампанії", - зазначив Кошель.

На залученні президента України до передвиборчої боротьби акцентували і в організації "ОПОРА". "Зеленський став повноцінним суб'єктом місцевих виборів, хоча мав бути над цим процесом", - зазначила на брифінгу координаторка "ОПОРИ" Ольга Айвазовська.

В один голос експерти констатують, що підготовка до "опитування" відбувалася у форматі прихованої передвиборчої агітації і зловживання адмінресурсом з боку президента і партії влади. Президентська ідея провалилася як змістовно, так і організаційно: інтерв’юери, серед яких нерідко траплялися апатичні перелякані діти і політичні заробітчани, набрані невідомо де, були присутні заледве біля половини виборчих дільниць і ледь помітні. "5 запитань" не мали жодної ознаки репрезентативного соціологічного опитування. Нарешті, незрозуміло, що далі робити з "результатами", які невідомо де і невідомо як "полічили".

 

Однак "слуги" кажуть, що мають відповідь на це питання. Голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко заявляє: монобільшість у парламенті втілить волю виборців у проєкти відповідних законів. Зокрема, має з’явитися законопроєкт щодо скорочення кількості народних депутатів з 450 до 300 – згідно з відповідями, отриманими на третє запитання опитувальника, це рішення підтримали понад 90% учасників рекламної акції "слуг".

Щоправда незрозуміло, для чого було город городити: як нагадав сам Корнієнко, у парламенті "лежить на другому читанні повернений із Конституційного Суду проєкт змін до Конституції, визнаний Конституційним Судом таким, що відповідає Конституції, його можна голосувати". Напевне, для солідності на Банковій вирішили прикритися ще й "волею народу".

Але точно таку ідею вже відмовився імплементувати парламент 2002 року – після того, як 91,1% учасників проведеного за президента Леоніда Кучми референдуму 2000 року  висловилися за скорочення складу Ради. Тоді це питання поклали під сукно. Як виявилося, до часів президента Зеленського.

Чи вдасться зараз владі довести почате до логічного кінця? В умовах, коли позиції Банкової за результатами місцевих виборів стали дуже слабкими, – вже зрозуміло, що точно ні. Адже багато оглядачів прогнозують активізацію відцентрових процесів у парламентській більшості вже в найближчі тижні. І намагатися провести через парламентську залу неоднозначні ініціативи, особливо щодо добровільного скорочення кількості депутатів майбутнього скликання руками самих же депутатів, – ідея, що межує навіть не з авантюризмом, а з твердим наміром скоїти політичне самогубство. Формально жива монобільшість провалить цю затію і це стане індикатором реального впливу президента на свою фракцію в даний конкретний момент.

Чи потрібна така ганьба Зеленському? І чи розуміє він вірогідний сценарій розвитку подій? Утім, байдуже, якщо репутаційної ганьби зазнає лише ініціатор "п’яти запитань" - це стане всього лише проблемою продовження його функціонування як гаранта Конституції. Гірше інше: "опитування", на думку більшості експертів, дискредитує саму ідею народовладдя і довіри до результатів референдумів. Навіть тих, які в майбутньому будуть проводитися вже у межах вимог законодавства. Бо якщо зараз уся ця "народна воля" не буде хоча б розглянута парламентом – виборець матиме підстави запитати: а навіщо все це було, невже партія влади в умовах епідемії коронавірусу не змогла знайти краще застосування для витрачених на "опитування" мільйонів гривень?

Нагадаємо, наразі в Україні відсутній закон про загальнонаціональний референдум. Попередній варіант забракований Конституційним судом ще 2018 року, а нового досі не ухвалили. Президентський законопроєкт "Про народовладдя через всеукраїнський референдум" проголосований лише в першому читанні і не факт, що за нинішнього стану монобільшості цей закон буде схвалено в цілому.

Загалом же після "опитування 25 жовтня" слово "референдум", схоже, ще довго викликатиме саркастичний сміх. Як і намагання Корнієнка тиснути на колег зі "Слуги народу" волею того ж таки народу. Тим не менше, він демонструє оптимізм і каже, "це питання (обрізання складу парламенту – Ред.) навіть можливо горизонту цієї сесії Верховної Ради, яка буде тривати до лютого". Щодо інших "рішень народу", освячених "опитуванням" - "слуги" ще радитимуться, каже їхній формальний лідер.

Оптимізм випромінює і заступниця голови фракції "слуг" в Раді Євгенія Кравчук. Проведене з ініціативи президента Зеленського "опитування" в ефірі одного із загальнонаціональних телеканалів вона назвала інструментом прямої демократії, який треба закріпити на постійній основі – можливо, "подумати про голосування в додатку Дія". Бути оптимістами лідерам "слуг" і керівникам держави належить "за посадою". Та цей оптимізм має дедалі менше точок дотику з жорсткою реальністю.