Танці навколо Києва: Чи допоможе Порошенко Кличку вийти у другий тур виборів мера

До основного законопроекту, внесеного групою нардепів від фракції "Слуга народу", додалися три альтернативні. Найбільш відмінний від позиції провладної більшості поданий групою депутатів від "Європейської солідарності", інтереси яких, схоже, збігаються із бажанням міського голови Віталія Кличка зберегтися на посаді та не позбутися своїх впливів.

Отже, в Раді зареєстрували законопроект під назвою "Про внесення змін до Закону України "Про столицю України – місто-герой Київ" 2143-1 від 19.09.2019 року. Про це днями на прес-конференції повідомив чинний мер Києва. Варіант від "ЄС" передбачає збереження за киянами права обирати собі владу в місті, де вони мешкають. "І ця влада повинна бути підзвітною і відповідальною виключно перед киянам, а не призначатися згори", - резюмував Кличко. Він переконаний, що законопроекти мають бути представлені на громадське і експертне обговорення, лише за результатами якого вноситися на голосування в Раді. Нагадаємо основні положення цих законопроектів. 

Яким бачать завтрашній день столиці "слуги народу"

Зміни до закону "Про столицю" від "слуг" (законопроект №2143) підписали нардепи Андрій Клочко, Юрій Корявченков, Микола Стефанчук (між іншим, у самому тексті законопроекту зазначений як співавтор перший віце-спікер ради Руслан Стефанчук, а не його брат, як у переліку авторів на сайті ВР), Святослав Юраш, Олександр Куницький, Микола Тищенко та інші. Зараз він опрацьовується у профільному комітеті Ради.

Автори цієї ініціативи пропонують розмежувати повноваження голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) і Київського міського голови. Головою КМДА автоматично не призначатиметься обраний киянами міський голова, як це є зараз: його призначатиме президент за поданням Кабінету міністрів.

У баченні представників влади, Київ є елементом системи адміністративно-територіального устрою України (у чинному варіанті закону про столицю йдеться про окрему "систему адміністративно-територіального устрою Києва". Така юридична казуїстика знижує статус столиці. Особливо на тлі зникнення із законопроекту посилання на Конституцію у формулюванні "Місто Київ відповідно до Конституції України є столицею України". У запропонованому більшістю варіанті – просто "Місто Київ є столицею України". Також зникло формулювання про Київ як "духовний, культурний, історичний, науково-освітній центр України".

Нове бачення від влади передбачає безумовне відновлення у столиці районних рад. Досі така опція існувала, але була необов’язковою. Райради – і це важливо – входять до системи адміністративно-територіального устрою України, але чомусь не Києва. Межі Києва пропонують встановлювати Верховній Раді за поданням Кабінету міністрів України на підставі пропозиції Київради. Зараз порядок трохи інший: кордони столиці встановлює парламент за поданням Київської міської ради, погодженим з відповідними радами.

Новий законопроект передбачає, що межі районів встановлюватиме уряд за пропозиціями Київради, погодженими з районними в місті радами. А перелік районів встановлюватиме Верховна Рада за поданням Кабінету міністрів України і пропозицією Київської міськради. Районні ради стають більш автономними від Київради, можуть створювати виконкоми, мають свої бюджети і навіть можуть мати власну символіку. У державному бюджеті можуть передбачатись додаткові субвенції безпосередньо до районних бюджетів в місті Києві. Тобто гроші – "правильним" районам…

Система місцевого самоврядування у Києві пропонується така:

- територіальна громада міста;

- Київський міський голова;

- Київрада;

- виконавчі органи Київської міської ради;

- районні у місті Києві ради;

- виконавчі органи районних у місті Києві рад;

- органи самоорганізації населення.

Важливо ось це: "Особливістю здійснення місцевого самоврядування в місті Києві є розподіл повноважень органу місцевого самоврядування між Київською міською радою та районними в місті Києві радами…".

Натомість виконавчу владу у місті здійснює Київміськдержадміністрація, які прописані "контрольно-наглядові та координаційні функції". Її підрозділи можуть створюватися в районах – з вужчими, ніж сьогодні, повноваженнями.

Ще новація: рішення органів і посадовців місцевого самоврядування Києва і районів у місті набувають чинності лише після спливу терміну, визначеного для їх опротестування головою Київської міської державної адміністрації. Це від 7 до 30 днів залежно від характеру ухвалених актів.

Проектом нового закону більш ретельно виписано сфери компетенції між Київрадою, районними радами і КМДА. При цьому багато фахівців вказують, що повноваження перерозподілені зі скороченням сфер компетенції міських депутатів.

Схема виборів міського голови Києва залишена в законопроекті в її нинішньому вигляді з двома турами голосування.

Одна з найважливіших статей законопроекту, ст.20: "Голова Київської міської державної адміністрації… призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України". Тобто обраний мер не призначається в обов’язковому порядку головою виконавчої влади в столиці. Навпаки: посада голови Київської міськдержадміністрації несумісна з будь-якою іншою посадою.

Повноваження голови КМДА доволі широкі. Зокрема, він дає згоду на призначення та звільнення керівників розташованих у місті Києві державних підприємств, територіальних органів міністерств та інших органів виконавчої влади, погоджує питання створення, реорганізації таких підприємств і організацій. Йому надано право присутності на засіданнях уряду "з правом дорадчого голосу при розгляді питань, що стосуються міста Києва". Але головне – він має право вето на рішення органів місцевого самоврядування в столиці. Що перекреслює саму ідею такого самоврядування.

Проектом пропонується скоротити до 84 зі 120 кількісний склад депутатів Київради.

Зрештою, призначити позачергові вибори Київського міського голови та депутатів Київської міської ради на 8 грудня 2019 року та провести їх у порядку, визначеному Законом України "Про місцеві вибори". А уряду прописано протягом 6 місяців після набрання чинності законом ліквідувати районні у Києві держадміністрації та реорганізувати КМДА.

Що відстоюють Кличко і його "група підтримки"

Проект закону №2143-1 внесли члени фракції "ЄС" Сергій Алексєєв, Олексій Гончаренко, Максим Саврасов, Ірина Фриз, позафракційні депутати від Львівщини – Андрій Кіт, Тернопільщини – Микола Люшняк і Закарпаття – Роберт Горват, член депутатської групи "За майбутнє" Ярослав Дубневич та Ольга Бєлькова з "Батьківщини". Цю ініціативу також наразі опрацьовує комітет Ради.

Її метою у пояснювальній записці названо "виконання приписів Конституції України, побудова в місті Києві системи органів місцевого самоврядування, визначення механізмів здійснення ними своїх повноважень, можливість впливу громади міста Києва на процеси у місті, а також наближення органів місцевого самоврядування до громади міста Києва".

Вже з першої статті проект закону фіксує спеціальний статус Києва в державі. Його автори закріплюють фінансові гарантії держави щодо забезпечення виконання містом Києвом функцій столиці.

За Верховною Радою збережене право встановлювати і змінювати межі Києва на основі подання Київської міської ради – виключено погодження з відповідними радами. Утворювати, ліквідовувати, встановлювати і змінювати межі міських районів за цим проектом має право лише Київрада – а не уряд, як хочуть "слуги".

У цьому варіанті закону фундаментальним суб’єктом місцевого самоврядування у Києві є територіальна громада міста. Її становлять усі жителі, які проживають на території міста Києва.

Система місцевого самоврядування у місті Києві майже аналогічна пропозиціям "слуг". Вона, вважають автори законопроекту №21430-1, має включати:

- територіальну громаду міста Києва;

- Київського міського голову;

- Київську міську раду – з важливим уточненням: "єдиний представницький орган територіальної громади міста";

- виконавчі органи Київської міської ради;

- районні у місті Києві ради;

- виконавчі органи районних у місті Києві рад;

- органи самоорганізації населення.

Питання управління районами у місті Києві належить до компетенції Київської міської ради. Тобто в цій моделі райони чітко підконтрольні Київраді, а не мають стільки "вольностей", як у варіанті від "Слуги народу".

Повноваження районних у місті Києві рад визначаються Київською міською радою. Жодних незалежних бюджетів районів: доходи бюджету міста Києва формуються за рахунок доходів, передбачених Бюджетним кодексом і трансфертів з держбюджету України на виконання столичних функцій.

У системі виконавчих органів Київської міської ради виокремлено Адміністрацію міста Києва та інші структури, які утворює міська рада за поданням Київського міського голови.

Принципова відмінність від пропонованої прихильниками президента Зеленського редакції: у варіанті від "ЄС" Адміністрація міста Києва є постійно діючим виконавчим органом Київської міської ради, яку за посадою очолює Київським міський голова, що є особливістю здійснення місцевого самоврядування у місті Києві.

Проектом передбачена можливість для територіальної громади Києва і громад населених пунктів Київської області, в тому числі об’єднаних тергромад, які мають інтенсивні зв'язки, створювати агломерацію у порядку та формах, визначених законом.

Нарешті, передбачено, що Київський міський голова обирається відповідно до Закону України "Про місцеві вибори". А кількість депутатів Київради пропонується залишити без змін – 120 обранців.

У прикінцевих положеннях проект передбачає ліквідацію КМДА і районних держадміністрацій столиці після обрання депутатів Київради і райрад на наступних чергових місцевих виборах.

Який обхідний маневр підготувала монобільшість

Крім розглянутих, у Раді зареєстровано ще проект змін до закону "Про столицю України – місто-герой Київ" №2143-2 (автори Андрій Осадчук, Олег Макаров, Кіра Рудик і Роман Лозинський – всі є депутатами з фракції "Голос"). З’явився він цього вівторка, тому його тексту на сайті парламенту на цей момент немає.

Нарешті, є альтернативний проект закону "Про місто Київ – столицю України" №2143-3 авторства таких знакових "слуг", як потенційний претендент на посаду мера столиці Олександр Ткаченко, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, його заступник Олександр Корнієнко, члени цієї фракції Дмитро Гурін, Ганна Бондар, Богдан Яременко, Михайло Радуцький, Олександр Дубінський та ще ціла група нардепів.   

І от саме на нього, кажуть наші джерела серед поінформованих законодавців, варто звернути пильну увагу. Він теж переданий у Раду 24 вересня, тому про його зміст наразі можемо лише здогадуватися. Відомо, що на цей момент він перебуває на розгляді у керівництва парламенту.

Можна припустити, що з огляду на серйозний авторський колектив, саме на ухвалення цього документу робитимуть ставку у провладній фракції. Можливо, він виправляє якісь недоліки чи технічні вади основного проекту закону. Більш предметно аналізуватимемо цей законопроект, коли його офіційна версія стане доступною громаді на парламентському сайті.

Що можна прогнозувати вже зараз із високим ступенем імовірності – це провал під час голосування законопроектів від "ЄС" і "Голосу". Адже вони стоять на заваді реалізації планів Банкової відсунути Віталія Кличка від важелів реальної влади в столиці.  

Не надто потужним, але обнадійливим сигналом для чинного мера є те, що партія Петра Порошенка стала на його бік барикад у цьому бою. Це може означати, що "ЄС" не висуватиме свого кандидата на грудневих виборах міського голови і не забиратиме голоси у Кличка. Якщо не балотуватиметься ще й представник "Голосу", це залишає екс-боксерові шанс вийти у другий тур. А "Євросолідарність" грає тут свою гру: на базі внесеного законопроекту прихильники п’ятого президента країни будуватимуть свою лінію поведінки під час міських виборів.