Так не діставайтеся ви нікому: Чому "слугам" вигідніше не проводити місцеві вибори на Донбасі

Передісторія така: наприкінці липня проти проведення виборів у громадах, що перебувають "у районі ураження великокаліберної ствольної й реактивної артилерії незаконних збройних формувань", виступила Донецька обласна держадміністрація. 28 липня на брифінгу в Сєвєродонецьку голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (ВЦА) Сергій Гайдай теж висловився проти проведення місцевих виборів у прифронтових населених пунктах і назвав це питанням "національної безпеки".

30 липня Центрвиборчком звернувся до Донецької і Луганської обласних ВЦА по висновки про можливість підготовки і проведення цьогорічних місцевих виборів на відповідних територіях. 7 серпня запитувана інформація до ЦВК надійшла: висновки ВЦА щодо безпеки виборів були прогнозовано негативними. Крім того, управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях поінформувало Комісію, що режим тиші, запроваджений за результатами Мінських домовленостей, під час виборів не може гарантувати 100-відсоткової безпеки мешканців населених пунктів, розташованих уздовж лінії розмежування.

В результаті у Центрвиборчкомі вирішили, що безпечно провести вибори у громадах, розташованих біля лінії зіткнення, неможливо. При цьому відповідальність за визначення переліку "територій без виборів" ЦВК поклала на органи, які надали відповідну інформацію, – тобто на обласні військово-цивільні адміністрації.

"Заборонний" список склали 10 сільських, селищних, міських територіальних громад із Бахмутського, Волноваського, Маріупольського і Покровського районів Донецької області та 8 громадіз Сєвєродонецького і Щастинського районів Луганщини.Також у Комісії врахували висновок Луганської ВЦА про неможливість виборів на частині виборчих дільниць у Новоайдарській селищній громаді Щастинського району Луганщини.

За чинним Виборчим кодексом, який діє з 1 січня 2020 року, саме Центрвиборчком має повноваження призначати перші вибори до місцевих рад, а також сільських, селищних, міських голів. Таке рішення має бути ухвалене не пізніше 70 днів до дати виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до місцевих виборів.

Рішення Комісії про непроведення виборів у 18 громадах, розташованих на підконтрольній українській владі, але небезпечній через близькість до зони бойових дій території викликало роздратування не лише у деяких політиків, але й у окремих експертів. Так, керівник Луганського обласного відділення Комітету виборців України Олексій Свєтіков, у коментарі "РБК-Україна", заявив про відсутність правових підстав для скасування місцевих виборів у частині Луганської області. Експерт нагадав, що 2015 року в деяких населених пунктах уздовж лінії розмежування місцеві вибори не призначалися і не проводилися на підставі чинного тоді положення закону "Про місцеві вибори". Та зараз цей закон не діє, а Виборчий кодекс не містить норми про можливість непроведення виборів через їх потенційну небезпеку. Не містять такої норми й інші закони України, у тому числі - закон "Про деокупацію", вважає представник КВУ.

На усіх розташованих на підконтрольній Києву території виборчих дільницях 2019 року голосування проводилося тричі – під час двох турів виборів президента України і на виборах до Верховної Ради. "Ексцесів у Луганській області тоді не було, тож дивною зараз виглядає "турбота" про безпеку під час місцевих виборів, - каже Свєтіков. - Турбота про безпеку була виправданою 2015 року, та зараз мета людей, які хочуть не проводити вибори, наприклад, у Сєвєродонецьку, розташованому за 30 км від лінії розмежування, який жодного разу за час війни не був обстріляний, видається лицемірством". Зауважимо, ці слова навряд чи можна вважати офіційною позицією Комітету виборців – жодних повідомлень з цього приводу на сайті КВУ наразі немає.

У свою чергу, депутат парламенту з Луганщини, член депутатської групи "Довіра" Сергій Шахов на своїй сторінці у фейсбуці назвав скасування виборів "страхом влади ще більше втратити свої позиції у прифронтовому регіоні. І це в умовах оголошеного перемир’я, коли влада хвалиться досягнутими успіхами у припиненні вогню". "Це прямі ознаки узурпації влади, що карається відповідно до кримінального законодавства", - вважає представник депутатської групи, яку з огляду на синхронність голосувань з важливих питань нерідко називають фактичним сателітом фракції "Слуга народу" у Верховній Раді.

На парламентських виборах 2019 року "у половині мажоритарних виборчих округів на Луганщині" перемогли представники політичної партії "Наш край", яку представляє Шахов. Натомість "Слуга народу" перемогла лише в одному окрузі, а на Донеччині вони взагалі не здобули жодного мандату, нагадує парламентарій.За рік після виборів ситуація для партії президента Володимира Зеленського "слуг" лише погіршилася.

Шахов вважає, що союз "старих" і"нових" облич намагається законсервувати ситуацію в регіоні. В той же час Донецька обласна організація партії "Слуга народу"сьогодні виступила з двозначною заявою "категорично проти обмеження виборчих прав жителів Донбасу у будь-яких проявах". Місцеві вибори на підконтрольній Україні території регіону, на думку донецьких"слуг", можуть відбутися "одразу ж після надання військовим командуванням достатніх гарантій безпеки". Зрозуміло, що таких гарантій в нинішніх умовах не дасть ніхто, навіть на тлі "мирних ініціатив президента Володимира Зеленського", про які згадують його партійці.

Хвилю обурення рішенням ЦВК здійняли колишні регіонали. Юристка Олена Лукаш хвилюється в соцмережі, що місцевих виборів у її рідному Сєвєродонецьку не буде. У неї теж винна влада, яка "остаточно визначилася, що може робити з нами все, що хоче". Депутатка Ради від "Опозиційної платформи – За життя"  Наталія Королевська на партійному сайті нарікає на "ручну ЦВК Зе-влади", що "позбавила права голосу понад 500 тисяч виборців, які раніше абсолютно спокійно проголосували і на президентських і на парламентських виборах".

Таку реакцію зрозуміти нескладно: вони ризикують втратити шанс сформувати підконтрольні їм органи місцевої влади у прифронтових громадах, де, як очікується, чимала частина виборців від "слуг" дрейфуватиме до політиків з проросійських партій. Тож хоча б з огляду на нервові заяви "друзів Кремля" постанову Центрвиборчкому можна вважати вірною. Єдине "але" - влада, як водиться, нормально не роз’яснила своє рішення громадянам. Чим вкотре створила опозиції зручний привід для піару. Бо на одних лякалках про вибухівку під партійним офісом виборів не виграєш.