100 днів Порошенка: Президенту час подорослішати

Минуло рівно сто днів з дня інавгурації п'ятого Президента України Петра Порошенка. Що отримала Україна з новим главою держави - про це ДеПо поговорив з експертами

100 днів Порошенка: Президенту час подор…

За перші три місяці правління Петра Порошенка було досягнуто чимало: оголошені вибори Верховної Ради, досягнуто, нехай і хитке, але перемир'я у війні з Росією. Проте питань до політики Петра Олексійовича більше, ніж відповідей. Зокрема, щодо кадрової політики Президента в АП та за її межами. Великі бізнесмени в чиновницьких кріслах - це дуже часто виявляється неефективним.

У міжнародній політиці, яка, згідно з новою-старою Конституцією, є монополією глави української держави, теж все не так безхмарно, як хотілося б. Мінські угоди хоч і закінчилися перемир'ям, проте перемир'я виходить не зовсім мирним, і кожного дня з'являються повідомлення про загиблих українських воїнів та напади ворогів.

Не розрахував свої дії Порошенко і щодо дуже болючого для всієї країни питання про дату введення в силу Асоціації з ЄС. Цей документ, як відомо, буде ратифікований 16 вересня, але повністю вступить у силу тільки до грудня 2015 року. Ця новина викликала паніку серед громадян, яка, щоправда, частково спала після звістки про те, що відкладено лише введення в дію норм, які безпосередньо стосуються створення зони вільної торгівлі Угоди про асоціацію з Україною, а не всього документа. Однак неприємний осад залишився...

Кореспондент ДеПо поспілкувався з експертами про досягнення і невдачі Порошенка.

Віктор Небоженко: Порошенко потрапив у політичний парадокс

Порошенку випав дуже важкий період. Маніпулятор, бізнесмен, торговець і навіть трішки дипломат - йому потрібен був мирний час. Але йому не пощастило. Зараз час не мирний і вимагає жорстких, рішучих людей, здатних довести свою думку і прораховувати свої дії. Йому це все дуже важко дається, хоча він дуже старається. У нього красивий іміджевий ряд, зсунуті брови, він дуже суворо дивився на Путіна. І це щось незвичайне: ніхто до нього з президентів України на Путіна суворо не дивився. Тож, у зовнішньому образі у нього є певний успіх.

Фундаментальна проблема, яку він для себе не вирішив, полягає в тому, що він, з одного боку, олігарх, у нього півтора мільярда доларів особистого статку. А з іншого - він Президент країни. Це неймовірно важко поєднати. Це означає, що олігархи йому не підкорятимуться: якщо Порошенко - рівний серед нас - став Президентом, то чим ми гірші.

До того ж, ми не знаємо, який мотив у діях і словах є головним у Порошенка - особистий бізнес чи національний інтерес. Це дуже рідкісний випадок, коли під час війни і найважчих випробувань президентом став не чистий політик, який міг би спиратися на якусь політичну силу і тільки на політичні інтереси, а бізнесмен. Справа дійшла до того, що прямо перед Мінською зустріччю з Путіним Президент Порошенко передав свої економічні активи такій собі старовинній фінансово-промисловій групі Ротшильдів. Зовсім випадково там зберігають свої гроші і люди з оточення президента Путіна. Тому цілком можливо, що активи Порошенка будуть придбані через посередників у вигляді Ротшильдів тими ж самими росіянами.

Нарешті, у стилі Порошенко добре видно вміння вести переговори, але тут і зараз. Не думаючи про майбутнє. Ось зараз йому головне укласти перемир'я, а що буде завтра - незрозуміло. Він вважає, що завтра буде наступне перемир'я. Але в політиці потрібно дуже обережно робити такі кроки, які матимуть наслідки.

Перед ним повинен стояти сумний досвід того ж Януковича, того ж Путіна, який, якщо вже й нападати на Україну, то на весь Південний Схід. Він проковтнув Крим. І довго цим насолоджувався, поки не потрапив у дуже важку пастку під назвою «Новоросія».

Говорити про об'єктивні успіхи Порошенка не можна. Він потрапив у політичний парадокс. Отримавши в першому ж турі більше п'ятдесяти відсотків голосів, він став президентом у суто парламентській республіці. Це велика проблема: з одного боку, він дуже активний, з іншого боку, є парламент, який вибирає прем'єр-міністра, а не Порошенко-Президент. Тому очікувати результатів важко, оскільки його повноваження дуже обмежені. Я бачу тільки одне: йому потрібно виходити з президентських штанців президента-підлітка і ставати дорослим президентом, де національні інтереси і політична мужність будуть вище сьогомиттєвих інтриг і торгів із клубом надбагатих людей країни.

Костянтин Матвієнко: Україна присутня на міжнародній арені, але не завдяки Президенту

Головним висновком політичної недостатності Президента стало рішення йти на парламентські вибори під своїм власним ім'ям. Він не зміг стати інтегратором політичного середовища. Навпаки, тепер на вибори йде з десяток партій, які позиціонують себе як партії Майдану.

З цього можна зробити висновок, що суспільної інтеграції він не зумів досягти. Але потрібно зрозуміти, що він прийняв країну в стані війни. Сподіватимемося, що наступні 100 днів для нього пройдуть успішніше.

Якщо казати про міжнародні питання, то тут, звісно, серйозна увага звернена до Президента. Він проводить зустрічі з першими особами наймогутніших країн. Але це, на жаль, не дає нам реальної підтримки. Високоточної зброї нам не дають, Україна хоч і присутня на міжнародній арені, але не завдяки Президенту, а завдяки самій ситуації в країні.

Олексій Гарань: Порошенку варто було б більше спиратися на енергію громадянського суспільства

Головне - вдалося утримати ситуацію під контролем і домогтися перелому у війні на Сході. Можна згадати, коли українська армія перейшла в наступ і була близька до повного визволення Донбасу. Якби не пряме втручання російської армії, операція була б завершена. Подивимося на нинішню ситуацію: Путіна вдалося зупинити і локалізувати на одній третині Донбасу. Я вважаю, що це успіх.

Ще один успіх полягає в тому, що парламентські вибори легітимні. І наступний парламент буде кращий, ніж нинішній. Я не кажу, що він буде ідеальним, але все-таки буде кращим.

З негативу слід вказати на відсутність масштабної кампанії щодо боротьби з корупцією та реальної люстрації. Я гадаю, що цьому можуть бути пояснення: законодавча база та ситуація війни. Але це має відбутися.

І мені здається, що Порошенко треба було б більше спиратися на енергію громадянського суспільства під час і після Майдану. У суспільстві є великий потенціал.

Тарас Березовець: Порошенко приручив парламент

Зараз вирішується питання про отримання особливого статусу союзника США. Незважаючи на війну, ми продовжуємо спілкуватися з МВФ і отримувати чергові кредити. Порошенку вдалося стабілізувати парламент і створити постійно діючу більшість. Хоча в результаті прийняв правильне рішення, що потрібно проводити вибори.

Однак немає жодних істотних реформ, немає боротьби з корупцією. Президент не намагається вимагати від уряду проводити відповідні рішучі дії. Негативом є поява низки одіозних особистостей на вищих державних посадах в АП та інших органах влади.

Не знищена влада олігархів. Швидше, вони починають отримувати значно більше влади, ніж мали в часи Януковича. Це суттєво вплине на виборчі списки політичних партій.

Загалом ці сто днів залишаються досить позитивними. Тепер варто чекати проведення виборів, формування уряду. І не факт, що новим прем'єром буде Арсеній Яценюк. Але в будь-якому випадку, вже зараз можна говорити, що в парламенті буде створена міцна проєвропейська більшість, яка налічуватиме понад 300 депутатів.

 

Фото: Українське фото

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme