Справа на мільярд євро. Євросоюз придивляється до Гройсмана?

Про це пише "Деловая столица".

Федеріка Могеріні прибула в Україну учетверте. Свій перший візит до Києва вона зробила 8 липня 2014 року, ще будучи міністром закордонних справ Італії. Як верховний представник Європейського союзу у закордонних справах і політиці безпеки Федеріка Могеріні приїжджала в Україну 16 грудня 2014 року, потім 9 листопада 2015 року, проте після цього сталася більш ніж дворічна перерва. Це свідчило про деяке охолодженні двосторонніх відносин через невдоволення Євросоюзу темпами наших реформ. Тим важливіший нинішній візит.

Перш за все показовим є обраний для нього час і його тривалість. Федеріка Могеріні прибула до Києва 12 березня з триденним візитом, що говорить про великий порядок денний для переговорів. Трьома днями раніше, 9 березня, Єврокомісія затвердила пропозицію про нову програму макрофінансової допомоги для України на суму до 1 млрд євро у вигляді кредитів для підтримки економічної стабілізації та структурних реформ. А на 19 березня призначено засідання ради ЄС із закордонних справ, одним з головних питань якого буде Україна. По суті, Федеріка Могеріні прибула до Києва, щоб перед засіданням ради ЄС озброїтися аргументами на користь надання Україні допомоги.

Також показово, що свою першу зустріч в рамках візиту, ще до переговорів з президентом Петром Порошенко, верховний представник ЄС провела з прем'єром Володимиром Гройсманом. 8 грудня 2017 року Гройсман вже зустрічався з Федерікою Могеріні в ході свого візиту в Брюссель і зумів викликати довіру. "Ми спостерігаємо, що в Україні став сильнішим уряд, сильнішим державне управління і як результат - сильніша економіка, - сказала Федеріка Могеріні після тієї зустрічі. - Ми відзначаємо макрофінансову стабілізацію, реформування банківського сектору, зміни в пенсійній системі. Ми вітаємо прийняття бюджету і вважаємо за доцільне продовжувати темп реформ". Особливу увагу сторони приділили перетворенням в енергетичній сфері (в т. ч. Реформування НАК "Нафтогаз України"), у фіскальній системі та в управлінні держактивами. Тепер, після трьох місяців, Федеріка Могеріні і Гройсман змогли говорити вже не про гіпотетичні плани на майбутнє, а про те, як реалізовувати домовленості.

Обидві сторони прийшли на зустріч не з порожніми руками. І якщо верховний представник ЄС привезла обіцянку кредитів на мільярд євро, то український прем'єр презентував дві ініціативи уряду. По-перше, це Дорожня карта законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на 2018-2019 рр. Документ складається з 57 законопроектів, які зачіпають різні сфери життєдіяльності держави - перш за все безпека, захист інтелектуальної власності, зняття митних перешкод і технічних бар'єрів в торгівлі, санітарні та фітосанітарні заходи, поліпшення інвестиційного клімату, захист навколишнього середовища і т. ін. По-друге, це пакет з 35 економічних законопроектів, два з яких вже прийняті в цілому, а ще два - в першому читанні. Цей пакет, запевнив Гройсман, повинен вирішити п'ять основних завдань: захист бізнесу, дерегуляцію, поліпшення ділового клімату, полегшення доступу до фінансування і державних ресурсів, заохочення інновацій. Імплементації цих законів повинні сприяти децентралізація, реформа корпоративного управління і розпочаті минулої осені реформи в сферах освіти, медицини, пенсійного забезпечення.

Федеріка Могеріні залишилася задоволеною почутим і за підсумками зустрічі заявила, що "реформ було багато зроблено. У цьому ЄС повністю на вашому боці. Я хочу сказати, що ми дуже високо цінуємо те, що ви особисто зробили, пане прем'єр-міністре, і вся ваша команда і продовжуєте робити на цьому шляху". І можна сподіватися, що це не просто всього лише чергові слова. Принаймні Федеріка Могеріні підтвердила Гройсману обіцянку 1 млрд євро і підкреслила, що нова програма макрофінансової допомоги - це "дружба не на словах, а в конкретних справах".

Однак ціна питання не зводиться до мільярда євро. За великим рахунком можна говорити про зрушення в політичній позиції ЄС. Не секрет, що останні пару років на роль головного комунікатора з Заходом з питань українських реформ і взагалі ситуації в Україні претендувало вузьке коло народних депутатів, керівників НАБУ і громадських організацій на західних грантах, які називають себе антикорупційними, а також пов'язаних з ними партійних діячів. Саме це коло вважався на Заході реформаторським, та ще кілька осіб, наприклад, з керівництва "Нафтогазу" і Мінфіну. А в цілому українська влада сприймалася на Заході (під впливом цього кола) як нереформаторська або навіть антиреформаторська.

Але зараз ситуація змінилася. Єврокомісія каже про нову програму макрофінансової допомоги для України, НАТО чує нарешті наші сигнали про намір вступити в альянс - все це свідчить про те, що Захід зробив ставку на підтримку нинішньої української влади, причому не тільки на словах, а й на ділі. І те, що тепер головним комунікатором для ЄС з питань економічних реформ в Україні став Гройсман, є ще одним явним підтвердженням змін, що відбулися.