Співавтор закону про люстрацію розповіла, як призначення Богдана головою АП порушує законодавство

Про це "Радіо Свобода" розповіла Тетяна Козаченко, яка стояла у витоків люстраційного процесу, очолювала департамент із питань люстрації в Міністерстві юстиції, та яка фактично виступала одним із ключових співавторів закону "Про очищення влади", передає Depo.ua.

Зазначається, що згідно із постановою Кабінету міністрів №563 "Про порядок проведення перевірки" відповідальність за призначення і вирішення питань фактично несе той орган, який призначає, або відділ, уповноважений на оформлення документів.

У випадку із Богданом – призначає президент України. Однак документи готує відділ: це може бути відділ кадрів чи інший департамент, підрозділ, управління, куди для оформлення й перевірки подаються документи людини, яка буде призначатися на посаду.

Козаченко пояснила, що до призначення особа повинна написати спеціальну заяву по формі, затвердженій постановою Кабміну, з інформацією: розповсюджується на неї, відповідно до закону "Про очищення влади", заборона чи не розповсюджується. Така заява підлягає перевірці на зазначені критерії, відповідно до трудової книжки, біографічної довідки. Саме цей орган здійснює перевірку щодо автоматичного застосування люстрації. А саме: чи перебувала на люстраційних посадах людина впродовж одного року. Якщо це буде виявлено таким підрозділом, такій особі відмовляють у призначенні на посаду.

Поширення заборони регулюється лише одним законом – "Про очищення влади". Перелік посад і безпосередні критерії зазначені в двох статтях: перелік посад у статті 2 і критерії у статті 3. У переліку посад (стаття 2) – чітко зазначена посада голови Адміністрації президента.

Експерт зауважила, що порушення закону в перші дні президента має не тільки надзвичайно тривожні сигнали, а й свідчить про повне ігнорування законодавства України, що є неприпустимо для гаранта Конституції.

Також вона розповіла, хто має встановити це порушення закону, та яка за це передбачена відповідальність.

Так, для призначення на посаду особа повинна пройти люстраційну перевірку. Тобто, відповідний підрозділ повинен був донести до президента інформацію: до особи застосовуються заборони і її не можна призначати.

"І тут два моменти: чи взагалі відомо президенту про таку інформацію? Якщо відомо – то він умисно порушив закон. Чи якщо йому невідомо – ставити запитання щодо дисциплінарної відповідальності, а також приведення до відповідності, у тому числі, указів президента або їхню відміну. На сьогоднішній момент може йти мова щодо звернення в адміністративному порядку – через суд – щодо скасування указу президента", – пише видання.

На думку Козаченко, якщо йдеться про президента, то всі повинні розуміти, що в цьому випадку діє політично-конситуційна відповідальність.

"У нас немає закону про імпічмент, тобто порушення закону має інший характер – притягнути до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності президента неможливо", – йдеться у матеріалі.

Зазначається, що питання полягає у дотриманні тих невеликих досягнень, які були вимогою суспільства і які вистояли, попри намагання Конституційного суду їх скасувати, зокрема закону "Про очищення влади".

"Авжеж, від нас будуть і заяви, і відповідні запити до Адміністрації президента. І я не виключаю звернення до адміністративного суду – в даному випадку це буде Касаційний адміністративний суд із можливим позовом щодо скасування указу президента", – підсумувала Козаченко.

Нагадаємо, очільником адміністрації президента Зеленський призначив Андрія Богдана, який плачеться, що несправедливо потрапив під закон про люстрацію.

Довідка. Андрій Богдан - український юрист, працював урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики у Кабміні Миколи Азарова (2010–2014). Відомий як адвокат бізнесмена Ігоря Коломойського. Був юридичним радником Зеленського під час виборчої президентської кампанії.

 

Читайте також: План Зеленського: Що за російський референдум хоче Богдан і до чого тут євреї