Змова сміттєвих королів: Чому лишився на посаді міністр Абрамовський

Тиждень тому український парламент залишив без розгляду написану днем раніше міністром Абрамовським заяву про відставку – на підставі того, що питання не встиг досконально вивчити комітет Ради з екології. Хоча напередодні ротація в міністерському кріслі вважалася справою практично вирішеною, а знавці з кулуарів влади пророкували прихід на місце очільника Мінекології Романа Опімаха, нинішнього керівника Держслужби геології і надр і виконавчого директора Асоціації газодобувних компаній. Але пазл не склався. Спробуємо з’ясувати, чому і які це матиме наслідки.

За словами самого керівника міністерства, все для нього змінилося після зустрічі із президентом Володимиром Зеленським і прем’єром Денисом Шмигалем. Начебто було досягнуто компромісу, і Абрамовському дали можливість затриматися в кріслі.

Романа на Романа не поміняли

Абрамовський – людина із солідним бекграундом. Виходець із бізнесу, у 2013-2014 рр. був помічником народного депутата з Донбасу, "регіонала" Олександра Бобкова. Та попри це знайшов себе у постмайданній владі: навесні 2015 року опинився у кріслі заступника міністра регіонального розвитку в уряді Арсенія Яценюка, де трудився вісім місяців, поки не пішов за власним бажанням. Не було його у владних кабінетах аж до жовтня 2019-го, коли Абрамовський обійняв посаду заступника міністра об'єднаного міністерства енергетики та захисту довкілля (експеримент зі злиттям відомств припинили як невдалий під час зміни уряду Олексія Гончарука на уряд Дениса Шмигаля).

Читайте також: Що відомо про нового міністра екології Абрамовського

За пів року, 19 червня 2020-го, Верховна Рада підвищила Абрамовського, відправивши його керувати відновленим Міністерством екології та природних ресурсів. При цьому в депутатів виникали питання до кандидатури потенційного міністра: призначення відбулося після кількатижневої паузи і з певним напруженням. Виступаючи в Раді, представник фракції "Батьківщина" Сергій Власенко казав, що депутатам пропонують "кота в мішку" і що він не деталізує програму своєї діяльності на майбутній посаді. "Допит" кандидата в міністри на засіданні фракції "Слуги народу" тривав півтори години. Та зрештою кнопки за нового міністра натиснули 264 депутати, з них  227 – від "слуг".

Чому ж зараз скупчилися хмари над головою міністра? За даними джерел Depo.ua, звільнення Абрамовського ініціював прем’єр Шмигаль. Формальною підставою стала начебто відсутність позитивних результатів роботи. Ініціатива керівника уряду спочатку знайшла підтримку на Банковій, без якої в нашій державі не ухвалюються жодні важливі кадрові рішення. Заміну в особі іншого Романа, Опімаха шукали недовго. Ще у жовтні голова виконкому Нацради реформ (хтось ще пам’ятає про існування у нас такого органу, створеного навесні Офісом президента для координації діяльності реформаторів?) Міхеїл Саакашвілі писав у Фейсбуці, що керівник Держслужби геології саботує реформу відомства, а вже у грудні "саботажника" збиралися підняти догори кар’єрними східцями. Та передумали. Подейкують, горою за Абрамовського став парламентський комітет з екології. Та про це трохи згодом.

Хто ж такий Опимах? За одними повідомленнями ЗМІ ця особа начебто знаходиться на орбіті олігарха Віктора Пінчука, за іншими - голова Державної служби геології та надр начебто уважний до зацікавлень львівського бізнесмена Ігоря Кривецького. Останній відомий як "спонсор "Свободи", а серед недоброзичливців – за прізвиськом "Пупс".  

Тут повернемося до постаті Абрамовського, про зв’язки якого ЗМІ теж пишуть чимало цікавого. Журналіст Юрій Бутусов, приміром, прямо назвав його пов'язаним із депутатом, близьким до Юри Єнакіївського (під цим прізвиськом мають на увазі одного з впливових "регіоналів" Юрія Іванющенка). Згаданим депутатом, як випливає з повідомлення Бутусова, є колишній нардеп, донеччанин Олег Недава.

І от перебування на чолі міністерства такої людини без фахового досвіду захищає комітет Верховної Ради з питань екології. З якої ж причини?

Узаконення монополії на сміття  

Зараз через цей комітет активно просувають законопроєкт про управління відходами №2207-1-д (ухвалений у першому читанні). Зауважимо, що підкомітет з питань поводження з відходами екологічного комітету Ради очолює народний депутат донедавна від "Слуги народу", а зараз позафракційний Олександр Юрченко, якого підозрюють у хабарництві. Тема поводження зі сміттям, подейкують, не чужа і для згаданого вище екс-депутата Недави.

На думку експертів, "сміттєвий" законопроєкт містить суттєві лобістські ініціативи, здатні законсервувати корупційні схеми на ринку поводження зі сміттям. У законодавчій ініціативі колективу авторів "зашито" створення в кожному місті "оператора управління побутовими відходами" - таким пропонують зробити виключно комунальне підприємство, уповноважене органом місцевого самоврядування. Це ущемляє права компаній інших форм власності. Монополісти встановлюватимуть тарифи на вивезення сміття практично на власний розсуд.

Природньо, що у такої схеми є впливові прихильники. Серед таких згадують київського бізнесмена, шанувальника "зеленої" енергетики Ігоря Тинного. Він входить до наглядової ради компанії "Київспецтранс", яка є провідною у сфері роботи з побутовими відходами в столиці, та володіє підприємством "Укрвторресурси", що вивозить і сортує відходи в Києві і Чернівцях. Тинного називали дуже близьким до колишнього міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля. Народна депутатка від парії влади Ольга Василевська-Смаглюк публічно звинуватила Оржеля у "співпраці" з бізнесменом, заявивши, що "саме Тинний за дорученням Оржеля затверджує претендентів на агентства, які входять до сфери управління Мінекоенерго".

Джерела стверджують, що поки "сміттєвий" законопроєкт не проведуть через сесійну залу, Абрамовського, який дуже чутливо ставиться до цієї ініціативи, не чіпатимуть. Утім, з огляду на стан українського довкілля, міністрові є чим займатися і без сміття. Чого варта хоча б ситуація з вітчизняними лісами. Колишній народний депутат Остап Єднак написав у Фейсбук, що Україна почала імпортувати ліс-кругляк з Євросоюзу, тоді як ситуація для легальних вітчизняних переробників деревини – "катастрофічна", бо більшість сировини "з'їдає" чорний та сірий ринок, який за невеликі гроші та схеми, завдяки корупції чиновників, поглинає більшу частину ресурсу. Не менш вражають і схеми дерибану водних угідь. От чим би зайнятися міністрові довкілля! Але ж є тема сміття.

Тим часом боротьба за сфери впливу між відомствами триває, безпосередньо торкається вона і Міністерства захисту навколишнього середовища. Коли 17 грудня з трибуни парламенту перед своїм призначенням новий міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко закликав передати Державне агентство водних ресурсів у структуру аграрного міністерства, член фракції "Слуги народу" і заступник голови екологічного комітету Ради Олександр Маріковський (один з авторів згаданого закону про сміття) виступив категорично проти.

Здається, саме завдяки такому складному переплетенню бізнесових інтересів колишніх, нинішніх політиків і чиновників Роману Абрамовському вдалося втриматися у кріслі. Як, до речі, і його нездійсненному наступнику Роману Опімаху.