План під вибори: Навіщо "слуги народу" знову взялися за закон про референдум

Уже у червні ВР спробує ухвалити законопроєкт про всеукраїнський референдум. Схоже, це має стати однією з ключових "фішечок" "слуг" під час кампанії з місцевих виборів

План під вибори: Навіщо "слуги народу" з…

Минулого тижня законопроект про референдум, розроблений у надрах Ради і в березні викладений на сайт ВР, направили на висновок до Європейської комісії за демократію через право (Венеційської комісії). Таку новину майже одночасно повідомили керівники ВР Дмитро Разумков і Руслан Стефанчук.

Йдеться про перший і ключовий проєкт із так званого "пакету народовладдя", ухвалити який "слуги народу" обіцяють ще з 2019 року. Нагадаємо тим, хто вже забув: перший блок передвиборчої програми кандидата у президенти Володимира Зеленського мав назву "Народовладдя через референдуми".

У листопаді 2019 року у черговому відеозверненні до народу президент Зеленський обіцяв, що Рада найближчим часом підтримає закон щодо референдуму. А перший віце-спікер Ради Руслан Стефанчук, головний публічний провайдер "пакету народовладдя", заявляв, що проєкт закону про загальнонаціональний референдум от-от внесуть на розгляд законодавців. Та виконання обіцянки затягнулося і вже не нагадує "зелений турборежим".

Під кураторством Стефанчука "слуги" створили в парламенті спеціальну групу з розробки законопроектів щодо народовладдя і прямої демократії. Разумков розповідав, що група займається законами про загальнонаціональний і про місцеві референдуми, про відкликання депутатів, "народне вето" на закони, електронні петиції – загалом близько восьми законопроєктів.

У грудні минулого року законодавці отримали позитивний висновок Конституційного суду на внесений президентом Зеленським законопроєкт №1015 "Про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу)" - він також входить до "пакету народовладдя". Зрештою, в січні цього року Стефанчук через Фейсбук повідомив про завершення розробки в Раді законопроєкту про всеукраїнський референдум. 4 березня проєкт з’явився на сайті парламенту для обговорення. 14 березня мав відбутися тематичний всеукраїнський "круглий стіл", але завадив оголошений владою карантин. Тож члени Венеційської комісії першими з авторитетних фахівців даватимуть висновок на версію документу, напрацьовану групою першого віце-спікера.

Добре забуте старе

Перші відгуки експертів свідчать, що в своїй роботі група Стефанчука взяла за основу проєкт закону "Про всеукраїнський референдум" (№2145а), у червні 2015 року зареєстрований у парламенті минулого скликання групою нардепів з тодішньої коаліції. За минулу каденцію з огляду на політичні мотиви і реалії той проєкт так і не розглянули; зрештою він був відкликаний.

На відміну від "материнського" законопроєкту, що у продукті групи Стефанчука передбачено можливість виносити на референдум більше одного питання. Також запроваджується електронне голосування, але це стане можливим лише після ухвалення закону про електронне голосування. Нарешті, група першого віце-спікера пропонує ввести у законодавство окремий вид референдуму – з "питань загальнодержавного значення", "вирішення яких впливає на долю всього Українського народу". Такий референдум буде не імперативним (прямої дії), а консультативним. Ці ідеї, особливо остання, викликають сумніви, про які далі.

Хто ліквідує "чорну діру" українського законодавства


Закон про загальнонаціональний референдум потрібен "слугам" не лише з тієї очевидної причини, що "пакет народовладдя" є серед головних обіцянок Зеленського. І не тільки для того, щоб народ оперативно освятив на референдумі дозвіл іноземцям купувати землю в Україні (хоча "слуги" пророкують референдум про продаж землі до кінця цього року). Крім цих благородних задач, влада може керуватися й низкою міркувань більш практичних.

Нагадаємо, у сфері законодавчого забезпечення проведення референдумів спостерігається "чорна діра". Утворилася вона 26 квітня 2018 року, коли Конституційний суд назвав неконституційним закон "Про всеукраїнський референдум" авторства нардепа-регіонала Дмитра Шпенова. Серед іншого, небезпека скасованого закону була в тому, що він дозволяв змінювати на всеукраїнському референдумі навіть Конституцію. Тож наразі діють лише норми Основного Закону, які встановлюють можливість проведення в Україні всеукраїнських і місцевих референдумів. Але відсутні механізми реалізації такого права громадян.

Тема прямого народовладдя завжди була дражливою для українського політикуму. Ревниву реакцію викличе ініціатива "слуг" і зараз. Одночасно з публічною появою проєкту групи Стефанчука в Раді зареєстрували законопроєкт "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" авторства Віктора Медведчука і ще 18 депутатів з "Опозиційної платформи – За життя". Раніше парламентські комітети забракували кілька версій законів про референдуми на підставі наявності в них ризиків корупції. Про намір провести референдум із "земельного" питання говорила Юлія Тимошенко. Тож під час розгляду в парламенті проєкту групи Стефанчука "слугам" доведеться, м’яко кажучи, зіткнутися з альтернативними візіями цього питання.

Тим більше що у експертів є великі застороги щодо розуміння нинішніми владоможцями потужного потенціалу такої "зброї масового враження", яким є референдум. Насторожитися змусили вже перші заяви "нових облич". Влітку 2019 року тодішній глава президентської адміністрації Зеленського Андрій Богдан казав про бажання винести на референдум питання стосунків України з Росією, ЄС і НАТО. Говорив про необхідність референдуму щодо вступу нашої країни в Євросоюз та Альянс і згаданий Стефанчук. Також він погрожував ще попередньому складу Верховної Ради імплементацією результатів "кучмівського" референдуму 2000 року, які робили парламент слабшим і, в тому числі, передбачали створення двопалатного парламенту.

Ці та інші висловлювання дають підстави для підозр у тому, що бажання нинішніх господарів Банкової отримати в своє розпорядження такий тонкий інструмент, як референдуми, межує із загрозою територіальній цілісності України. Цю тезу підтверджують фейкові опитування на Закарпатті (1 грудня 1991 року, паралельно з референдумом про незалежність України), в Криму, в Донецькій та Луганській областях 11 травня 2014 року.

Україна – не Швейцарія

Це у альпійській державі з її демократичними традиціями можна проводити референдуми прямої дії по три-чотири на рік. В застосуванні ж до нас ідея прямої демократії небезпечна майже необмеженою можливістю маніпуляції думкою виборців з боку того, хто організовує референдум. Іншими словами, результат опитування у пострадянських державах визначається, по-перше, тим, хто і як формулює запитання громадянам, а по-друге – хто рахує отримані результати. Згадаймо лукашенківські "референдуми" в Білорусі і анекдоти з цього приводу: " - Чи не проти ви нового терміну президентства Лукашенка? Варіанти відповідей: "Так, не проти" і "Ні, не проти".

Одіозним став і референдум 2000 року в Україні, коли президентська вертикаль Леоніда Кучми "як слід" порахувала голоси. Результати того "народного волевиявлення" так і не було імплементовано, та осад залишився, надовго відбивши у політиків бажання вдаватися до такого інструменту управління державою. Між іншим, окремими результатами того плебісциту (послаблення вертикалі влади, федералізація України) зараз не проти скористатися проросійські політики, які грають свої ролі в гібридній війні.

І як тут ще не згадати, що заблокований Конституційним судом попередній закон про референдум приймався за президенства Віктора Януковича. Що ж, залишається лише здогадуватися про мотиви "слуг" повертатися до цієї теми…

Як не прореферендумити Україну


За інформацією джерел Depo.ua, провести перший референдум Банкова хотіла б уже під місцеві вибори. Набір питань, які можуть поставити українцям, ще в процесі обговорення. Зокрема, як "хабар" місцевим елітам можуть вкинути питання про створення другої палати парламенту. Під це знайдуться голоси і в "ОПЗЖ", і в "Батьківщини". А це – актуалізація нав’язуваної нам Кремлем теми федералізму і загрози цілісності нашої держави.

Не можна виключати й наміру Банкової запитати у народу – в межах нового формату референдуму з "питань загальнодержавного значення" – його думку про перспективу співіснування України з окупованою частиною Донбасу. І частина українців, що "втомилася від війни", напевне проголосує за "мирні домовленості з Росією".

Поки все впирається в сумніви у спроможності влади набрати достатню для ухвалення закону про референдум кількість голосів у залі парламенту. Про проблеми з пошуком заповітних 226 депутатів для "освячення" справді принципових законопроєктів написано багато, особливо у зв’язку із ухваленням Радою земельної реформи і "антиколомойського" законопроєкту.

Зрештою, вже сам по собі факт розгляду першого із законів з "пакету народовладдя" Банкова може використати на свою користь. Мовляв, як і обіцяв Зеленський, ми хочемо дати народу в руки віжки прямої демократії. Але от ті й ті політичні сили – проти. Робіть висновки на місцевих виборах.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"