Стриножити Зеленського: Чи створять Пінчук з Коломойським коаліцію в новій Раді

Розслідувачі з програми "Схеми" зафіксували особисте авто мільярдера Віктора Пінчука 31 травня увечері – в той момент, коли воно виїхало з бічних воріт президентської адміністрації. Це не перший візит Пінчука на Банкову: 28 травня журналісти вже зустрічали біля адміністрації президента авто супроводу олігарха і машину охорони колишнього президента Леоніда Кучми. На відправлений президенту Володимиру Зеленському і Пінчуку запит щодо теми зустрічей і досягнутих домовленостей адресати відмовчуються.

Раніше сам Зеленський обіцяв, що за його президентства не буде "жодних кулуарних переговорів, нічних візитів до АП і прихованих від суспільства домовленостей". Імідж відкритого президента треба підтримувати. Тому учора через новопризначену прес-секретарку президента Юлію Мендель пояснили, що 31 травня Пінчук приїздив разом з Леонідом Кучмою, "який зустрічався з Володимиром Зеленським, щоб обговорити посаду, яка була йому сьогодні запропонована, – очолити Тристоронню контактну групу та представляти Україну".

Звісно, можна припустити, що Віктор Пінчук шукав на Банковій всього лише застосування для Кучми. Та складно повірити у те, що одна з найбільш впливових у політичному та бізнесовому середовищі останніх десятиліть постатей привезла свого тестя-пенсіонера на оглядини до президента – і ні про що учасники розмови більше не поспілкувалися.

Джерела Depo.ua припускають, що один із головних "ляльководів" української політики активно шукає можливості збереження своїх впливів. Для цього йому необхідно зробити кілька речей. По-перше, заручитися підтримкою колеги по цеху олігархів Ігоря Коломойського, позиції якого з обранням нового глави держави стрімко посилюються і який стає "олігархом №1" в країні. Про це побічно свідчать рішення судів, що готують ґрунт для реприватизації «Приватбанку» в інтересах україно-ізраїльського власника цієї установи. А також численні інтерв’ю, в яких Ігор Валерійович демонстративно публічно роздає поради молодому главі держави щодо ключових кадрових, політичних та економічних рішень. 

Друга необхідна для Пінчука умова – правильна ставка на позачергових парламентських виборах, призначених на 21 липня. Сьогодні, на низькому старті перегонів, члени олігархічного клубу вже розкладають політичні яйця по різних кошиках. І, навіть, якщо після очікуваного рішення Конституційного суду про неконституційність розпуску ВР дата перевиборів зсунеться на місяць-півтора, це все одно не міняє головного – новий парламент обиратимуть цього року.

З числа політсил, які, за даними соціологів, мають шанси на потрапляння до нового парламенту, найбільше депутатів спроможна провести партія Зеленського "Слуга народу" (Центр "Соціальний моніторинг" спільно з і Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка, спираючись на результати травневого вивчення настроїв виборців, відводять їй майже третину потенційних голосів). "Слугою народу", за результатами цього опитування, розташувалися "Опозиційна платформа – За життя" Віктора Медведчука-Юрія Бойка, "Європейська солідарність" Петра Порошенка і ВО "Батьківщина" Юлії Тимошенко – усі із 7-8 відсотками голосів плюс-мінус.

Поки що не долають 5-відсотковий прохідний бар’єр "Сила і честь" Ігоря Смешка (3,8%), "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка (3,5%). За партію "Голос" Святослава Вакарчука проголосували б 2,5% опитаних, за Радикальну партію Олега Ляшка – 2%, за "Опозиційний блок" Вілкула-Мураєва-Новинського – 1,8, ВО "Свобода" - 1,7%, "Самопоміч" готові підтримати 1,3%.

Схожі дані приводить соціологічна група "Рейтинг". І тут лідером електоральних симпатій є "Слуга народу" – майже 44% тих, хто має намір голосувати і визначився з симпатіями. За нею розташувалися "Опозиційна платформа – За життя" з 10,5%, Солідарність – 8,8%, Батьківщина – 7,3%. "Сила і честь" Смешка 5%-вий рубіж тут долає. Близький до неї "Голос" Вакарчука – 4,6%. Далі – Радикальна партія Ляшка – 3,3%, Опозиційний блок Вілкула– 3,2%. Рейтинг інших партій менше 3%.

За кілька тижнів ситуація може хитнутися в той чи інший бік, хтось може зробити електоральний ривок і завести своїх кандидатів у залу під куполом. Але загальна картина навряд чи принципово зміниться. Швидше за все, обрану за партійними списками половину парламенту 9 скликання сформують фаворити, до яких додасться хтось із гравців другого ешелону. Чиї інтереси вони представлятимуть? Зі "Слугою народу" все зрозуміло, незважаючи на те, що не лише пересічні українців, але й фахівці досі не знають про персональних склад її виборчого списку. Але для нашого виборця в його нинішньому стані, схоже, великого значення це не має – знов відбудеться голосування за яскраву обгортку з невідомим вмістом.

"Опоплатформа – За життя" гратиме роль головної проросійської сили в новій Раді. Їй опонуватиме порошенківська "ЄС". Якщо голоси у партій Порошенка не відбере "Голос", що гратиме на тому ж електоральному полі. З останньою взагалі може скластися цікава ситуація – результат "Голосу" може неприємно здивувати прихильників "Євросолідарності". Якщо виборці ще раз віддадуть перевагу новим (і умовно новим) обличчям, то співак і колишній нардеп Вакарчук матиме шанс опинитися в парламенті, причому на чолі не найменшої за чисельністю фракції.

Тоді перед ним відкриється велике поле для маневру – від ніші проєвропейської опозиції до формалізованого чи ситуативного блокування зі "Слугою народу". Це й не дивно – і там, і там "нові обличчя", і ті, і ті декларують ліберальні цінності та спілкуються мовою, зрозумілою молодому поколінню. А інтереси ключових "акціонерів" цих партій можна погодити під час перемовин, залишивши протиріччя за дужками. Нагадаємо, саме Віктора Пінчука ЗМІ називають тією фігурою, яка стоїть за другим походом Святослава Вакарчука в політику. Сам артист і його "політичний куратор" наявність між ними такого роду зв’язку не підтверджують.

Для чого Коломойському сприяти конкуренту Зеленського? На думку експертів, Ігор Валерійович може бути проти того, щоб партія "Слуга народу" за підсумками виборів мала свою більшість. Це і зрозуміло - відсутність опозиції чи потреби у домовленостях з іншими членами коаліції швидко перетворить Зеленського із "хлопчика", яким можна керувати, на самостійного гравця. Який зможе вказати Коломойському на його місце. А якщо "стриножити" нового президента, зменшивши чисельність власне його фракції і змусивши створювати коаліцію з політсилами, де екс-"приватівець" має свій гешефт - це зовсім інша справа.

Політичні проекти, які пов'язують з Коломойським, наразі виглядають мало конкурентними. "Партія мерів" або Гена+Гена має ресурс, проте у того ж "Відродження" (ця група у парламенті, нагадаємо, не підтримала законопроект Зеленського про вибори за партійними списками) він видавався більшим. Взяти 5% бар'єр - такий сценарій для партії Кернеса і Труханова виглядає радше фантастичним.   

Коломойський може підставити плече націоналістам. Але тут питання - яким. Адже "Нацкорпус" - це одна група, вона більше орієнтується на керівництво МВС, а "Свобода", "Правий сектор", "Дія" Яроша - зовсім інша. Заклики до об'єднання націоналістів звучали ще до президентських виборів, але у підсумку виявилося, що "Свобода", "ПС" і Ярош спільно висунули Руслана Кошулинського, а Білецький і його структури грали на тих виборах зовсім іншу роль. І нею суттєво допомогли перемозі Зеленського. Та самостійно "Нацкорпус" за всіма соцопитуваннями до ВР не проходить. Навіть якщо у Харкові й Одесі піде навкулачки з обома Генами. 

Є ще "Батьківщина" Юлії Тимошенко. Юлія Володимирівна дуже хоче стати прем'єром і, можливо, Коломойського такий варіант влаштовує, адже Тимошенко має досвід за короткий термін перетворювати президентів з шаленим рейтингом довіри на президентів, чиї рейтинги летять у прірву. Можна згадати того ж Ющенка. Однак лідерка "Батьківщини" навряд чи позбулася мрії очолити державу. І в цьому її небезпека для Коломойського. 

І тут партія "Голос" виглядає для Ігоря Валерійовича просто як знахідка. Причому що у варіанті члена коаліції, що у варіанті конструктивної опозиції. Ні там, ні там Вакарчук і компанія не даватимуть Зеленському розвернутися на повну. То ж з огляду на візити Пінчука на Банкову, де процесами керує адвокат (віднедавна колишній) Коломойського Андрій Богдан, можна припустити, що вітчизняні мільярдери близькі до домовленості, згідно з якою різними колонами під різними партійними прапорами вони заведуть у парламент кілька груп людей, дуже схожих за внутрішньою суттю. Через яких можна контролювати настрої різних сегментів суспільства і забезпечити собі щонайменше кілька спокійних і безтурботних років бізнесової активності. Чи погодяться на такий розподіл інші гравці, впишуться у цю схему чи спробують зламати чужу гру – покажуть найближчі червневі тижні. Літніх політичних канікул цього року в Україні не буде.