"Болгарський сепаратизм": Що за скандал з ОТГ розкручується в рідному місті Порошенка

Заява болгарського парламенту, в якій законодавці дружньої сусідньої країни висловили рішучу незгоду з адміністративними змінами в Одеській області та закликали зберегти "цілісність болгарської громади" в Болградському районі під час адміністративно-територіальної реформи, багатьох, м'яко кажучи, неприємно здивувала. Оскільки в країні, яка перебуває у стані війни з сепаратистами, підтримуваними сусідньою державою, подібні заяви навряд здатні викликати щось, крім роздратування, шоку чи тривоги.

Відчуваючи гостроту ситуації, українське МЗС буквально за лічені години відреагувало на заяву Софії жорстким протестом. Цілком резонно зауваживши, що питання адміністративного устрою – це внутрішня справа України, яка не може бути предметом обговорення в інших державах. І що захист прав і свобод представників усіх національних меншин в Україні здійснюється у суворій відповідності до підписаних міжнародних договорів. І при тому немає жодного стосунку до того, скільки ОТГ буде на території заселеного здебільшого болгарами району.

Власне, дивно, що самі болгарські парламентарі якось не звернули увагу на той простий факт, що розподіл одного, переважно болгарського району (болгари становлять більш ніж 60% Болградського району) на п'ять менших навряд чи сприятиме якійсь зайвій асиміляції чи порушенням культурних чи етнічних прав. Що дозволяє припустити, що про якісь реальні – чи не дуже – проблеми у цій сфері болгарським народним обранцям хтось підказав.

Той самий "хтось", хто сприяв активним виступам мешканців Болградського району, возив їх за два дні до того до Одеси на мітинги і навіть підказував, що ділити Болградський район можна, але не на п'ять, а на дві, максимум - три частини (саме такими були резолюції мітингів). Оскільки зрозуміти, чому поділ району на 5 ОТГ порушує права меншин, а на 3 – вже ні, за допомогою інтелекту якось непросто.

І в цьому місці несподівана заява болгарського парламенту стає трохи більше зрозумілою. Оскільки децентралізація і формування нових ОТГ в Україні проходять, м'яко кажучи, непросто. Навскидку можна згадати, як "перемальовували" межі майбутніх ОТГ в Закарпатті. Злі язики кажуть, що під диктовку "слуги народу" Михайла Лаби. Або як з'явилась Зеленська ОТГ. Кажуть, не без участі чинного прем'єр-міністра. А ще є Красилівська ОТГ, як її іноді називають, імені першого віце-спікера Стефанчука.

А от в Болграді, здається, немає настільки потужних політичних причин щось там змінювати в реформі. Тому можна припустити, звичайно, що проти поділу Болградського району на п'ять громад протестують обурені місцеві жителі. А можна і поцікавитись, якою є роль у всій цій історії місцевих політиків. Наприклад, ексрегіонала Антона Кіссе. Який регулярно вигравав вибори в цьому регіоні і донька якого є громадянкою Болгарії.

І який вже неодноразово практикував звернення до іноземних законодавчих органів. Наприклад, в червні 2013 року він підписав звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням "визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів". Втім, цілком можливо, що Антон Іванович – не єдиний учасник сьогоднішніх подій. В регіоні є чимало впливових бізнесменів та політиків, зацікавлених у майбутніх виборчих перспективах. Згадати, до прикладу, Івана Плачкова, який, за чутками, "тримає" село Криничне та його околиці, де розташоване його улюблене дітище – гуральня "Колоніст". Хоч у Плачкова, звичайно, немає такого багатого досвіду "міжнародного піару" як у Кіссе.

І якщо українські правоохоронні органи уважно приглянуть за тим, чиї саме інтереси зачіпає "переформатування" Болградського району і проведуть відповідні розмови з тими зацікавленими особами, цілком можливо, що "етнічний конфлікт" завершиться в районі, так і не розпочавшись. І рідному місту Порошенка "болгарські сепаратисти" більше не загрожуватимуть.