Ситуацію під Дебальцевим врятує масований контрнаступ
Запеклі бої в Дебальцевому і околицях означають, що ані Путін, ані його приручені примати з «ДНР-ЛНР» дотримуватися Мінських угод не будуть. Масований наступ ворога може призвести до ситуації, яка буде гіршою за Іловайськ. Вранці в штабі закликали не панікувати, оскільки «котла» ще немає. Але вже після обіду в.о. начальника прес-служби Генштабу Владислав Селезньов заявив, що «частина міста знаходиться під контролем бойовиків. Іншу контролюють сили АТО». До того ж, за словами Селезньова, один з конвоїв, що йшов в оточення, був розбитий. Отже, йдеться про повноцінний котел, пише ДС.
З Києва, як мантра, звучить: бойовики грубо порушують всі колишні домовленості, включаючи Мінські угоди. Начебто це і так не зрозуміло. А ще західних партнерів і країни-члени НАТО закликають висловити надцятий за рахунком рішучий протест. Вони його висловлять. Але до нас після цього летальна зброя не приїде. Що треба робити?
Варіантів може бути два. Перший. Виводити наших бійців, поки «котел» не зачинився. Це багатьма буде сприйматися як поразка. Однак життя українських солдатів важливіше, ніж звинувачення влади у пораженстві. Але йдучи, необхідно підірвати все, що ще вціліло. Решту замінувати.
Варіант другий - йти в наступ. По всій лінії фронту. Марш-кидок «Азова» під Маріуполем довів ефективність такої тактики. Бойовики кинули під Дебальцеве практично все, що у них є. Просто відбиватися від наступаючого противника - дурість, яка загрожує величезними втратами. Наші повинні наступати. Скрізь, де це можна зробити. Щоб змусити терористів оголяти свої сили в районі Дебальцевого для оборони інших ділянок. Ааа, так, ми не можемо наступати, оскільки у нас Мінський мир! Тут може бути або наш наступ, або наша поразка. Другого Іловайська допустити не можна. Росії потрібен «котел» під Дебальцевим. Це зрозуміло. Якщо він буде, то невідомо, як довго протримається влада в Києві. Росія завжди робила розрахунок на «малійський» сценарій, коли військові розгорнули зброю проти своїх генералів і головнокомандувача. У Малі все скінчилося хунтою.
Звідси висновок: Петро Порошенко може зробити два дзвінки. Поки ще два. Перший - Володимиру Путіну, щоб домовитися про коридор для виходу наших військ з оперативного оточення. Як Росія забезпечує такі коридори - ми пам'ятаємо по Іловайську. Або зробити другий дзвінок - начальнику Генштабу Муженку з наказом почати наступ по всьому фронту. В армії давно чекають саме такого наказу. Чи треба дзвонити ще Меркель і Олланду? Ці двоє все одно нездатні забезпечити виконання Мінських угод. Тому вони в даній ситуації як п'яте колесо у возі.
І останнє. У соцмережах активно обговорюється варіант, що буде, якщо наші, не дай Боже, зазнають поразки під Дебальцевим. Кажуть про введення воєнного стану в країні. Але не для того, щоб ми більше не програвали на фронті. Просто військовий стан розв'язує руки владі у протидії масовим акціям протесту.