Ситнику вказують на двері: Хто такий новий можливий директор НАБУ Гізо Углава

Тексту урядового законопроєкту на сайті Ради ще нема, але окремі його деталі розкрив міністр юстиції Денис Малюська. Урядовці пропонують надати НАБУ статус органу виконавчої влади та запровадити нову процедуру обрання директора Бюро. Також окремою нормою вказано, що протягом проходження відбору нового директора НАБУ повноваження директора виконуватиме його перший заступник. Тобто, Гізо Углава. 

Гізо Углава - на передньому плані, за ним - Артем Ситник. Тут і далі фото зі сторінки Углави на фейсбуці

Чому Ситник не може бути директором НАБУ

Нагадаємо, НАБУ було створене 16 квітня 2015 року після того, як Верховна Рада 14 жовтня 2014 року ухвалила закон "Про Національне антикорупційне бюро". Чинності він набув 25 січня 2015 року. Першого директора НАБУ обирала конкурсна комісія, яку очолював Рефат Чубаров. Окрім відомих українців, до її складу увійшов і Джованні Кесслер, директор Європейського бюро по боротьбі з шахрайством. У фінал конкурсу вийшли доти мало кому відомий адвокат і колишній працівник прокуратури Артем Ситник та досить відомий адвокат із досвідом роботи в прокуратурі Микола Сірий. З цих двох кандидатур тодішній президент обрав Ситника.

Саме процедура призначення директора НАБУ указом президента і стала підставою для звернення 51 депутата до Конституційного суду. 28 серпня той визнав неконституційним указ Петра Порошенка про призначення Ситника очільником НАБУ і від 16 грудня Ситник, відповідно до рішення Конституційного суду, не може обіймати свою посаду. Однак за відсутності механізмів відкликання директора НАБУ, Ситник і далі сидів у своєму кріслі. А президент Зеленський запевняв послів "Великої сімки", що гарантує йому збереження посади навіть попри рішення КСУ. Як бачимо, все різко змінилося. У ЗМІ повідомляють, буцімто це особисте рішення президента через розслідування НАБУ щодо закупівлі вакцин від COVID-19. Цю версію підтримує і керівник "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін, який у Facebook висловив незгоду з рішенням уряду. Свій пост він завершив похмурим прогнозом: грошей МВФ не буде, як і нормальних стосунків з США та ЄС.

Утім подібні прогнози від Шабуніна та інших "антикорупціонерів" звучать регулярно, щойно починаються розмови про недоторканну для них корову – Артема Ситника. Тому у даному випадку куди цікавіше, чи на знак протесту складе мандат "слуга" і соратниця Шабуніна Анастасія Радіна. І чи грюкнуть дверима "борці з корупцією", які після зміни влади в країні у 2019 році отримали хлібні місця в наглядових радах держпідприємств чи керівні посади в управлінській вертикалі. Але це так, маленька ремарка.

Керівник "ЦПК" також зазначив, що запропонована процедура обрання директора НАБУ гарантує Зеленському обрання підконтрольної йому людини: конкурсна комісія складатиметься з трьох членів, делегованих РНБО, і шести – Кабміном. Троє із цієї шестірки будуть міжнародними експертами. Зауважимо: при обранні Ситника такий експерт був лише один. Тож навіть по цій реакції голови "Центру протидії корупції" можна зробити висновок, що якою б не була процедура обрання нового голови НАБУ, "антикорупціонерів" вона не влаштовуватиме, оскільки з відставкою нинішнього директора Бюро вони не остаточно, але суттєво втрачають вплив на процеси у цьому відомстві та ризикують з часом втратити і джерела інформації. А це їхній основний важіль впливу. Байдуже, що Ситник за рішенням суду внесений до реєстру корупціонерів, тобто, сам факт його перебування на посаді негативно впливає на імідж НАБУ. І що за неповних 6 років діяльності цього органу рівень довіри суспільства до нього - один із найнижчих серед державних інституцій.

Тепер залишається інтригою, чи підтримає парламент урядовий законопроєкт, який передбачає звільнення Ситника. Не виключено, що вже сьогодні буде заява від посольств дружніх країн з "глибоким занепокоєнням", тезово схожим із риторикою "антикорупціонерів". Після чого частина "слуг" відмовиться підтримувати цей документ. Також не виключено, що розгляд проєкту закону загальмується через різні підходи до процедури обрання нового голови НАБУ. Одним словом, не можна казати, що доля Ситника вирішена остаточно, ще будуть торги і переговори.

Хто такий Гізо Углава: біографія і скандали

Та якщо депутати все ж підтримають урядову законодавчу ініціативу, тоді до завершення конкурсу обов’язки директора Антикорупційного бюро виконуватиме Углава. Це проміжковий етап перед призначенням нового директора НАБУ, але не виключено, що Углава побореться і за цю посаду, тож варто придивитися до нього ближче.

Гізо Тристанович Углава - 45 років, народився і більшу частину життя провів в Грузії, і більшу частину дорослого життя працював в прокуратурі. З 1998 по 2012 рік пройшов шлях від інтерна в обласній прокуратурі до заступника Головного прокурора країни. Боровся з корупцією, легалізацією незаконних доходів та фінансовими злочинами, займався справами про привласнення державних коштів у великих обсягах за участі держслужбовців і не тільки. З 2013 року і до переїзду в Україну займався адвокатською діяльністю.

Углава з’явився у НАБУ 27 квітня 2015 року, коли його призначили першим заступником директора. Пан Гізо на той час входив до чисельного грузинського десанту, який висадився в Україні у 2014 році. Всі ці люди входили в орбіту Міхеїла Саакашвілі. І з них досі залишився при посаді, здається, тільки Углава. Цей факт важливий для розуміння складу характеру колишнього заступника головного прокурора Грузії, а нині потенційного в.о. директора НАБУ.

Перебування у тіні шефа забезпечило значно меншу увагу до його персони. Хоча кілька скандалів, в яких фігурувало прізвище Углави, все ж було. Перший гучний скандал стався через два роки після призначення грузинського прокурора в НАБУ. Тоді ЗМІ розкопали, що на момент отримання посади він нібито мав подвійне громадянство. Однак дуже швидко ця історія забулася. Як й інша, коли журналісти "Слідства. Інфо" опублікували розслідування, де йшлося про начебто зустріч Углави в Ізраїлі з міністром енергетики часів Януковича Едуардом Ставицьким. Ця зустріч буцімто відбулася в період формування складу НАБУ. Однак у роботі першого заступника Ситника жодних дій, які б стосувалися Ставицького, не виявили, тож і говорити довго не було про що. А востаннє прізвище Углави згадувалося в негативному світлі навесні 2019 року, у самий розпал президентської кампанії, коли розслідувачі з Bihus.info закинули йому та деяким іншим співробітникам НАБУ покривання корупційних схем в "Укроборонпромі". Рада громадського контролю при Антикорупційному бюро закликала Ситника звільнити фігурантів розслідування, однак той заявив, що не бачить достатніх підстав для звільнення свого першого заступника.

Чи задовольнить "антикорупціонерів" фігура Углави в кріслі в.о. директора НАБУ? Скоріше ні, аніж так. Хоча він й орієнтуватиметься на західних партнерів не менше, аніж нинішній очільник Бюро, проте, схоже, адвокатування з боку громадських активістів не потребуватиме. Від Углави у владних кабінетах вимагатимуть швидкий результат, але без самопіару і, тим більше, без нагод для піару грантових активістів. Простіше кажучи, якщо на Банковій у питанні відставки Ситника діяли не спонтанно, тоді там повинні мати план, як зробити так, щоб боротьба з корупцією у свідомості виборців асоціювалася не з керівником НАБУ та галасливою групою підтримки цього слідчого органу, а виключно з президентом. Який вирішив згадати свою обіцянку "саджати" навесні.