Системна атака та Шарій: Хто і навіщо знищує "Слугу народу"

Кожен наступний день несе з собою черговий скандал, який знищує репутацію президентської партії "Слуга народу". 4-го листопада, наприклад, це був пранк з нардепом Миколою Тищенком, який у листуванні з "джокером-рябошапкою" обговорює багато неприємних внутрішнії аспектів з життя фракції: від доплат у конвертах – до манії величі екс-топа "1+1" Олександра Ткаченка.

Дискредитація партії Зеленського поступово набуває ознак системності і змушує говорити про цілеспрямовані потужні атаки, які мають призвести до хаосу в парламенті і президентському оточенні. І підштовхнути Володимира Зеленського до розпуску Верховної Ради і переформатування влади. 

Водночас в політичному полі України відбувається форматування політичних сил з прицілом на участь у дострокових парламентських виборах, які дедалі більше видаються невідворотньою перспективою.

Про ймовірність дострокових виборів вже заявив і один з ключових функціонерів "Слуги народу" Олександр Корнієнко. В інтерв'ю "Українській правді" він припустив, що "якщо буде турбулентність політична, я думаю, президент буде визначатися". Звісно, статус Корнієнка змушує його тримати стрій, але і в його словах вже прозирає приреченість нинішньої Ради: "Я не бачу, що зараз є аж такі ознаки. Зараз ще є потенціал домовлятися, є потенціал командно працювати".

Читайте також: Розпуск Ради 2.0: Чому Зеленський може розігнати і цей парламент

Depo.ua у своїх спостереженнях за цими процесами наштовхується на розуміння, що найбільш активними у нападах на президентську більшість є команди, що так чи інакше асоціюються з Ігорем Коломойським. Тоді як "класична", "пряма" і недоопозиція в особі "Батьківщини", "ЄС" та "Голосу" ніби сидять у глухому схроні і надто не відсвічують. 

На фоні вже досить тривалої особистої кризи Володимира Зеленського, який не встигає розрулювати вал проблем і викликів, деякі сили намагаються переграти результати парламентських виборів і підштовхнути Зеленського до розпуску Ради. Здійснюється це шляхом масштабної дискредитаційної кампанії нинішнього парламенту, який виставляють як імпотентний орган, який не здатний формувати законодавчу повістку дня.

Атака "Джокером"

Під прицілом передусім опиняється "Слуга народу", яка в силу ряду причин є надто вразливою. Очевидно, що занурення "Слуги народу" у безодню скандалів негативно відіб'ється на рейтингах цієї політсили. Тож на ймовірних позачергових виборах звільниться місце на електоральній карті для нових проектів. Ті, хто зараз мочить "СН" всерйоз розраховують перехопити ініціативу і увійти в Раду потужним складом.

Одним з провідників інформаційних наїздів на "СН" є блогер Анатолій Шарій, який зосереджено, хоч і вибірково, лупить по тій частині фракції, яка, скажімо так, не пов'язана з олігархом Ігорем Коломойським. Об'єктами Шарія стають переважно ті з членів команди, хто так чи інакше асоціюється з умовним "соросом". Найбільше дістається Рябошапці, Гончаруку, Мілованову, Арахамії, Корнієнку та іншим. Плюс під роздачу потрапляють "зірки екрану" типу Богдана Яременка, Михайла Радуцького та Миколи Тищенка – жертви розводів пранкера "Джокера".

Майже в унісон з Шарієм виконують свої партії також інформаційно активний юрист-журналіст Андрій Портнов, який отримав нове "вікно" у вигляді шоу ПОРТNOW на каналі "112", а також зірка політичного інсайду Олександр Дубінський, який відповідні речі доносить до аудиторії через своє "вікно" на 1+1 і блог на YouTube та соцмережі. 

Але повернімося до Шарія, який у своїх наїздах залишає за дужками самого президента та, як вже зазначалося, пов'язаних з Коломойським парламентарів з членами його позапарламентської команди.

Анатолій Шарій, нагадаємо, окрім того, що користується увагою кількох мільйонів своїх підписників на YouTube та інших соцмережах, також генерує політичний зміст у партії, названій його іменем – "партії Шарія". Яка, нагадаємо, на минулих парламентських виборах влітку 2019-го набрала досить амбітні 2,23%. А в, скажімо, Харкові, її показник взагалі майже досяг прохідного бар'єру (взяли 4%).

Політична кон'юнктура складається таким чином, що "шарікі" цілком можуть відкусити від електорату "Слуги народу" солідний шмат. Про зростання рейтингів цієї сили говорять опитування і в Києві, і в тому ж Харкові, і в інших містах Сходу та Півдня.

Нещодавна поява в стрічці Шарія світлин, де він відпочиває разом з харківськими бізнесменами - батьком та сином Кацубами -  дала привід для активізації дискусії щодо політичного майбутнього цієї сили. (Про родину Кацуб можна дізнатись, зокрема, і з численних публікацій на Depo.ua).

Під час минулих парламентських виборів у списку "партії Шарія" опинилися колишні дружини Володимира Кацуби та його сина Олександра Кацуби. Багато хто з експертів пов'язав цих діячів епохи Януковича (старший був нардепом від Партії Регіонів, а молодший - заступником голови НАК "Нафтогаз України") з партією відомого блогера. Мовляв, і реєстрація партії в рідному Кацубам Харкові, і участь їхніх жінок є достатньою підставою говорити про наявність політичного спільного з Шарієм.

Теперішня ж поява Кацуб в компанії з лідером цієї політсили лише підкріпили такі здогадки. І змусили припустити, що ці діячі своєю появою надсилають певний сигнал. Дехто заговорив про легалізацію Кацуб в партійному проекті Шарія. А дехто припустив, що таким чином відбувається своєрідне "виставлення на продаж" цієї перспективної політичної сили. Також можна знайти в мережі й думку, що тут присутні обидві складові: з одного боку партія дійсно відкрита для пропозицій, а з іншого - її бенефіціари також планують відіграти певні ролі в її майбутньому.

Більше того. Знайшлися навіть ті, хто вже пов'язав Кацуб і Шарія з Коломойським та іншими членами його команди. І назвали цей політичний проект одним з тих кошиків, в які розкладе свої яйця колишній власник "Приватбанку". Але ми не беремося стверджувати, що це так і є. 

Припускають навіть, що відцентрові процеси в "Опозиційній платформі - За життя" є свідченням перетоку людей та ресурсів у новий політпроект. Адже саме з ним ніби пов'язують найбільші очікування щодо окучування виборців Сходу та Півдня. І, не виключено, що саме цей проект стане "шпариною можливостей" через яку в українську політику повертатимуться ті, кого ми останню п'ятирічку могли бачити лише на фоні московських інтер'єрів чи ростовських пейзажів.