Москва здала Симоненка у "ватні мученики"

Вчорашній багатогодинний та широко анонсований допит Петра Симоненка закінчився проміжковим пшиком. Наразі невідомі ані конкретні звинувачення на адресу головного комуніста, ані його процесуальний статус. Сам Симоненко задоволено розповідає, що лише свідок, натомість, погрожує СБУ скаргами і справами за порушення таємниці слідства.

Загалом вся справа проти Симоненка поки виглядає швидше піар-акцією як СБУ так і лідера комуністів - забагато галасу і замало конкретики.

Нагадаємо, антисимоненківську кампанію в СБУ розпочали наприкінці березня після публічного виступу лідера КПУ на пленумі братньої КПРФ у Москві. Тоді український Мін'юст в особі його керманича Павла Петренка звернувся до СБУ з вимогою перевірити інформацію про обрання Симоненка в президіум Політбюро КПРФ - організації, яка відкрито підтримує терористів з "ДНР/ЛНР". До того ж в Мін'юсті натякнули, що партія товариша Симоненка може бути причетна до фінансування тероризму. А це вже дуже серйозна стаття.

В СБУ заклик Петренка почули і широко анонсували в ЗМІ виклик Симоненка на допит 6 квітня, прикрасивши його словами Наливайченка про діставання лідера комуністів хоч з-під землі та примусове доставляння до слідчих. При цьому звинувачення на адресу головного ленінця з вуст очільника СБУ виглядали начебто й грізно, але вельми розпливчато - "сприяння тероризму".

За таких обставин найлогічнішим рішенням для Петра Олексійовича було б не випробовувати долю і взагалі не повертатися до Києва з Москви. Але Симоненко мужньо з'явився на допит, просидів там цілий день, і, не отримавши ані кайданок, ані навіть електронного браслета, заходився звинувачувати СБУ у політичних репресіях.

Така сміливість очільника КПУ може пояснюватися двома причинами: або він глибоко переконаний, що йому геть нічого не загрожує, що малоймовірно, адже приклади партнерів-регіоналів Єфремова та Чечетова перед очима; або його просто не хочуть приймати в Москві в якості загнобленого і знедоленого шукача прихистку. Останнє значно більш імовірно, адже в Росії і так більш ніж достатньо українських високопосадовців і від чергового вигнанця-комуніста в Кремлі не отримають жодного зиску. Отже, якщо Москві Симоненко і потрібен, то лише в Києві, де має стати "ватним" мучеником хунтівського свавілля. При чому для Кремля навіть не важливо, чим закінчиться переслідування Симоненка. Якщо "червоного Петю" посадять, київська влада - репресивна машина, що не терпить інакомислення і нищить політичних опонентів; якщо ж справа закінчиться пшиком, як це виглядає зараз, - київська влада - це імпотенти без політичної волі, які не можуть подолати навіть відвертих зрадників і сепаратистів.

Тож цілком може бути, що старші брати у Москві популярно пояснили товаришу Симоненку, що йому не варто ховатися по закордонах, а треба повертатися до Києва - виконувати свою "ватномученицьку" функцію.

Дії ж СБУ на жаль продемонстрували, що Петру Олексійовичу має бути не так вже й страшно. Попри відверту участь комуністів у сепаратистсько-терористичних рухах на Донбасі, особисто Симоненко з автоматом в Донецьку помічений не був, і якось не дуже віриться, що і СБУ і "найчесніші в світі" українські суди зможуть отак взяти і посадити людину, яка просто ретранслює тези кремлівської пропаганди про "неонацистську київську хунту", "громадянську війну", "федералізацію", "референдуми" та інші "конструктивні пропозиції". Ну, а те, що в Криму і на Донбасі його безпосередні підлеглі по партії активно співпрацюють з окупантами, так це ж лише заради миру на землі та прав трудящих.

Фото: УНІАН