"Шльопками" по рейтингу: Чому Зе-свято Незалежності стане початком кризи влади

Вдруге поспіль у столиці було два протилежних за змістом і формою святкування Незалежності. Одне – офіційне, з виступом гаранта, покладанням квітів і концертом, інше - Марш захисників. Він був чисельнішим, аніж минулого року, незважаючи на дощ. А офіціоз більше нагадував постановку для однієї особи. Такий висновок напрошувався, зокрема, з добору "зірок" концерту на Софіївській площі – переважно виконавці, які часто гостювали у "95 кварталі". Обурена частина суспільства назвала це дійство "корпоративом", "цирком", утім, як відомо, на колір і смак товариш не всяк, і багатьом святкове попурі могло сподобатися. Тим більше, що добірка пісень відповідала ключовій ідеологемі сьогоднішньої влади "какая разница". Звідси й російськомовні пісні, які обурили патріотичну громадськість.

Однак, облишимо музичну частину офіційного святкування і розберемо ключові посили виступу президента Зеленського. На нашу думку їх два. Перший – гарант розповів, яку країну будує і хто йому заважає. За його висловом, Україна буде першою в Європі за людським щастям, а не лише за розміром території. "Ми будуємо країну… де ті, хто без бою подарував частину території, будуть давати свідчення, а не проповіді з патріотизму", - заявив Зеленський. 

Взагалі, не вперше звинувачення з вуст українського президент звучить у бік попередників, а не на адресу Путіна, Януковича та екс-регіоналів, які голосували за Харківські угоди, а коли почалася повзуча окупація Донбасу, "гуділи" замість організації опору. Більш того, з депутатами "ОПЗЖ", судячи з потенційних розкладів на місцевих виборах, "слуги" укладатимуть коаліції у значній кількості рад. Що ж до свідчень, то тут Зеленський може про причину зради кримських, донецьких і луганських міліціонерів розпитати у заступника голови свого Офісу Олега Татарова, який був заступником начальника Головного слідчого управління МВС при Віталію Захарченку, а після Майдану був люстрований. Нині Татаров в ОП відповідає за правоохоронну діяльність та національну безпеку. Але, мабуть, Зе-президент не таких осіб має на увазі, коли шукає винуватців "здачі" територій без бою.

Йдемо далі: Зеленський попросив "не заважати" і "не плутатися під ногами України" тих, кому "люди поставили оцінку". Схоже, ейфорія від минулорічних 73% досі не розвіялася на Банковій. Хоча соцопитування мали вже остудити "зелені" голови – їхні рейтинги невпинно знижуються і катастрофічного обвалу нема лише з двох причин: перша - проєвропейські опозиційні партії роз’єднанні і тому не можуть виступити єдиною силою, з-поміж себе вони ще не виділили нових лідерів, здатних очолити рух проти Зеленського, а колишні можновладці з цього табору мають високий рівень недовіри; друга – українці бояться, що ситуація в країні може ще більш погіршитися. Тому тримаються за те, що є.

Другий посил: обіцянка миру на тлі 29-денної тиші на Донбасі. І навіть обіцянка провести парад перемоги. Але вже після повернення всіх окупованих територій. В інтерв'ю телеканалу Euronews Зеленський висловив надію, що конфлікт на сході завершиться вже цього року. Як відомо, Росія викотила Україні ультиматум: вибори в ОРДЛО мають відбутися разом із місцевими виборами по всій державі і для цього ВР повинна змінити одну зі статей постанови про призначення виборів. У цій статті йдеться про неможливість виборів до деокупації окремих районів Донецької і Луганської областей і повернення контролю за кордоном. У парламенті, навіть у фракції "слуг", немає повної підтримки подібного рішення, тому існують значні сумніви, що ультиматум Путіна ВР задовольнить. Так само не задовольнить вона й іншу хотілку Кремля – внесення окремого статусу ОРДЛО в Конституцію. Звідси висновок: Зеленський явно з термінами поспішив. Або ж на нас восени очікує капітуляція.

Ми вирішили порівняти цьогорічний спіч Зеленського з минулорічним. І от що цікаво: у 2019-му він також багато говорив про мир і єдність, проте не звинувачував попередників. Рік тому у Києві була Хода Гідності, про її учасників Зеленський тоді казав: "Ці люди – не просто учасники Ходи Гідності. Це наші тисячі причин любити Україну". Цього року в сценарії святкування такого заходу вже не було, зате був концерт з Поляковою, Потапом та іншими друзями "кварталівців".

У 2019-му вперше пройшов альтернативний офіційним заходам Марш захисників України. Він не мав політичного забарвлення, хоча в ньому брали участь й багато політиків. Учора учасники Маршу вийшли вже з політичними вимогами, серед яких припинення політичних переслідувань. Йдеться про Андрія Антоненка, Юлію Кузьменко, Яну Дугарь, які підозрюються у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Серед учасників Маршу вперше був і п’ятий президент Петро Порошенко та колона "Євросолідарності".

Тобто, з одного боку влада намагається максимально деполітизувати святкування Дня Незалежності, але з іншого – воно політизується через дії самої влади. Ідилія з новорічної промови Зеленського про "какую разницу" дає збої, над її форматами, як з учорашнім концертом, відверто потішаються; соцопитування фіксують постійне зростання невдоволення громадян курсом держави, на цьому тлі зростають рейтинги опозиційних сил. Тож, схоже, "зелена" влада наближається до своєї першої масштабної кризи. Питання лише в тому, вибухне вона восени і її спровокують "голуби миру", чи навесні, коли припливуть вже економічні "чорні лебеді" як покарання за популізм.